Гірфанов Вакіль Калеєвич: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
SOMBot (обговорення | внесок)
м більше не розпізнається як ізольована
Рядок 38: Рядок 38:
Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. т. 2. В-Ж. 2006. — 624 с. ISBN 5-88185-062-9. науч. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа. {{ref-ru}}
Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. т. 2. В-Ж. 2006. — 624 с. ISBN 5-88185-062-9. науч. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа. {{ref-ru}}


{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Випускники Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тимірязєва]]
[[Категорія:Випускники Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тимірязєва]]
[[Категорія:Заслужені діячі науки РРФСР]]
[[Категорія:Заслужені діячі науки РРФСР]]

Версія за 15:02, 16 травня 2019

Вакіль Калеєвич Гірфанов (25 січня 1909, с. Таймеєво Златоустівського повіту Уфимської губернії, нині Салаватського району Республіки Башкортостан — 10 травня 1980 р. Уфа) — агробіолог, доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки РРФСР (1969), Башкирської АРСР (1957). Голова Верховної Ради Башкирської АРСР (1975—1979).

Область наукових робіт — питання водопостачання і водоспоживання, раціонального режиму живлення рослин. Гірфанов запропонував застосовувати мінеральні добрива в локальному варіанті, як елемент ресурсозберігаючої технології.

Біографія

Вакіль Гірфанов[1] народився 25 січня 1909 року в селі Таймеєво Златоустівського повіту Уфимської губернії.

У 1933 році закінчив Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязєва.

З 1933 по 1942 роки працював науковим співробітником Башкирського НДІ соціалістичної реконструкції сільського господарства Башкирського НДІ землеробства і тваринництва.

З 1942 року перебував у Червоній армії — добровольцем пішов на фронт. Воював у Сталінграді в складі мінометного розрахунку. З боями дійшов до Східної Пруссії. Був чотири рази поранений, але повертався в стрій.

Після війни в 1946—1952 роках зав. відділення агротехніки Башкирської науково-дослідної рільничої станції.

З 1952 році працював у Башкирській філії АН СРСР, у 1961—1980 рр. очолював Інститут біології.

Вакіль Калеєвич обирався членом Кіровського райкому і Уфимського міськкому КПРС, членом Башкирського обкому партії, був делегатом XXIV з'їзду КПРС. Виборці довірили йому стати депутатом Уфимської міської Ради народних депутатів, депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР сьомого і дев'ятого скликань, був Головою Верховної Ради Башкирської АРСР (1975—1979).

Праці

Вакіль Гірфанов автор понад 170 праць з питань біоекології, агрофізіології, агротехніки пшениці та інших злаків.

Яровая пшеница в Башкирии. Уфа, 1965.; (рос.)

Засуха и урожайность яровой пшеницы в Башкирии. Свердловск, 1967; (рос.)

Микроэлементы в почвах Башкирии. М., 1975 (співавт.). (рос.)

Нагороди та звання

Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів і «Знак Пошани», багатьма медалями.

«Заслужений діяч науки Башкирської АРСР» і «Заслужений діяч науки РРФСР».

Примітки

  1. girfanov[недоступне посилання з квітня 2019]

Література

Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. т. 2. В-Ж. 2006. — 624 с. ISBN 5-88185-062-9. науч. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа. (рос.)