Гайнц Вільгельм Гудеріан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
джерела
Рядок 9: Рядок 9:
| місце народження = {{Прапорець|GERold}} [[Хелмно|Кульм]]
| місце народження = {{Прапорець|GERold}} [[Хелмно|Кульм]]
| дата смерті = 14.5.1954
| дата смерті = 14.5.1954
| місце смерті = {{Прапорець|FRG}} Швангау, Алльгой
| місце смерті = {{Прапорець|FRG}} [[Швангау]], Алльгой
| прізвисько = ''Schneller Heinz''&nbsp;— «швидкий Гайнц»<br/>''Heinz Brausewetter''&nbsp;— «Гайнц-ураган»
| прізвисько = ''Schneller Heinz''&nbsp;— «швидкий Гайнц»<br/>''Heinz Brausewetter''&nbsp;— «Гайнц-ураган»
| приналежність =[[Файл:Kaiserstandarte.svg|22px]] [[Сухопутні війська Німеччини|сухопутні війська]]<br/> {{fHeer}}
| приналежність =[[Файл:Kaiserstandarte.svg|22px]] [[Сухопутні війська Німеччини|сухопутні війська]]<br/> {{fHeer}}
Рядок 57: Рядок 57:


=== Дитинство ===
=== Дитинство ===
Народився в містечку [[Кульм]], що поряд з річкою [[Вісла]], на південь від [[Гданськ]]а ([[Польща]]). В той час цей район належав [[Королівство Пруссія|Пруссії]]. Зараз це містечко [[Хелмно]] на території Польщі. Батько був першим кадровим [[офіцер]]ом з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом кар'єри військового. В 1890 році у Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання в школі, 1 квітня 1901 року вони були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під [[Берлін]]ом. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.
Народився в містечку [[Кульм]], що поряд з річкою [[Вісла]], на південь від [[Гданськ]]а ([[Польща]]). В той час цей район належав [[Королівство Пруссія|Пруссії]]. Зараз це містечко [[Хелмно]] на території Польщі. Батько був першим кадровим [[офіцер]]ом з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом військової кар'єри. В 1890 році в Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання у школі, 1 квітня 1901 року були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під [[Берлін]]ом. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.


=== Початок кар'єри ===
=== Початок кар'єри ===
Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу у лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913&nbsp;рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] навчався у військовій академії в [[Берлін]]і.
Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу в лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913&nbsp;рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку [[Перша Світова війна|Першої світової війни]] навчався у військовій академії в [[Берлін]]і.


== Між світовими війнами ==
== Між світовими війнами ==
Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив в штабі «Залізної дивізії» в [[Латвія|Латвії]].
Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив у штабі «Залізної дивізії» в [[Латвія|Латвії]].


З [[1920]] року&nbsp;— командир роти в різних піхотних частинах.
З [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— командир роти в різних піхотних частинах.


З [[1922]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.
З [[1922]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.


З [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— інструктор в школі [[унтер-офіцер]]ів 2-ї піхотної дивізії. З лютого [[1927]] року&nbsp;— [[майор]].
З [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— інструктор у школі [[унтер-офіцер]]ів 2-ї піхотної дивізії. З лютого [[1927]] року&nbsp;— [[майор]].


З [[1927]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.
З [[1927]]&nbsp;р.&nbsp;— у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.
Рядок 77: Рядок 77:
З [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня [[1933]]&nbsp;— [[полковник]].
З [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня [[1933]]&nbsp;— [[полковник]].


З липня [[1934]]&nbsp;р. полковник Гудеріан&nbsp;— начальник штабу моторизованих військ.
З липня [[1934]]&nbsp;р.nbsp;— начальник штабу моторизованих військ.


З вересня [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу [[Танкові війська|танкових військ]].
З вересня [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу [[Танкові війська|танкових військ]].
Рядок 83: Рядок 83:
З [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року&nbsp;— [[генерал-майор]].
З [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року&nbsp;— [[генерал-майор]].


З [[1938]]&nbsp;— командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], з листопада 1938 року&nbsp;— [[генерал танкових військ]].
З [[1938]]&nbsp;р.&nbsp;— командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], з листопада 1938 року&nbsp;— [[генерал танкових військ]].


З серпня [[1939]]-го&nbsp;— командир 19-го армійського корпуса (моторизованого).
З серпня [[1939]]&nbsp;р.&nbsp;— командир 19-го армійського корпусу (моторизованого).


Гудеріан також закінчив [[Кама (танкова школа)|Казанську танкову школу]]. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році де побував на курсах в в якості інспектора.
Гудеріан також закінчив [[Кама (танкова школа)|Казанську танкову школу]]. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році де побував на курсах в якості інспектора.


