Красицький Фотій Степанович: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Красицький Фотій Степанович (редагувати)

Версія за 10:01, 5 травня 2019

685 байтів вилучено ,  3 роки тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
{{Othernames|Красицький}}▼
{{Художник
| Ім'я = Фотій Степанович Красицький
| Оригінал імені =
| Фото = Красицький Фотій Степанович.jpg
| Ширина = 180пкс
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = 24.8.1873(12)
| Місце народження = [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]], (тепер [[Черкаська область]])
| Дата смерті = 2.6.1944
| Місце смерті = [[Київ]]
| Національність = [[Українці|українець]]
| Громадянство ={{URS}}
| Жанр =
| Навчання =
| Напрямок = [[реалізм]]
▲}}{{Othernames|Красицький}}
| Роки творчості =
}}'''Фо́тій Степа́нович''' '''Краси́цький''' ({{ДН|24|8|1873|12життєпис}}, [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]], [[Городищенський район]], [[Черкаська область]] — [[2 червня]] [[1944]], [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[художник]], класик українського малярства і графіки, карикатурист, професор, внучатий небіж [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] по лінії його сестри [[Красицька Катерина Григорівна|Катерини]], член [[Асоціація художників Червоної України|АХЧУ]].▼
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Премії =
| Твори =
▲}}'''Фо́тій Степа́нович''' '''Краси́цький''' ({{ДН|24|8|1873|12}}, [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]], [[Городищенський район]], [[Черкаська область]] — [[2 червня]] [[1944]], [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[художник]], класик українського малярства і графіки, карикатурист, професор, внучатий небіж [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] по лінії його сестри [[Красицька Катерина Григорівна|Катерини]], член [[Асоціація художників Червоної України|АХЧУ]].
 
== ЖиттєписБіографія ==
Народився {{ДН|24|8|1873|12}} року в селі [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]] (тепер [[Городищенський район]], [[Черкаська область]], [[Україна]]) в [[Селяни|селянській]] родині Степана Антоновича Красицького, який був сином [[Красицька Катерина Григорівна|Красицької Катерини Григорівни]] — рідної сестри [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]].
 
Початкову [[Освіта|освіту]] здобув у сільській школі.
 
[[1888]]–[[1892]] рр. роки — коштом [[Лисенко Микола Віталійович|М.Миколи Лисенка]] навчався в [[Малювальна школа Мурашка|Київській рисувальній школі М.Миколи Мурашка]] (майстерня [[Пимоненко Микола Корнилович|М.Миколи Пимоненка]]).
 
[[1892]]–[[1894]] рр. роки — продовжував освіту в Одеському художньому училищі (майстерня [[Костанді Киріак Костянтинович|К.Киріака Костанді]]).
 
[[1894]]–[[1901]] рр. роки — навчався у Вищій художній школі при [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорській академії мистецтв]] ([[Санкт-Петербург]]) (майстерня [[Рєпін Ілля Юхимович|І.Іллі Рєпіна]]).
 
[[1901]] року створив одне з перших великих полотен «Гість із Запоріжжя» — конкурсна робота після закінчення Академії, що зарекомендувала Красицького як одного з кращих українських живописців. [[1905]] року [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукове Товариство імені Т.Тараса Шевченка]] придбало полотно з виставки і незабаром воно посіло своє місце в постійній експозиції [[Національний музей у Львові|Львівського музею українського мистецтва]].
 
Друкував свої малюнки та політичні карикатури в сатиричному журналі [[Шершень (журнал)|«Шершень»]] ([[1906]]), зокрема виконав обкладинку першого його номера, зобразивши в плакатному стилі символи волі, робітництва, України. Став автором першого українського посібника з малювання «Рисування та малювання» ([[1929]]).
З [[1903]] року постійно працював у [[Київ|Києві]]: викладав у художньому училищі ([[1912]]–[[1920]]) та в [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київському художньому інституті]] ([[1927]]–[[1939]], з перервами). З [[1927]] року професор. [[1929]] р. проходив по справі [[Процес Спілки визволення України|СВУ]].
 
