Рецепт

Реце́пт (від лат. receptum — взяте, прийняте, від лат. recipio — приймаю, одержую) — звернення лікаря або фельдшера до працівників аптек про виготовлення і продаж ліків або виробів медичного призначення, яке також містить вказівки для пацієнта, як ними користуватися.

Функції рецепту:

• Медична - є медичним документом, якій заповнюють за визначеною формою і правилами на спеціальному бланку. При виписуванні рецептів використовують терміни та загальноприйняті світові правила медичної і фармацевтичної практики згідно положення чинного законодавства України.
• Юридична - також є юридичним документом, оскільки дозволяє перевірити правильність призначення та виготовлення ліків. Медичний працівник несе відповідальність за призначення хворому ліків та додержання правил виписування Рецептів згідно із законодавством України.
• Технологічна - містить дані про активні (інколи допоміжні) речовини та вказівку щодо лікарської форми, способу приготування і використання.
• Економічна - на основі статистичного обліку, використовуються при економічному аналізі ефективності роботи аптеки, розрахунках тарифів, витрат допоміжних речовин та матеріалів, закупок товарів тощо.
• Соціальна - є підтвердженням надання і лікарської та фармацевтичної допомоги громадянам, яка повинна бути кваліфікованою, повноцінною, своєчасною.

Нормативні документи

Основним регламентуючим документом в Україні щодо правил виписки рецептів, відпуску ліків з аптек, а також обліку, зберігання і знищення рецептурних бланків - є Наказ МОЗ України від 19.07.2005  № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків" зі змінами та доповненнями.

15 листопада 2018 року вступили в дію нові вимоги до виписки рецептів на лікарські засоби та медичні вироби у відповідності до Наказу МОЗ України від 04.10.2018  № 1819 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360".

Хто має право виписувати рецепт

Рецепти виписуються лікарями згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та лікарських посад. Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою або вартість яких підлягає державному відшкодуванню (повністю або частково), дозволяється виписувати медичним працівникам суб’єктів господарювання, які провадять медичну практику, за узгодженням зі структурними підрозділами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

Фельдшери закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування мають право виписувати Рецепти хворим із затяжними і хронічними захворюваннями у разі продовження лікуючим лікарем курсу лікування.

Види рецептів

Законодавчо в Україні ліки розподіляються на препарати, які відпускаються за рецептами та без рецепта, а також медикаменти, що відпускаються за рецептами і мають обмежені умови застосування. Це ліки, що призначені для застосування в умовах стаціонару, застосовуються для лікування захворювань, діагноз яких може бути встановлений в умовах стаціонару або в закладах, що мають необхідне діагностичне устаткування, а також лікарські препарати, призначені для амбулаторного лікування, але застосування яких може призвести до серйозних побічних ефектів. Якщо пацієнт має право на отримання безрецептурного лікарського засобу або медичного виробу безоплатно чи на пільгових умовах - відпуск із аптеки здійснюється лише при наявності рецепту.

Існують наступні види рецептів:

За способом виготовлення ліків:

• Магістральний (лат. magister – вчитель, наставник) - виготовляються за рецептами, складеними самим лікарем.
• Офіцинальний (лат. officina – майстерня, аптека) - виписуються на лікарські засоби певного складу і способу виготовлення, зазначені у Державній фармакопеї.

За складом:

• Простий - на одну лікарську речовину.
• Складний - якщо ліки, що треба виготовити, складаються з двох і більше інгредієнтів.

За формою:

• Паперовий варіант - виписується на рецептурному бланку.
• Електронний рецепт - створюється, зберігається та передається через інформаційну (інформаційно-телекомунікаційну) систему.

Доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи надається уповноваженим медичним працівникам, що мають право виписки рецептів і уповноваженим особам аптек, що здійснюють відпуск лікарського засобу за електронним рецептом відповідно до вимог чинного законодавства у сфері електронного документообігу, електронного цифрового підпису та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний рецепт підписується електронним цифровим підписом з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису. Рецепт, створений комп’ютерним набором, який було роздруковано та підписано власноруч чи за допомогою факсиміле, не вважається електронним рецептом.

