Цао Мао: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18: Рядок 18:


[[255]] року було придушено повстання під проводом генералів Гуаньцю Цзяня й Вень Ціня. Невдовзі Сима Ші помер від хвороби, й 14-річний Цао Мао спробував отримати реальну владу. Проте Сима Чжао, син Сими Ші, всупереч імператорському наказу прибув до [[Лоян]]а та продовжив справу батька — став регентом при малолітньому імператорі.
[[255]] року було придушено повстання під проводом генералів Гуаньцю Цзяня й Вень Ціня. Невдовзі Сима Ші помер від хвороби, й 14-річний Цао Мао спробував отримати реальну владу. Проте Сима Чжао, син Сими Ші, всупереч імператорському наказу прибув до [[Лоян]]а та продовжив справу батька — став регентом при малолітньому імператорі.

[[257]] року спалахнуло чергове повстання під проводом Чжуге Даня, який заручився підтримкою [[Династія У|держави У]]. Втім і те повстання було придушено.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:02, 11 січня 2019

Цао Мао
4-й Імператор Китаю з династії Вей
1 листопада 254 — 2 червня 260 року
Попередник: Цао Фан
Наступник: Цао Хуань
 
Народження: 15 листопада 241[1]
невідомо[2]
Смерть: 2 червня 260[1] (18 років)
Лоян, Династія Вей
Країна: Династія Вей[3]
Рід: House of Caod
Батько: Cao Lind
Шлюб: Empress Bian (Cao Mao's wife)d

Ца́о Ма́о (спрощ.: 曹髦; піньїнь: Cáo Máo; 241260) — четвертий китайський імператор з династії Вей періоду Саньґо.

Життєпис

Був сином Цао Ліня, сина засновника царства Вей Цао Пі.

Прийшов до влади 254 року, коли регент Сима Ші змусив Цао Фана зректись престолу. Спочатку Сима Ші збирався звести на трон Пенченського князя Цао Цзюя, брата Цао Пі, але до справи втрутилась імператриця-вдова Го (мачуха Цао Фана), яка зазначила, що оскільки Цао Цзюй є дядьком її покійного чоловіка, то в разі його сходження на трон Цао Жуй залишиться без реального спадкоємця. Симі Ші довелось погодитись на те, щоб імператором став Цао Мао. 13-річний Цао Мао своєю скромністю швидко завоював народну симпатію.

255 року було придушено повстання під проводом генералів Гуаньцю Цзяня й Вень Ціня. Невдовзі Сима Ші помер від хвороби, й 14-річний Цао Мао спробував отримати реальну владу. Проте Сима Чжао, син Сими Ші, всупереч імператорському наказу прибув до Лояна та продовжив справу батька — став регентом при малолітньому імператорі.

257 року спалахнуло чергове повстання під проводом Чжуге Даня, який заручився підтримкою держави У. Втім і те повстання було придушено.

Примітки