Війна за незалежність Перу: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:
'''Війна за незалежність Перу''' ({{lang-es|Guerra de Independencia del Perú}}) — частина [[Війна за незалежність іспанських колоній в Америці|Війни за незалежність іспанських колоній в Америці]], що відбувалася на території [[Віце-королівство Перу|віце-королівства Перу]] та [[Верхнє Перу|Верхнего Перу]] (сучасні [[Перу]], [[Болівія]], частини [[Чилі]] та [[аргентина|Аргентини]]).
'''Війна за незалежність Перу''' ({{lang-es|Guerra de Independencia del Perú}}) — частина [[Війна за незалежність іспанських колоній в Америці|Війни за незалежність іспанських колоній в Америці]], що відбувалася на території [[Віце-королівство Перу|віце-королівства Перу]] та [[Верхнє Перу|Верхнего Перу]] (сучасні [[Перу]], [[Болівія]], частини [[Чилі]] та [[аргентина|Аргентини]]).


Хоча незалежницький рух почався швидко після захоплення [[Іспанія|Іспанії]] [[Наполеон Бонапарт|наполеонівськими]] військами та ізоляції її від колоній [[Британія|британським]] флотом. Проте в Перу багаті землевласники та власники промислових підпріємств і шахт, що були головною рушійною силою незалежніцього руху в інших частинах [[Латинська Америка|Латинської Америки]], переважно підтримували Корону. Це було викликано як побоюванням індіанських повстань, таких як нещодавнє повстання [[Тупак Амару II|Тупака Амару II]] в [[1780]]—[[1781]] роках, так і комерційними інтересами і конкуренцією з Чилі та Аргентиною. В результаті незалежніцькі повстання в [[уануко (регіон)|Уануко]] в [[1812]] році та в [[Куско (регіон)|Куско]] в [[1814]]—[[1816]] роках, хоча і підтримувалися з вже незалежного [[Буенос-Айрес]]а, були відносно легко подавлені.
Хоча незалежницький рух почався швидко після захоплення [[Іспанія|Іспанії]] [[Наполеон Бонапарт|наполеонівськими]] військами та ізоляції її від колоній [[Британія|британським]] флотом. Проте в Перу багаті землевласники та власники промислових підприємств і шахт, що були головною рушійною силою незалежницього руху в інших частинах [[Латинська Америка|Латинської Америки]], переважно підтримували Корону. Це було викликано як побоюванням індіанських повстань, таких як нещодавнє повстання [[Тупак Амару II|Тупака Амару II]] в [[1780]]—[[1781]] роках, так і комерційними інтересами і конкуренцією з Чилі та Аргентиною. В результаті незалежницькі повстання в [[уануко (регіон)|Уануко]] в [[1812]] році та в [[Куско (регіон)|Куско]] в [[1814]]—[[1816]] роках, хоча і підтримувалися з вже незалежного [[Буенос-Айрес]]а, були відносно легко подавлені.


Перелом у війні настав з наступом на віце-королівство військ генерала [[Хосе де Сан-Мартін]]а з півдня ([[1820]]—[[1823]]) та генерала [[Симон Болівар|Симона Болівара]] з півночі ([[1824]]). Хосе де Сан-Мартін, який в [[1818]] році переправився через [[Анди]] з Аргентини та розбив невелику армію роялістів у [[Битва при Майпу|битві при Майпу]], в [[1820]] морем переправився на південь Перу і узяв [[Ліма|Ліму]], де [[28 червня]] [[1821]] року проголосив незалежність Перу. Проте військови дії продовжувалися, а остаточно роялісти були розбиті за допомогою сил Болівара у [[Битва при Аякучо|битві при Аякучо]].
Перелом у війні настав з наступом на віце-королівство військ генерала [[Хосе де Сан-Мартін]]а з півдня ([[1820]]—[[1823]]) та генерала [[Симон Болівар|Симона Болівара]] з півночі ([[1824]]). Хосе де Сан-Мартін, який в [[1818]] році переправився через [[Анди]] з Аргентини та розбив невелику армію роялістів у [[Битва при Майпу|битві при Майпу]], в [[1820]] морем переправився на південь Перу і узяв [[Ліма|Ліму]], де [[28 червня]] [[1821]] року проголосив незалежність Перу. Проте військові дії продовжувалися, а остаточно роялісти були розбиті за допомогою сил Болівара у [[Битва при Аякучо|битві при Аякучо]].