Жив на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]], потім у [[1910]]—[[1944]] роках на [[Пріорка|Пріорці]], на теперішній [[Брюсова вулиця (Київ)|вулиці Брюсова]] (колишній [[Мукачівський провулок (Київ)|Мукачевський провулок]] №&nbsp;20/16), де [[1977]] року встановлено [[Меморіальна дошка|меморіальну дошку]] ([[бронза]]; [[скульптор]] [[Супрун Оксана Олександрівна|О.&nbsp;О.Оксана Супрун]], [[архітектор]] [[Сидоров Костянтин Олександрович|К.&nbsp;О.&nbsp;Костянтин Сидоров]])<ref name="меморіальна дошка2">[http://geo.ladimir.kiev.ua/pq/dic/g--K/a--KRASICKOMU_F._S._MEMORIALXNAYA_DOSKA geo.ladimir.kiev.ua]</ref>. Приятелював з багатьма діячами української культури, зокрема з родинами Косачів, Лисенків, Матушевських, Грушевських, Старицькиих, [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марією Заньковецькою]] та ін.
 
Похований на [[Куренівське кладовище|Куренівському кладовищі]], [[1963]] року прах перенесено на [[Байкове кладовище]] (тоді ж на могилі встановлено надгробок)<ref name="меморіальна дошка2" />.
 
== Пам'ять ==
Повернувшись до Києва після навчання в Петербурзі, Ф.Фотій Красицький оселився разом зі своєю юною дружиною Ганною на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]], 15. Ілюстрації до журналу «Шершень» та інші роботи мистцямитця можна побачити в [[Музей однієї вулиці|Музеї Однієї Вулиці]]. Політик та історик [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ігор Шаров] подарував [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Канівському музею Тараса Шевченка] портрет Кобзаря 1910 року пензля класика українського малярства та графіки Фотія Красицького.
 
== Творчість ==
 
Працював у різних жанрах:
* [[портрет]]а&nbsp;— виконав живописні та графічні портрети [[Старицький Михайло Петрович|М.Михайла Старицького]] (1893), [[Леся Українка|Лесі Українки]] (1904), [[Іван Франко|І.Івана Франка]] (1907), [[Микола Садовський|М.Миколи Садовського]] (1912), [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] (1927), [[Ждаха Амвросій Андрійович|А.Амвросія Ждахи]] (1928), [[Багалій Дмитро Іванович|Д.Дмитра Багалія]] (1929), [[Кундзіч Олексій Леонардович|О.Олекси Кундзіча]] (1933), [[Яворницький Дмитро Іванович|Д.Дмитра Яворницького]] (1934) та інших; Фотій Красицький писав портрети селян. Відомі його роботи напіветюдного характеру «Баба Олійничиха» (1894) і «Дід Грицько» (1905).
* тематичної картини&nbsp;— «У найми» (1895), «За обідом», «У хаті шевця» (обидві&nbsp;— 1898), «Якби ви не панич…» (1899), «Біля криниці» (1900), «На пасіці» (1901), «Гість із Запоріжжя» (1901, другий варіант&nbsp;— 1916), «У свято» (1902), «Надвечір» (1905), «Подруги» (1915);
* [[пейзаж]]у&nbsp;— «На Чорториї» (1890), «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898), «Дорога в село Козацьке» (1899), «Село Кирилівка» (1901), «Село в долині», «Хата в балці», «Похмурий день», «Літній день» (усі&nbsp;— 1902), «Одеса. Ланжерон» (1904), «Ореанда», «Море біля Ай-Петрі», «Кримські гори» (усі&nbsp;— 1906), «У Західній Україні» (1914), «Старовинна садиба в Седневі» (1916) тощо.
* театральні декорації – захоплення Фотія Красицького українською етнографією яскраво виявилося в його театральних декораціях у грудні [[1903]] року широко відзначалося 35-річчя видатного українського композитора і давнього доброго друга художника [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]]. [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Оперний театр]], який нещодавно перейшов у новий будинок, підготував під керівництвом ювіляра [[Різдвяна ніч (опера)|оперу «Різдвяна ніч»]]. Постановку здійснив [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]], а декорації виготовили за ескізами Красицького.
 