[[Файл:Armia_Czerwona,Wehrmacht_23.09.1939_wspólna_parada.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Гудеріан під час [[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті|спільного німецько-радянського параду]] з нагоди виводу частин [[Вермахт]]у з [[Берестя|Брест-Литовська]] та зайняття його [[Червона армія|Червоною армією]]. Праворуч&nbsp;— командир 29-ої легкої танкової бригади РСЧА [[комбриг]] [[Кривошеїн Семен Мойсейович|С.&nbsp;М.&nbsp;Кривошеїн]] ([[22 вересня]] 1939)]]
[[Файл:Armia_Czerwona,Wehrmacht_23.09.1939_wspólna_parada.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Гудеріан під час [[Спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті|спільного німецько-радянського параду]] з нагоди виводу частин [[Вермахт]]у з [[Берестя|Брест-Литовська]] та зайняття його [[Червона армія|Червоною армією]]. Праворуч&nbsp;— командир 29-ої легкої танкової бригади РСЧА [[комбриг]] [[Кривошеїн Семен Мойсейович|С.&nbsp;М.&nbsp;Кривошеїн]] ([[22 вересня]] 1939)]]


== Друга світова війна ==
== Друга світова війна ==
1941 року командувач 2-ю танковою групою в складі [[Група армій «Центр»|групи армій «Центр»]].
1941 року командувач 2-ю танковою групою у складі [[Група армій «Центр»|групи армій «Центр»]].


Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.
Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.


З березня 1943 [[генерал-інспектор]] танкових військ, з липня 1944 року&nbsp;— [[Начальник Генерального штабу (Німеччина)|начальник Генерального штабу]] сухопутних військ.
З березня 1943&nbsp;р.&nbsp;— [[генерал-інспектор]] танкових військ, з липня 1944&nbsp;р.&nbsp;— [[Начальник Генерального штабу (Німеччина)|начальник Генерального штабу]] сухопутних військ.


У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.
У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.

Взятий у полон американськими військами, але невдовзі був звільнений.


== Після війни ==
== Після війни ==


Гудеріан був взятий в полон американськими військами [[10 травня]] 1945 року в [[Тіроль|Тіролі]]. Він був зісланий в [[Нюрнберг]], але виступав на трибуналі лише як свідок. [[СРСР|Радянська сторона]] хотіла пред'явити йому звинувачення у військових злочинах, але союзники з цим не погодились. В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в [[Аллендорф]]і, а потім в [[Нейштадт]]і. В червні 1948 року його було звільнено.
Гудеріан був взятий в полон американськими військами [[10 травня]] 1945 року в [[Тіроль|Тіролі]]. Він був зісланий в [[Нюрнберг]], але виступав на трибуналі лише як свідок. Союзники хотіли висунути йому звинувачення у військових злочинах, але [[СРСР|Радянська сторона]] з цим не погодилась.<ref>''Віктор Суворов''. Самогубство. Розділ 16 «Кого б нам повісити».</ref> В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в [[Аллендорф]]і, а потім в [[Нейштадт]]і. В червні 1948 року його було звільнено.


Написав книги {{не перекладено|Увага, танки|«Увага, танки»|en|Achtung – Panzer!}} (1937), «Танки, вперед», {{не перекладено|Спогади солдата|«Спогади солдата»|en|Panzer Leader (book)}} (1950).
Написав книги {{не перекладено|Увага, танки|«Увага, танки»|en|Achtung – Panzer!}} (1937), «Танки, вперед», {{не перекладено|Спогади солдата|«Спогади солдата»|en|Panzer Leader (book)}} (1950).

Версія за 12:30, 25 грудня 2018

Гайнц Вільгельм Гудеріан
Heinz Wilhelm Guderian
Ім'я при народженні ісп. Heinz Wilhelm Guderian
Прізвисько Schneller Heinz — «швидкий Гайнц»
Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган»
Народження 17 червня 1888(1888-06-17)
Німецька імперія Кульм
Смерть 14 травня 1954(1954-05-14) (65 років)
ФРН Швангау, Алльгой
Поховання Гослар
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність сухопутні війська
Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Роки служби 1907—1945
Звання  Генерал-полковник
Командування Начальник Генерального штабу Сухопутних військ Вермахту
2-а танкова армія
Війни / битви Білостоцько-Мінська битва
Смоленська битва (1941)
Битва за Київ (1941)
Битва за Москву
Діти Гайнц-Гюнтер Гудеріан
Автограф
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Срібний нагрудний знак «За танкову атаку»
CMNS: Гайнц Вільгельм Гудеріан у Вікісховищі

Гайнц Ві́льгельм Гуде́ріан (нім. Heinz Wilhelm Guderian; нар. 17 червня 1888 — пом. 14 травня 1954) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.

Разом з Шарлем де Голлем та Дж. Фуллером вважався батьком моторизованих способів ведення війни. Мав прізвиська Schneller Heinz — «швидкий Гайнц», Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган».

Біографія

Військова кар'єра

Дитинство

Народився в містечку Кульм, що поряд з річкою Вісла, на південь від Гданська (Польща). В той час цей район належав Пруссії. Зараз це містечко Хелмно на території Польщі. Батько був першим кадровим офіцером з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом військової кар'єри. В 1890 році в Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання у школі, 1 квітня 1901 року були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під Берліном. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.

Початок кар'єри

Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу в лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913 рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку Першої світової війни навчався у військовій академії в Берліні.

