Плацкартний вагон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ink (обговорення | внесок)
Ink (обговорення | внесок)
Рядок 9: Рядок 9:
{{rail-stub}}
{{rail-stub}}


[[Категорія:Вагони]]
[[Категорія:Пасажирські вагони]]


[[da:Liggevogn]]
[[da:Liggevogn]]

Версія за 03:45, 13 квітня 2009

Плацкартний вагон 1953 року
Титан для нагріву води в плацкартному вагоні

Плацкартний вагон (нім. Platz-Karte) — один з видів пасажирських вагонів в Україні та країнах СНД. Звичайний плацкартний вагон містить 9 купе, розрахований на 54 спальних місця, по 6 місць в кожному купе: два нижніх місця, два верхніх і два бокових — нижне та верхне. В кожному купе є складний стіл, третя полка для речей і місце для сумок під кожним нижнім пасажирськім місцем. Вагон обладнаний двома туалетами, є титан для нагріву води. Плацкартний вагон в СНД один з самих дешевих і популярних.

Назва вагону походить від плацкарти — додаткової до проїзного квитка карточці або квитанції, яке дозволяє займати визначене нумероване місце. Сучасні квітки на поїзди СНД в плацкартні вагони продаються зразу із зазначенням місця на відміну від квитків в загальні вагони. В квитках у вищі класи вагонів також проставляється вартість плацкарти.

Бокові місця
План плацкартного вагону: 1 і 5 — туалетні відділення; 2 — службове приміщення; 3 — купе для провідників; 4 — дев'ять шестимісних пасажирських відділень; 6 і 11 — два тамбура; 7 і 9 — два малих коридора; 8 — коридор вздовж вагону
Умивальник