Оптичний носій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Berdsashel (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 17: Рядок 17:
== Примітки==
== Примітки==
{{Reflist}}
{{Reflist}}
[[Категорія:Інформаційні технології]]
[[Категорія:Оптичні диски]]
[[Категорія:Носії інформації]]
[[Категорія:Носії інформації]]

Версія за 20:15, 21 січня 2019

Оптичні накопичувач або Оптичний носій інформації — це термін у галузі інформатики, що позначає засіб зберігання даних з допомогою носіїв та самі носії, що зчитуються оптично. Дані записуються, з допомогою позначок на паттерні, який може бути прочитаний знову світлом, зазвичай променем лазера, точно зосередженого на диску, що обертається. Застарілим зразком оптичного накопичувача, який не вимагає використання комп'ютерів, є мікрофільм. Є й інші засоби оптично зберігання даних і нові методи знаходяться в стадії розробки. Оптичні накопичувачі відрізняються від інших методів зберігання даних, які використовують інші технології, такі як магнетизм або напівпровідники.

Під словами оптичний носій можуть мати на увазі і один диск що читається одним CD-ROMом і прилад, що являє собою кілька оптичних приладів, здатен читати кілька дисків, такий як оптична бібліотека. Звичайні компакт-диски можуть вміщати близько 700МБ (мегабайт), а оптична бібліотека може містити набагато більше.

Термін оптичний привід звичайно відноситься до пристрою в комп'ютері, який може читати CD-ROM або інші оптичні диски.

Було оцінено, що в 2007 році оптичні накопичувачі складали 27% від всього технологічного потенціалу для зберігання інформації в світі.[1]

Див. також

Примітки