Створив низку полотен на шевченківську тематику&nbsp;— портрети Т.Тараса Шевченка (1899, 1905, 1938), «Шевченко в майстерні» (1937), «Шевченко в творчому екстазі», «Шевченко на Чернечій горі», «Шевченко над Дніпром» (усі&nbsp;— 1938), «Смерть Шевченка» (1940) та інші.
 
Твори зберігаються в [[Національний художній музей України|Національному художньому музеї]].
 
== Родина ==
Подружжя Фотія та Ганни Красицьких мало 5 дітей. Старший син [[Красицький Петро Фотійович|Петро]] ([[1906]] — –[[1968]]) — архітектор; Василь; а також три доньки Фотіна (Тіна) Влизько; Ярина (Ірина) Мельник — працювала художницею на [[Київська кінофабрика «Українфільм»|Київській кінофабриці]]; Ганна (Галина) — працювала художницею на [[Одеська кінофабрика|Одеській кінофабриці]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://ridna.ua/2013/01/19-sichnya-tse-tsikavo-znaty-2/ Рідна країна]▼
* [http://uartlib.org/allbooks/fotiy-krasitskiy-vistavka-tvoriv-prisvyachena-100-richchyu-z-dnya-narodzhennya-katalog/ Фотій Красицький. Виставка творів, присвячена 100-річчю з дня народження. Каталог. — Київ, 1975.]▼
 
== Джерела та література ==▼
{{Портал|Біографії}}
* ''Ковпаненко Н.&nbsp;Г.&nbsp;Ковпаненко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krasitskii_F Красицький Фотій Степанович] // {{ЕІУ|5|293}}▼
* ''Нестеренко П.&nbsp;В.&nbsp;Нестеренко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2811 Красицький Фотій Степанович] // {{ЕСУ}}▼
* Красицький Фотій Степанович // Черкащина. Універсальна енциклопедія / автор-упорядник Віктор Жадько. — {{К.}} : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. — С. 477—478.
* [http://leksika.com.ua/17130607/ure/krasitskiy Красицький Фотій Степанович] // {{УРЕ-2/5}} — С. 474.
* {{век|http://wek.kiev.ua/uk/Красицький_Фотій_Степанович|Красицький Фотій Степанович}}
* ''Шлёнский Д., Браславец А.'' Музей одной улицы. Путеводитель.&nbsp;— Львов-Киев:  «Центр Европы», 2002. {{ref-ru}}▼
* ''Шльонський Д., Браславець О.'' Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею однієї вулиці.&nbsp;— Львів-Київ : «Центр Європи», 2008, 2009.▼
 
{{ac}}
▲== Джерела та література ==
{{Портали|Київ|Біографії|Мистецтво}}
▲* ''Н.&nbsp;Г.&nbsp;Ковпаненко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krasitskii_F Красицький Фотій Степанович] // {{ЕІУ|5|293}}
▲* ''П.&nbsp;В.&nbsp;Нестеренко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2811 Красицький Фотій Степанович] // {{ЕСУ}}
{{Вікіпосилання|Портал=Мистецтво|Портал-зображення=Nuvola apps package graphics.svg|Родовід=102067}}
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник В. Жадько.&nbsp;— {{К.}}, 2010.&nbsp;— С. 477—478.
* {{УРЕ}}, Том 5, {{К.}}, 1980.&nbsp;— С. 474.
* [http://wek.kiev.ua/uk/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Енциклопедія Київ]
▲* ''Шлёнский Д., Браславец А.'' Музей одной улицы. Путеводитель.&nbsp;— Львов-Киев: «Центр Европы», 2002.
▲* ''Шльонський Д., Браславець О.'' Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею однієї вулиці.&nbsp;— Львів-Київ: «Центр Європи», 2008, 2009.
▲* [http://ridna.ua/2013/01/19-sichnya-tse-tsikavo-znaty-2/ Рідна країна]
▲* [http://uartlib.org/allbooks/fotiy-krasitskiy-vistavka-tvoriv-prisvyachena-100-richchyu-z-dnya-narodzhennya-katalog/ Фотій Красицький. Виставка творів, присвячена 100-річчю з дня народження. Каталог. Київ, 1975.]
 
[[Категорія:Українські художники]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/25077801

Навігаційне меню