Акіхіто: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 14: Рядок 14:
| Справжнє ім'я = Акіхі́то<ref>{{lang-ja|明仁, あきひと}}.</ref>
| Справжнє ім'я = Акіхі́то<ref>{{lang-ja|明仁, あきひと}}.</ref>
| Титул =
| Титул =
| На троні = [[7 січня]] [[1989]]&nbsp;— нині
| На троні = [[7 січня]] [[1989]]&nbsp;— 1 травня 2019
| Посмертне ім'я =
| Посмертне ім'я =
| Резиденція = [[Токійський Імператорський палац|Токійський палац]]
| Резиденція = [[Токійський Імператорський палац|Токійський палац]]

Версія за 11:54, 30 квітня 2019

Його Величність Акіхіто

Народився 23 грудня 1933(1933-12-23) (90 років)
Дитяче ім'я принц Цуґу[1] (1933—1952)
Доросле ім'я   Акіхі́то[2]
Правління 7 січня 1989 — 1 травня 2019
Резиденція Токійський палац
Порядок 125-й Імператор Японії
Ненґо Хейсей
Попередник Імператор Сьова  
Наступник Нарухіто
Нагороди:
Штандарт імператора Японії

Його́ Вели́чність Імпера́тор Акіхі́то (яп. 明仁, あきひと, 1933, Токіо, Японська імперія) — 125-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Правив країною з 7 січня 1989 по 30 квітня 2019.[3] Девізом правління є Хейсей — «мирне правління».

Життєпис

Акіхіто — старший син і п'ята дитина імператора Хірохіто та імператриці Наґако. У 1940-1952 навчався у школі Ґакусюїн.

У 1952 вступив на відділення політики факультету політики й економіки університету Ґакусюїн. Того ж року його офіційно було проголошено крон-принцом.

Ще студентом, Акіхіто в 1953 здійснив шестимісячну подорож 14-ма країнами Північної Америки та Західної Європи. Центральною частиною цієї поїздки став його візит до Лондона як представника імператора Сьови на коронації королеви Єлизавети II.

Успішно завершив навчання в університеті у березні 1956, а в квітні 1959 крон-принц одружився із Сьоді Мічіко, старшою дочкою Сьоди Хідесабури, президента великої борошномельної компанії. Таким чином було порушено багатовікові традиції, які приписували членам імператорської сім'ї обирати собі дружину виключно серед дівчат аристократичного походження.

Рада Імператорського двору, яка складається з представників імператорської сім'ї, спікерів палати представників та палати радників парламенту, Головного судді Верховного суду та інших, одностайно схвалила вибір спадкоємця престолу.

Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.

Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу 1966 року, Універсіади 1967 в Токіо, виставки ЕКСПО-70 в Осаці. Під час подорожей імператора Сьови до Європи (1971 року) та до США (1975) крон-принц виконував державні функції замість батька.

7 січня 1989 року Акіхіто успадкував трон. 12 листопада 1990 року він пройшов церемонію інтронізації[4]. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення — Хейсей (яп. 平成).

Як і його батько, Імператор Акіхіто захоплюється біологією та іхтіологією. Опубліковано 25 його наукових робіт про морських бичків. 1986 року його було обрано почесним членом Лондонського товариства Ліннея — міжнародного товариства біологів. Крім того, він цікавиться історією. У заняттях спортом надає перевагу тенісу (із майбутньою дружиною він познайомився на корті).

Імператор має трьох дітей: крон-принц Нарухіто (23 лютого 1960), принц Акісіно (30 листопада 1965) та принцесса Саяко Курода (18 квітня 1969).

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого I ст. (12 січня 2011)[5].

Імператор Японії Акіхіто виявив намір звернутися до нації у відеозверненні 8 серпня 2016 року, повідомляє NHK, посилаючись на управління імператорського двору Японії. Телеканал зазначає, що раніше імператор поінформував близьких про своє бажання зректися престолу. Престол буде переданий його синові принца Нарухіто. Останнім імператором Японії, котрий зрікся престолу, був Кокаку. Він передав свій трон синові в 1817 році[6].

Японський уряд у січні 2017 р. розробив законопроект[7], що був розглянутий парламентом у травні 2017 року, за яким 1 травня 2019 року відбудеться церемонія дострокового вступу на престол нового імператора Японії Нарухіто.[8]

30 квітня 2019 року Акіхіто проголосив про своє зречення від престолу[9].

Офіційні функції

Незважаючи на те, що Імператор є обмеженим своїм конституційним положенням, він також опублікував кілька широкомасштабних заяв каяття до країн Азії за їхні страждання перебуваючи під японською окупацією, починаючи з вираження співчуття Китаю зробленому в квітні 1989 року, через три місяці після смерті його батька Імператора Сьови.

У червні 2005 року Імператор відвідав територію США — Сайпан,[10] місце битви у Другій світовій війні з 15 червня по 9 липня 1944 (Битва за Сайпан). У супроводі Імператриці Мічіко він помолився і поклав квіти до декількох пам'ятників вшановуючи не тільки загиблих японців, але й американських солдат, корейських робітників і місцевих остров'ян. Це була перша поїздка японського монарха на поле бою Другої світової війни за кордоном. Подорож до Сайпану була сприйнята з високою похвалою з боку японського народу, як і візити Імператора до військових меморіалів в Токіо, Хіросімі, Нагасакі і Окінаві в 1995 році.

Галерея

Примітки

  1. ↑ яп. 継宮, つぐのみや, цуґу-но-мія.
  2. ↑ яп. 明仁, あきひと.
  3. ↑ Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу. ukrinform.ua. 30.04.2019.
  4. ↑ 歴代天皇一覧
  5. ↑ Указ Президента України № 25/2011 від 12 січня 2011 року «Про нагородження Акіхіто орденом князя Ярослава Мудрого»
  6. ↑ ЗМІ повідомили дату зречення імператора Японії від престолу. Процитовано 6 серпня 2016.
  7. ↑ Ніна Баликова (11 січня 2017). Коли буде наступний імператор?. Голос України  — № 4. — С. 10. Процитовано 7 березня 2019.
  8. ↑ Enjoji, Kaori (1 грудня 2017 року). Japan Emperor Akihito to abdicate on April 30, 2019 (англ.). Tokyo: CNN. Архів оригіналу за 24.12.2018.
  9. ↑ Імператор Японії зрікається престолу. Вперше за 200 років
  10. ↑ Brooke, James (28 червня 2005). Visiting Saipan, Japan's Emperor Honors Dead. New York Times. Процитовано 9 серпня 2013.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Emperor Akihito
Попередник:
Імператорський дім Японії
1989 — 		Наступник:
Сьова тенно —
Голова держави
Частково визнані
та несуверенні території:
Голови урядів
Частково визнані
та несуверенні території:
Історія
Географія
Політика
Економіка
Суспільство
Символіка


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акіхіто&oldid=25037542