Данелія Георгій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
'''Дане́лія Гео́ргій Микола́йович''' ({{lang-ka|გიორგი დანელია}}; {{ДН|25|8|1930}}, [[Тбілісі]] — {{ДС|4|4|2019}}, [[Москва]]) — [[СРСР|радянський]] [[кінорежисер]] і [[сценарист]], [[заслужений діяч мистецтв РРФСР]] ([[1965]]). [[Народний артист СРСР]] ([[1989]]). Премія «Золотий Овен» ([[1994]]).

'''Дане́лія Гео́ргій Микола́йович''' ({{lang-ka|გიორგი დანელია}}; {{ДН|25|8|1930}}, [[Тбілісі]] — {{ДН|4|4|2019}}, [[Москва]]) — [[СРСР|радянський]] [[кінорежисер]] і [[сценарист]], [[заслужений діяч мистецтв РРФСР]] ([[1965]]). [[Народний артист СРСР]] ([[1989]]). Премія «Золотий Овен» ([[1994]]).


== Біографія ==
== Біографія ==
Батько — Данелія Микола Дмитрович ([[1902]]–[[1981]]), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду [[Москва|Москви]] та [[СРСР]]. Мати — [[Анджапарідзе Мері Івліанівна]] (1905–1980), працювала на «[[Мосфільм]]і» асистентом, другим режисером, зняла кілька [[короткометражний фільм|короткометражних фільмів]]. Дружина — [[Данелія Галина Іванівна]], режисер-постановник, зняла фільми «[[Француз (фільм)|Француз]]», «[[Божа тварь (фільм)|Божа твар]]», а також короткометражні картини «[[Жарт?! (фільм)|Жарт?!]]» та «[[Поточний день (фільм)|Поточний день]]». Діти: [[Данелія Микола Георгійович]] ([[1959]]–[[1985]]), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.
Батько — Данелія Микола Дмитрович ([[1902]]–[[1981]]), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду [[Москва|Москви]] та [[СРСР]]. Мати — [[Анджапарідзе Мері Івліанівна]] (1905—1980), працювала на «[[Мосфільм]]і» асистентом, другим режисером, зняла кілька [[короткометражний фільм|короткометражних фільмів]]. Дружина — [[Данелія Галина Іванівна]], режисер-постановник, зняла фільми «[[Француз (фільм)|Француз]]», «[[Божа тварь (фільм)|Божа твар]]», а також короткометражні картини «[[Жарт?! (фільм)|Жарт?!]]» та «[[Поточний день (фільм)|Поточний день]]». Діти: [[Данелія Микола Георгійович]] ([[1959]]–[[1985]]), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.


У [[1955]] році закінчив [[Московський архітектурний інститут]]. У [[1956]] Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «[[Сергій (фільм)|Сергій]]» (спільно з [[Таланкін Ігор Васильович|Ігорем Таланкіним]]) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «[[Я простую Москвою]]» ([[1963]]), який став культурною подією [[Відлига|хрущовської відлиги]].
У [[1955]] році закінчив [[Московський архітектурний інститут]]. У [[1956]] Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «[[Сергій (фільм)|Сергій]]» (спільно з [[Таланкін Ігор Васильович|Ігорем Таланкіним]]) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «[[Я простую Москвою]]» ([[1963]]), який став культурною подією [[Відлига|хрущовської відлиги]].
Рядок 94: Рядок 93:
== Книги ==
== Книги ==
* Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера ([[2006]]) ({{lang-ru|Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра}}
* Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера ([[2006]]) ({{lang-ru|Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра}}
*Про кого тост — п'є до дна ([[2006]]) ({{lang-ru|Тостуемый пьёт до дна}})
* Про кого тост — п'є до дна ([[2006]]) ({{lang-ru|Тостуемый пьёт до дна}})
* Чіто-гріто ([[2007]]) ({{lang-ru|Чито-грито}})
* Чіто-гріто ([[2007]]) ({{lang-ru|Чито-грито}})
* Джентельмени удачі та інші кіносценарії ([[2008]])
* Джентельмени удачі та інші кіносценарії ([[2008]])

Версія за 16:41, 4 квітня 2019

Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Зображення
Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженні გიორგი დანელია
Дата народження 25 серпня 1930(1930-08-25)[1]
Місце народження Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[1]
Дата смерті 4 квітня 2019(2019-04-04) (88 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР, Росія
Alma mater Московський архітектурний інститут (1955) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1959)
Професія актор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра 19582019
Заклад Мосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство СК СРСР і РАМd
Magnum opus Міміно, Зовсім безнадійний, Афоня і Я простую Москвою
Нагороди
IMDb ID 0199381
CMNS: Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі

Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Біографія

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

У 1955 році закінчив Московський архітектурний інститут. У 1956 Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звертається до жанру сатири, він стає визнаним майстром комедії. Творчість Данелія вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелія як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-ті роки запрошувався до журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкав і працював у Москві.

Фільмографія

Режисер

Сценарист

Актор

Продюсер

Книги

  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра
  • Про кого тост — п'є до дна (2006) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2007) (рос. Чито-грито)
  • Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008)
  • Не журись! (2008) (рос. Не горюй!)
  • Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась)

Премії та нагороди

Примітки

Посилання