Почесний громадянин міста Горішні Плавні: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
→‎Почесні громадяни: Оновлено інфо
Рядок 16: Рядок 16:
|4||[[Файл:Бугаєвська Людмила Іванівна.jpg|100пкс]]||'''[[Бугаєвська Людмила Іванівна]]'''||[[1938]]-[[2001]]|| ||Колишній директор навчально-виховного комплексу м. Комсомольська. Нагороджена орденом [[Орден Жовтневої Революції|Жовтневої революції]], «[[Орден Знак Пошани|Знак Пошани]]», медаллю «Ветеран праці», знаком «[[Відмінник освіти України|Відмінник освіти]]». Сьогодні навчально-виховний комплекс м. Комсомольська носить ім'я Л. І. Бугаєвської.||
|4||[[Файл:Бугаєвська Людмила Іванівна.jpg|100пкс]]||'''[[Бугаєвська Людмила Іванівна]]'''||[[1938]]-[[2001]]|| ||Колишній директор навчально-виховного комплексу м. Комсомольська. Нагороджена орденом [[Орден Жовтневої Революції|Жовтневої революції]], «[[Орден Знак Пошани|Знак Пошани]]», медаллю «Ветеран праці», знаком «[[Відмінник освіти України|Відмінник освіти]]». Сьогодні навчально-виховний комплекс м. Комсомольська носить ім'я Л. І. Бугаєвської.||
|-
|-
|5||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Коробков Микола Іванович]]'''|| {{н|1}} [[1935]]|| ||Колишній директор Комсомольського АТП-15347. Нагороджений медалями «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «За трудову доблесть», «Ветеран праці», знаком «Переможець соцзмагань» та Почесною грамотою обласної ради народних депутатів.||
|5||[[Файл:Коробков_Микола_Іванович.jpg|альт=|151x151пкс|Коробков Микола Іванович]]||'''[[Коробков Микола Іванович]]'''||[[1935]]-2019|| ||Колишній директор Комсомольського АТП-15347. Нагороджений медалями «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «За трудову доблесть», «Ветеран праці», знаком «Переможець соцзмагань» та Почесною грамотою обласної ради народних депутатів.||
|-
|-
|6||[[Файл:Мартиненко Володимир Петрович.jpg|100пкс]]||'''[[Мартиненко Володимир Петрович]]'''||[[1937]]-[[2007]]|| ||Колишній генеральний директор [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавський ГЗК»]] (1983–1998). На його рахунку понад 50 наукових праць та винаходів у сфері розробки родовищ корисних копалин. Основні наукові розробки Володимира Петровича експонувалися на [[Виставка досягнень народного господарства|ВДНГ]]. Кандидат технічних наук, академік двох академій: Екологічної та Академії інженерних наук України. Нагороджений Золотою і Бронзовою медалями ВДНГ, лауреат Державної премії УРСР. Нагороджений [[Орден Знак Пошани|орденом «Знак Пошани»]], Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та ювілейною медаллю «За доблестний труд», Почесним знаком «Шахтарська слава» трьох ступенів. Був [[Верховна Рада України I скликання|народним депутатом Верховної Ради України першого скликання]], неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад.||
|6||[[Файл:Мартиненко Володимир Петрович.jpg|100пкс]]||'''[[Мартиненко Володимир Петрович]]'''||[[1937]]-[[2007]]|| ||Колишній генеральний директор [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавський ГЗК»]] (1983–1998). На його рахунку понад 50 наукових праць та винаходів у сфері розробки родовищ корисних копалин. Основні наукові розробки Володимира Петровича експонувалися на [[Виставка досягнень народного господарства|ВДНГ]]. Кандидат технічних наук, академік двох академій: Екологічної та Академії інженерних наук України. Нагороджений Золотою і Бронзовою медалями ВДНГ, лауреат Державної премії УРСР. Нагороджений [[Орден Знак Пошани|орденом «Знак Пошани»]], Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та ювілейною медаллю «За доблестний труд», Почесним знаком «Шахтарська слава» трьох ступенів. Був [[Верховна Рада України I скликання|народним депутатом Верховної Ради України першого скликання]], неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад.||
|-
|-