Після війни за незалежність влада швидко опинилася в руках [[каудільйо]], так за перші 75 років незалежності в Перу влада знаходилася майже виключно в руках військових. Верхнє Перу було розділено в [[1815]] році, в результаті чого утворилася [[Болівія|Республіка Болівія]]. В [[1837]] році була ненадовго утворена [[Перу-Болівійська конфедерація]], проте вона розпалася через два роки в результаті військового втручання Чилі.
Після війни за незалежність влада швидко опинилася в руках [[каудільйо]], так за перші 75 років незалежності в Перу влада знаходилася майже виключно в руках військових. Верхнє Перу було розділено в [[1815]] році, в результаті чого утворилася [[Болівія|Республіка Болівія]]. В [[1837]] році була ненадовго утворена [[Перу-Болівійська конфедерація]], проте вона розпалася через два роки в результаті військового втручання Чилі.

Версія за 22:42, 6 грудня 2018

Війна Потрійного альянсу
Війна за незалежність іспанських колоній в Америці

Битва при Аякучо, найзнайніша битва війни
Дата: 1811—1824
Місце: Перу, Верхнє Перу
Результат: Незалежність Перуанської республіки
Сторони
Перу Іспанія Іспанія
Командувачі
Франсиско де ла Села
Матео Пумакауа
Хосе де Сан-Мартін
Хосе де ла Ріва Аґуеро
Хосе Антоніо де Таґле
Симон Болівар 		Хосе Фернандо де Абаскал
Хоакін де ла Песуела
Хосе де ла Серна
Педро Антоніо Оланьєта
Битви
Битва при Аякучо, Битва при Хуніні

Війна за незалежність Перу (ісп. Guerra de Independencia del Perú) — частина Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, що відбувалася на території віце-королівства Перу та Верхнего Перу (сучасні Перу, Болівія, частини Чилі та Аргентини).

Хоча незалежницький рух почався швидко після захоплення Іспанії наполеонівськими військами та ізоляції її від колоній британським флотом. Проте в Перу багаті землевласники та власники промислових підприємств і шахт, що були головною рушійною силою незалежницього руху в інших частинах Латинської Америки, переважно підтримували Корону. Це було викликано як побоюванням індіанських повстань, таких як нещодавнє повстання Тупака Амару II в 1780—1781 роках, так і комерційними інтересами і конкуренцією з Чилі та Аргентиною. В результаті незалежницькі повстання в Уануко в 1812 році та в Куско в 1814—1816 роках, хоча і підтримувалися з вже незалежного Буенос-Айреса, були відносно легко подавлені.

Перелом у війні настав з наступом на віце-королівство військ генерала Хосе де Сан-Мартіна з півдня (1820—1823) та генерала Симона Болівара з півночі (1824). Хосе де Сан-Мартін, який в 1818 році переправився через Анди з Аргентини та розбив невелику армію роялістів у битві при Майпу, в 1820 морем переправився на південь Перу і узяв Ліму, де 28 червня 1821 року проголосив незалежність Перу. Проте військові дії продовжувалися, а остаточно роялісти були розбиті за допомогою сил Болівара у битві при Аякучо.

Після війни за незалежність влада швидко опинилася в руках каудільйо, так за перші 75 років незалежності в Перу влада знаходилася майже виключно в руках військових. Верхнє Перу було розділено в 1815 році, в результаті чого утворилася Республіка Болівія. В 1837 році була ненадовго утворена Перу-Болівійська конфедерація, проте вона розпалася через два роки в результаті військового втручання Чилі.

Посилання


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Війна_за_незалежність_Перу&oldid=23924278