Види рецептурних бланків

Наказом МОЗ України від 19.07.2005  № 360 затверджено форму № 1, форму № 3. Форму № 2 скасовано (виписувалась як форма, що дублювала форму № 3 в разі права хворого отримати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на пільгових умовах).

На рецептурних бланках виписуються рецепти:

• форма № 1 - на лікарські засоби, крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів, і вироби медичного призначення. Дійсна протягом одного місяця з дня виписування.
• форма № 3 - на наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами. Дійсна протягом десяти днів з дня виписування.

Строк дії електронного рецепта відповідає строку дії Рецепта, виписаного на рецептурному бланку форми № 1 та рецептурному бланку форми № 3 відповідно.

Бланки форми № 3 виготовляються на папері рожевого кольору розміром 75 × 120 мм, мають наскрізну нумерацію. Контроль за їх обліком та використанням покладається на призначену відповідальну особу в закладі охорони здоров'я. У разі права хворого отримання на пільгових умовах наркотичних (психотропних) лікарських засобів, рецепти виписуються одночасно на бланках форми № 1 та форми № 3, інших лікарських засобів - на пільгових умовах, з доплатою чи безоплатно, форма № 1 виписується у 2-х примірниках.

Структура рецепта

Правила виписки рецепта передбачають дотримуватись наступної послідовності:

1. Inscriptio — інформація про заклад охорони здоров’я (ЗОЗ), категорію відпуску лікарського засобу або медичного виробу, відомості про пацієнта та лікаря.

2. Praepositio  — звернення лікаря до працівника аптеки за допомогою слова recipe (візьми), яке прийнято писати скорочено: Rp.:

3. Designatio materiarum  — перелік лікарських речовин, що мають бути використані для приготування ліків або використовуються при промисловому виробництві, їх кількість в лікарському засобі.

4. Subscriptіо  — Інструкція лікаря аптекарю щодо способу виготовлення лікарського засобу і конкретна вказівка, скільки лікарського засобу або кількість доз (для дозованих форм) потрібно видати пацієнтові. Наприклад: Dentur (Da) tales doses numero 10 (D.t.d. N. 10) (Дай таких доз кількістю 10).

5. Signatura  — рекомендації пацієнтові, як саме, в якій дозі, в якій час потрібно використовувати лікарський засіб.

6. Підпис та особиста печатка лікаря.

Історичні відомості

У давнину рецепти називали лат. Formula remediorum (від лат. remedium — лікарський засіб), тобто «припис (формула) лікарського засобу», або лат. Formula medicinalis (лат. medicine — медицина), тобто «припис (формула) лікарський».

Перший відомий рецепт з відбитком печатки лікаря - глиняна табличка, був знайдений в околицях сучасного Багдаду, а складений наприкінці ІІІ тис. до н.е. Натепер відомо біля 10 староєгипетських папірусів з медичними текстами (найвідоміші - папірус Еберса і папірус Едвіна Сміта), в яких надано інструкції щодо виготовлення та способу застосування ліків. (XVI століттям до н. е.).

В римському праві слово "рецепт" означало - неформальний договір, що користується юридичним захистом. Згодом термін ввійшов в медицину та став означати письмове доручення аптекарю про виготовлення і відпуск ліків з вказівкою хворому, як їх приймати.

Було обов'язковим правилом виписувати рецепти чорнилом або чорнильним олівцем. Наприклад, у Німеччині, рецепти, що були написані звичайним олівцем лише в надзвичайному випадку, мали законну силу лише кілька днів. Якщо лікар робив виправлення, він мав підтвердити їх своїм прізвищем. Іноді в рецепті вказувалось місце перебування хворого та лікаря.

Посилання

Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.

• Рецепт // Фармацевтична енциклопедія
• Наказ МОЗ України від 04.10.2018  № 1819 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360"
• Наказ МОЗ від 19.07.2005  № 360 "України Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"
• МОЗ України затвердив нові правила виписування рецептів на ліки // Сайт МОЗ України
• АПТЕЧНОЕ ДЕЛО. РЕЦЕПТ. ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОСТЬ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ПОСОБИЕ ПО ЛАТИНСКОМУ ЯЗЫКУ И ОСНОВАМ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ. МАРТЫНЕНКО Л.М., АНДРЕЕВА В.В., ДЬЯЧКОВА С.Я.Воронеж — 2008
• История развития медицинского рецепта