Лев Диякон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 16: Рядок 16:
* ''Leo Diaconus'' // «Catholic Encyclopedia», New York, Robert Appleton Company, 1913 {{ref-en}}
* ''Leo Diaconus'' // «Catholic Encyclopedia», New York, Robert Appleton Company, 1913 {{ref-en}}
* [http://books.google.com/books?id=GCMAAAAAYAAJ&pg=PA3&dq=%22leonis+diaconi%22#PPP5,M1 Сканований текст], [[Нібур Бартольд Ґеорґ|Barthold G. Niebuhr]], [[Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae|CSHB]] {{ref-la}}
* [http://books.google.com/books?id=GCMAAAAAYAAJ&pg=PA3&dq=%22leonis+diaconi%22#PPP5,M1 Сканований текст], [[Нібур Бартольд Ґеорґ|Barthold G. Niebuhr]], [[Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae|CSHB]] {{ref-la}}
* [http://oldru.narod.ru/biblio/ldiakon1.htm ЛЕВ ДИАКОН. ИСТОРИЯ, Наука, М. 1988, в серии ПАМЯТНИКИ ИСТОРИЧЕСКОЙ МЫСЛИ.] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20060907142609/http://oldru.narod.ru/biblio/ldiakon1.htm ЛЕВ ДИАКОН. ИСТОРИЯ, Наука, М. 1988, в серии ПАМЯТНИКИ ИСТОРИЧЕСКОЙ МЫСЛИ.] {{ref-ru}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 02:33, 19 квітня 2019

Лев Дия́кон (грец. Λέων ο Διάκονος; бл. 950 — бл. 1000) — візантійський історик-хроніст 10 століття. Учасник походу імператора Василя II Болгаробійця проти болгар в 986. Автор «Історії» в 10 книгах (написана бл. 990 і охоплює події 959975). Перша частина твору має компілятивний характер і є переказом т.зв. «Історії Фок» (не збереглася), друга частина — самостійний твір, написаний на основі особистих спостережень та розповідей очевидців. Твір Лева Диякона — цінне джерело для вивчення ранньої історії Візантії, Болгарії, Київської держави. В ньому описані походи київського князя Святослава Ігоровича в Болгарію (967 або 968) і його війни з Візантією на Балканах.

Життєпис

Лев Диякон народився у сільській місцевості, у невеличкому містечку Калоя (суч. Келез) у Малій Азії. Його батьки не займали особливого положення, але були достатньо багатими, щоб забезпечити синові навчання у м. Константинополі в Константинопольському університеті.

Після навчання він обрав шлях релігійного служіння, деякий час знаходився при патріархові і біля 975-980 став дияконом. Він супроводжував імператора Василя ІІ у війні з болгарами і трохи не загинув у бою з ними в 986. Біля 996 Лев Диякон виступає з промовою (енкомій), що прославляє імператора, текст якої дійшов до нашого часу. Після цього достовірна біографія Лева Диякона, що заснована на аналізі його творів, закінчується.

З приводу подальших подій існує три версії. Згідно з першою він помер, що завадило йому доповнити свою «Історію» правлінням Василя ІІ. Згідно з другою — своєю промовою він виділився серед придворних і саме він є тим Левом, що відомий по дипломатичному листуванню з Василієм ІІ і був відісланий з дорученнями до Італії в 996-998 роках. Пізніше він стає єпископом Сінади, але ця версія є достатньо спірною. І згідно з третьою версією він став митрополитом Карійським, але і ця версія несе у собі багато протиріч.

Праці

Джерела та література

Посилання