Бурмака Марія Вікторівна

Марія Бурмака
Основна інформація
Дата народження	16 червня 1970(1970-06-16) (53 роки)
Місце народження	Харків, Українська РСР
Громадянство	СРСР і Україна
Професії	співачка
Освіта	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Інструменти	вокал
Мова	українська і англійська
Жанри	Поп-рок
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Нагороди	Заслужений артист України Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Батько	Бурмака Віктор Павлович
офіційний сайт
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Марі́я Ві́кторівна Бурма́ка (нар. 16 червня 1970, Харків) — українська співачка, Народна артистка України, кандидат філологічних наук.

Зовнішні відеофайли
	ВІН ІДЕ ПО ВОДІ [1] Присвячено пам’яті загиблих героїв на революції-2014 Лірика і музика: Марія Бурмака. Запис: студія «Кофеін». Музиканти: Таня Ша, Гена Сидоров, Орхан Агабейлі, Роман Солук, Мартин Няга. Запис і зведення: Олег Татарчук. Режисер відеокліпу: Анна Баздирєва (ТВі). Режисери монтажу: Victor Kozmulyak та Олександр Ішматов. Лінійний продюсер: Роман Кушніров. Опубліковано: 31 січня 2014

Життєпис

Марія народилася у сім'ї викладачів. Закінчила музичну школу за класом гітари. У 1987 році вступила на філологічний факультет Харківського університету. Ще у студентські роки почала писати пісні. Марія Бурмака є двоюрідною сестрою Юрія Павленка. Донька — Ярина (1995).

Перемога на фестивалі «Оберіг» у Луцьку 1989 та на «Червоній руті» (друга премія) дала початок її музичній кар'єрі. Фірма «Кобза» випустила касету її пісень під назвою «Ой, не квітни, весно…». В червні 1990 року Бурмака виборює звання «Лауреата» в Каневі на Всеукраїнському фестивалі «ДЗВІН».

Восени 1991 року Бурмака записала на канадській фірмі «Євшан» свій перший компакт-диск «Марія» з композиціями у стилі нью-ейдж. Цього ж року співачка переїхала до Києва. Почала плідно співпрацювати з композитором й аранжувальником Миколою Павлівим.

У 1993 році Бурмака перемогла у хіт-параді «12 — 2» на радіо «Промінь» (пісні «Лишається надія», «Єдиного слова заради», «Ходить сон» і «Я люблю твої кроки»). Восени 1994 року співачка презентувала свій другий компакт-диск  — «Лишається надія».

Протягом 1990-х років М. Бурмака працювала телеведучою на каналі «СТБ» («КіН», «Рейтинг», «Хто там», «Чайник») та УТ-1 («Створи себе»).

Була активною учасницею практично всіх подій української історії, починаючи з фестивалю «Червона рута» (1989) і «Студентського голодування на Граніті» (1990) до «Помаранчевої Революції» (2004) та «Революції Гідності» (2013—2014).

1997 року Марія отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» (1997), «Із янголом на плечі» (2001), «МІА» (2002), ремікс-версія «I AM» (2003), «№ 9» (2004), «Ми йдемо! Найкраще» (2004).

Пісні Бурмаки набули популярності й за кордоном. Хіти «Хто я така є» і «Сонцем небом дощем» звучали на польських fm-радіостанціях. Проте, спроба видати збірку пісень польською мовою так і не була зреалізована.

Грудень 2004 року — вихід компакт-диску «Ми йдемо», збірка вибраних пісень з 10 альбомів.

Протягом 2005 року Марія Бурмака записала кілька англомовних версій своїх пісень і зняла нові кліпи, дала благодійні концерти у Північній Америці. Була запрошена з лекцією до професорського клубу Колумбійського Університету (Нью-Йорк). Співачка виступила на найбільшому українському фестивалі у США «Верховина» та фестивалі «Лемківська ватра» у Польщі. Взяла активну участь у соціальній акції «Не продавайся», благодійних акціях «ВІЛ/СНІД Альянсу» та «Мережі людей, що живуть з ВІЛ» (2006).

У 2007 році Марію Бурмаку нагороджено Орденом княгині Ольги III ступеня. Вона видала колекцію MP3 на двох дисках «Всі альбоми Марії Бурмаки», а у 2008 році — CD «Саундтреки». До альбому увійшли пісні «Пробач», «Не тому», «Попрощатись не зуміли», «З Днем Народження, Сонце!».

2008 року була членом журі літературної премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

2009 року Марія була удостоєна почесного звання «Народна артистка України».

2010 року — запис спільного альбому «Don't laugh at me/ Не смійся з мене» у рамках кампаніі Operation Respect спільно із Пітером Ярроу («Peter, Paul and Mary»). А у 2011 році спільний виступ на фестивалі Союзівка (Soyuzivka).

З травня 2011 — Марія Бурмака ведуча авторської рубрики «Музика Сніданку» на каналі «1+1». З вересня 2011 — була ведучою проекту «Музика для дорослих з Марією Бурмакою» на каналі ТВі.

У лютому 2014 дала сольний акустичний концерт в революційному Українському Домі для бійців Народної Самооборони.

Влітку і восени 2014 року в складі туру «Підтримаємо своїх» була з виступами в зоні АТО, в прифронтових містах і брала участь у концертах, зібрані кошти від яких були витрачені на потреби добровольчих батальйону. Займається активною волонтерською і благодійною діяльністю.

У 2014 році випустила альбом «Тінь по воді». Того ж року дала сольний благодійний концерт в Парижі, зібрані кошти були передані до фонду «Таблєточки» та взяла участь в українському фестивалі в Чикаго, зібрані кошти були перераховані в «Фонд допомоги героям».

Наприкінці 2014 року увійшла до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус». Взимку 2015 року співачка зіграла благодійні концерти у Великій Британії. Навесні того ж року відбулись благодійні концерти Марії Бурмаки у США. В листопаді у Канаді.

2015 рік ознаменувався в житті співачки прем'єрами пісень «Танцюй», «Золотиста осінь» (пам'яті Миколи Мозгового), «Фрізбі», а також кліпом на композицію «Ти». У травні 2016 року співачка презентувала романтичний кліп на пісню «Якби ми». А вже у вересні того ж року у концерт-холі Caribbean club вона разом із гуртом Gypsy Lyre презентувала музичну програму «Нове та улюблене». Концерт пройшов із повним аншлагом. Окрім оновленої програми Марія також заспівала дуетом з Олександром Пономарьовим, Арсеном Мірзояном, Іванкою Червінською та Тонею Матвієнко.

Альбоми

• 1990 Ой не квітни, весно...
• 1992 Марія
• 1994 Лишається надія
• 1998 Знову люблю
• 2001 Міа
• 2001 Із янголом на плечі
• 2003 Марія Бурмака I Am
• 2003 Марія Бурмака Live
• 2004 №9
• 2004 Ми йдемо! Найкраще
• 2008 Саундтреки
• 2011 Дитячий Альбом
• 2014 Тінь по воді

Джерела

• Попович Н. В. Бурмака Марія Вікторівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 626. — ISBN 966-02-2682-9.

Посилання

• Офіційний сайт Марії Бурмаки