Між світовими війнами

Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив у штабі «Залізної дивізії» в Латвії.

З 1920 р. — командир роти в різних піхотних частинах.

З 1922 р. — у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.

З 1924 р. — інструктор у школі унтер-офіцерів 2-ї піхотної дивізії. З лютого 1927 року — майор.

З 1927 р. — у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.

З 1930 року — командир 3-го автотранспортного батальйону. З лютого 1931 року — підполковник.

З 1931 р. — начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня 1933 — полковник.

З липня 1934 р.nbsp;— начальник штабу моторизованих військ.

З вересня 1935 р. — начальник штабу танкових військ.

З 1935 р. — командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року — генерал-майор.

З 1938 р. — командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року — генерал-лейтенант, з листопада 1938 року — генерал танкових військ.

З серпня 1939 р. — командир 19-го армійського корпусу (моторизованого).

Гудеріан також закінчив Казанську танкову школу. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році де побував на курсах в якості інспектора.

Гудеріан під час спільного німецько-радянського параду з нагоди виводу частин Вермахту з Брест-Литовська та зайняття його Червоною армією. Праворуч — командир 29-ої легкої танкової бригади РСЧА комбриг С. М. Кривошеїн (22 вересня 1939)

Друга світова війна

1941 року командувач 2-ю танковою групою у складі групи армій «Центр».

Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.

З березня 1943 р. — генерал-інспектор танкових військ, з липня 1944 р. — начальник Генерального штабу сухопутних військ.

У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.

Після війни

Гудеріан був взятий в полон американськими військами 10 травня 1945 року в Тіролі. Він був зісланий в Нюрнберг, але виступав на трибуналі лише як свідок. Союзники хотіли висунути йому звинувачення у військових злочинах, але Радянська сторона з цим не погодилась.[1] В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в Аллендорфі, а потім в Нейштадті. В червні 1948 року його було звільнено.

Написав книги «Увага, танки»[en] (1937), «Танки, вперед», «Спогади солдата»[en] (1950).

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Галерея

  • Гудеріан (праворуч) у бронетранспортері під час Польської кампанії (вересень 1939)
    Гудеріан (праворуч) у бронетранспортері під час Польської кампанії (вересень 1939)
  • Гудеріан в БТР Sd.Kfz 251, який служив йому мобыльним командним пунктом під час Французької кампанії (1940)
    Гудеріан в БТР Sd.Kfz 251, який служив йому мобыльним командним пунктом під час Французької кампанії (1940)
  • Гудеріан у БТР під час Французької кампанії (1940)
    Гудеріан у БТР під час Французької кампанії (1940)
  • Гудеріан під час інспектування Східного фронту (1943)
    Гудеріан під час інспектування Східного фронту (1943)
  • Могила Гудеріана
    Могила Гудеріана

Джерела

  • Guderian Н. «Achtung — Panzer! Die Entwicklung der Panzerwaffe, ihre Kampftaktik und ihre operativen Möglichkeiten», Stuttgart, 1937. (1-е изд.); «Achtung-Panzer!: The Development of Armoured Forces, their Tactics and Operational Potential». / Translated Christopher Duffy, introduction and Notes by Paul Harris. — London: Arms & Armour Press. 1992. —220 p.; «Внимание, танки! История создания танковых войск» (русский перевод: с англ. О. Ю. Мыльниковой — М.: Центрполиграф, 2005. — 366 с.)
  • «Воспоминания солдата» (русский перевод: М.: Воениздат, 1954)
  • «Panzer — Marsch!» Munchen — 1956; русский перевод: «Танки — вперёд!» М.: Воениздат, 1957. (В книге излагается история немецких бронетанковых войск и опыт их использования во второй мировой войне).
  • Танки — вперёд! — Нижний Новгород: «Времена», 1996. — 304 с. — ISBN 5-7628-0097-0
  • Воспоминания немецкого генерала. (Танковые войска Германии во Второй мировой войне). — М.: Центрполиграф, 2010. — ISBN 978-5-9524-4322-8
  • Воспоминание солдата. — М.: Алгоритм, 2013. — 592 с. — ISBN 978-5-443-80285-5; М.: Алгоритм, 2014. — 591 с. — ISBN 978-5-443-80790-4
  1. ↑ Віктор Суворов. Самогубство. Розділ 16 «Кого б нам повісити».

Посилання

  • Guderian. Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (нім.)
  • Generaloberst Heinz Guderian. на geocities.com. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (англ.)
  • 24. Eichenlaubträger Heinz Guderian. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (нім.)
  • Біографія на сайті strategie.com.pl
  • Біографія на сайті spartacus.schoolnet.co.uk
  • Біографія на сайті bellum.nu
  • Біографія на mindef.gov.sg
  • Гейнц Гудеріан. Спогади солдата
  • Гайнц Вільгельм Гудеріан Біографічний покажчик
  • Біографічна хроніка
  • Guderian, Heinz — нагороди генерал-полковника Гудеріана (англ.)
  • Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian
  • Guderian, Heinz Wilhelm
  • Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гайнц_Вільгельм_Гудеріан&oldid=24033865