Яворський Іван Йосипович

Яворський Іван Йосипович
Народився	23 жовтня 1901(1901-10-23) місто Турка, Австро-Угорщина, тепер Львівської області
Помер	21 червня 1957(1957-06-21) (55 років) місто Київ
Поховання	місто Дрогобич
Країна	Австро-Угорщина  Польська Республіка  СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Знання мов	українська, польська і російська
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди

Іван Йосипович Яворський (23 жовтня 1901(19011023), місто Турка, Австро-Угорщина, тепер Львівської області — 21 червня 1957, Київ, похований у Дрогобичі) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1957 роках.

Біографія

Народився у родині селянина-москвофіла. Батько у 1914 році був заарештований австрійською владою і ув'язнений в концентраційному таборі Талергофі. Мати у 1915 році виїхала разом із дітьми в Російську імперію.

У 1920 році закінчив сім класів Ростовської-на-Дону трудової школи (колишньої гімназії).

У 1920—1921 роках — студент першого курсу історико-філологічного факультету Донського університету в місті Ростові-на-Дону.

У 1921 році повернувся у місто Турку. Працював у приватній конторі адвоката Сохоцького в Турці.

З 1925 року був членом Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Очолював Турківський осередок КПЗУ. У 1928 році обраний секретарем Турківського повітового комітету КПЗУ. За революційну діяльність в 1929 і 1933 роках арештовувався, перебував у тюрмі міста Самбора під слідством.

З 1934 року був головою Турківського відділення легальної організації «Сельроб-єдність». Створив у Турці прорадянський літературний гурток «Світ» і спортивне товариство «Стрий», організовував адвокатський захист політичних в'язнів.

З вересня 1939 року входив до складу Турківського тимчасового повітового управління, працював комерційним директором Турківського деревообробного комбінату, заступником голови виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих, головою виконавчого комітету Турківської міської Ради депутатів трудящих.

З червня 1941 року евакуювався у східні райони СРСР, працював у колгоспах Краснодарського краю. Учасник німецько-радянської війни: з 1942 по 1943 рік служив у Радянській армії. Потім працював вчителем Урманської семирічної школи в Дагестанській АРСР.

З 1944 до 1947 року — голова Турківської районної планової комісії, голова виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з 1947 року.

12 травня — 15 листопада 1947 р. — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. Після виїзду на навчання голови облвиконкому Кравчука виконував обов'язки голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

15 листопада 1947 — жовтень 1951 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

У вересні 1951 — вересні 1952 р. — навчання на однорічних партійних курсах.

У вересні 1952 — 21 червня 1957 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

Склад родини: дружина — Циля Менделівна (Марківна) (1913 —1990).

Нагороди

• орден Леніна (23.01.1948)
• медалі

Література

• Борці за возз'єднання. — Львів, 1989.

Посилання

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991