Касити: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Генетичні зв'язки фрагментарно збереженої [[каситська мова|каситської мови]] не встановлені. |
Генетичні зв'язки фрагментарно збереженої [[каситська мова|каситської мови]] не встановлені. |
||
Висловлюються думки про індоєвропейське походження каситів<ref> {{Книга | автор = Сабатіні Москаті | |
Висловлюються думки про індоєвропейське походження каситів<ref> {{Книга | автор = Сабатіні Москаті | Заголовок = Цивілізації Стародавнього Сходу | відповідальний = Наталя Лісова | видання = | місце = Москва | видавництво = Центрполиграф | рік = 2010 | сторінки = | сторінок = 334 | isbn = 978-5-227-02056-7}} </ref>. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Версія за 03:18, 17 квітня 2019
Касити (аккад. kaššū, Кашшу) — стародавні племена, що жили в гірських місцевостях Західного Ірану, у верхів'ях річки Діяла та її приток у північно-західних меж Еламу. Чи були вони тут автохтонами, чи прибульцями — невідомо.
Мова
Генетичні зв'язки фрагментарно збереженої каситської мови не встановлені.
Висловлюються думки про індоєвропейське походження каситів[1].
Історія
Касити спочатку були пастушачим плем'ям і жили в Західному Ірані (Загрос) біля північно-західних меж Еламу. Як ударну силу свого ополчення вони використовували колісниці[2]. Висловлюється припущення, що від каситських вершників походить образ кентаврів[3]. По долині річки Діяла касити здійснювали набіги на Межиріччя в кінці періоду I Вавилонської династії.
Одна з груп каситських племен ще в XVIII столітті до н. е. просунулася навіть в Північне Межиріччя і вийшла до притоку середнього Євфрату Хабуру. Трохи нижче впадання Хабуру в Євфрат у зв'язку з їх вторгненням було відтворено старе Ханейське царство з центром в м Терке. Запанувала тут династія, мабуть, спочатку була аккадсько-аморейська і лише спиралася на збройні сили каситів. Але потім касити самі захопили владу і стали царями.
Завдяки навалі хетів, каситам в 1595 р. до н. е. е. вдалося повалити аморейську династію[4] та встановити контроль над Вавилоном і керувати ним в XVI—XII ст. до н. е. В XV ст. до н. е. каситський цар Улам-Буріаш захоплює південне Межиріччя і нарікає себе «царем Вавилону, царем Шумеру та Аккаду, царем каситов і царем Кар-Дуніашу». Царські укази висікалися на камені кудурру[5]. У XIV ст. до н. е. позначилася Ассирійська небезпека. У каситський період касити перетворилися в привілейований клас вавилонського суспільства, які розділили країну на будинки (біту), на чолі будинку стояв пан (бел біті), який відав системою місцевого оподаткування та організовував громадські роботи по обслуговуванню системи іригації. Важливу роль грали жерці та купці[6]. Посилюється культ бога Мардука. Розвиваються відносини з Єгиптом (династичні шлюби, торгівля, листування)[7].
Кінець каситській династії поклала навала еламітів. Останній каситський цар Елліль-надін-аххе був захоплений в полон. Намісником Вавилона був призначений еламський ставленик, а еламіти продовжували військові походи на південь і північ країни[8].
Примітки
- ↑ Сабатіні Москаті. Цивілізації Стародавнього Сходу / Наталя Лісова. — Москва : Центрполиграф, 2010. — 334 с. — ISBN 978-5-227-02056-7.
- ↑ Каситська династія
- ↑ Міфічні коні — Кентавр
- ↑ каситське правління та піднесення Ассирії
- ↑ Завоювання Вавилона каситами
- ↑ Розпад Старо-вавилонського царства. Каситське царство
- ↑ Вавилонське царство при каситській династії
- ↑ Історія Вавилонії. Архів оригіналу за 22 вересень 2008. Процитовано 10 січень 2017.
Посилання
- Вавилон при каситській династії
- Каситська династія
- Авдієв В. І. Завоювання Вавилона каситами // Історія Стародавнього Сходу
- Зниклі народи — касити
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||