Міщанство: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
* ''П. М. Сас''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=M%D1%96schany Міщани] // {{ЕІУ|6|770}} |
* ''П. М. Сас''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=M%D1%96schany Міщани] // {{ЕІУ|6|770}} |
||
* {{МСІУ}} |
* {{МСІУ}} |
||
== Посилання == |
|||
* [http://leksika.com.ua/17180401/legal/mischanstvo Міщанство] // {{Юридична енциклопедія|3}} |
|||
[[Категорія:Соціальні стани]] |
[[Категорія:Соціальні стани]] |
Версія за 07:49, 27 грудня 2018
Міща́нство (від пол. mieszczaństwo — «мешканці міста») — суспільний стан в слов'янських країнах Східної Європи за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок. Такий самий суспільний стан, як буржуазія у франкомовних країнах або бюргерство в німецькомовних країнах Центральної та Західної Європи.
Історія
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування — згідно з нормами Магдебурзького права, Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани — звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття.
На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицько-волинськими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий суспільний прошарок, що у французькому суспільстві та мові позначається словом буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
Основними сферами занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад у національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.
У європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи по-різному протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як дворянство та аристократія, лицарство та клір. У Росії, як в часи імперії, де панівним класом та головним культуртрегером було дворянство, так і пізніше — в радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства — міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної генези так і не набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» у літературі вживалося і досі часто вживається з негативною конотацією.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Міщанство |
Джерела та література
- П. М. Сас. Міщани // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 770. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання
- Міщанство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.