|7||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Мороз Олександр Григорович]]|| {{н|1}} [[1959]] || || Колишній генеральний директор ТОВ «[[Славутич-Руда-Україна]]». За успіх в економічному виживанні і розвитку в умовах ринку був відзначений міжнародною академією за лідерство в бізнесі і адміністративній діяльності (Бірмінгем, штат Алабама, США, 1995 р.), за видатні здобутки як керівника підприємства і значний внесок у розвиток суспільства ім'я О. Г. Мороза було внесено до Міжнародного каталогу «Хто є хто в світі» (штат Нью-Джерсі, США, 2001), а також до «Золотої книги ділової еліти України» та «Альманаху пошани підприємництва Полтавщини». Неодноразово обирався депутатом Комсомольської міської ради.||
|7||[[Файл:Мороз Олександр Григорович.jpg|альт=|150x150пкс]]||'''[[Мороз Олександр Григорович]]|| {{н|1}} [[1959]] || || Колишній генеральний директор ТОВ «[[Славутич-Руда-Україна]]». За успіх в економічному виживанні і розвитку в умовах ринку був відзначений міжнародною академією за лідерство в бізнесі і адміністративній діяльності (Бірмінгем, штат Алабама, США, 1995 р.), за видатні здобутки як керівника підприємства і значний внесок у розвиток суспільства ім'я О. Г. Мороза було внесено до Міжнародного каталогу «Хто є хто в світі» (штат Нью-Джерсі, США, 2001), а також до «Золотої книги ділової еліти України» та «Альманаху пошани підприємництва Полтавщини». Неодноразово обирався депутатом Комсомольської міської ради.||
|-
|-
|8||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Бадагов Володимир Федорович]]||{{н|1}} [[1945]] || || Заступник [[Міністр транспорту і зв'язку України|міністра транспорту і зв'язку України]]. Колишній генеральний директор [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавський ГЗК»]] (1998–2007). Має звання «[[Заслужений металург України]]», нагороджений [[Орден «За заслуги» (Україна)|орденом «За заслуги» ІІІ ступеня]], медаллю від Міжнародної Кадрової Академії «За ефективне управління». Неодноразово обирався депутатом [[Полтавська обласна рада|Полтавської обласної ради]].||
|8||[[Файл:Бадагов Володимир Федорович.jpg|альт=|150x150пкс]]||'''[[Бадагов Володимир Федорович]]||{{н|1}} [[1945]] || || Заступник [[Міністр транспорту і зв'язку України|міністра транспорту і зв'язку України]]. Колишній генеральний директор [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавський ГЗК»]] (1998–2007). Має звання «[[Заслужений металург України]]», нагороджений [[Орден «За заслуги» (Україна)|орденом «За заслуги» ІІІ ступеня]], медаллю від Міжнародної Кадрової Академії «За ефективне управління». Неодноразово обирався депутатом [[Полтавська обласна рада|Полтавської обласної ради]].||
|-
|-
|9||[[Файл:Oleksandr-popov-2012-05-25.jpg|100пкс]]||'''[[Попов Олександр Павлович]]'''||{{н|1}} [[1960]]|| ||Колишній заступник міністра, згодом — [[Міністр з питань житлово-комунального господарства України|міністр з питань житлово-комунального господарства]] в [[Другий уряд Віктора Януковича|уряді В. Ф. Януковича]] (2007 р.), неодноразово обирався [[міські голови Комсомольська|міським головою м. Комсомольська]] у 1994–2006 роках Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Грамотою Президента України, Подякою Міністерства культури і мистецтв України, Почесними грамотами Міжнародної організації фестивалів фольклору і традиційних мистецтв.||
|9||[[Файл:Oleksandr-popov-2012-05-25.jpg|100пкс]]||'''[[Попов Олександр Павлович]]'''||{{н|1}} [[1960]]|| ||Колишній заступник міністра, згодом — [[Міністр з питань житлово-комунального господарства України|міністр з питань житлово-комунального господарства]] в [[Другий уряд Віктора Януковича|уряді В. Ф. Януковича]] (2007 р.), неодноразово обирався [[міські голови Комсомольська|міським головою м. Комсомольська]] у 1994–2006 роках Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Грамотою Президента України, Подякою Міністерства культури і мистецтв України, Почесними грамотами Міжнародної організації фестивалів фольклору і традиційних мистецтв.||
|-
|-
|10||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Василенко Павло Петрович]]'''||{{н|1}} [[939]]|| ||Очолював виконавчий комітет Комсомольської міської Ради народних депутатів (1980–1987). З 1987 по 1999 рр. працював начальником ремонтно-будівельного управління, а потім заступником генерального директора [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавського ГЗК»]] з капітального будівництва. Нагороджений медалями «[[Медаль «За трудову доблесть»|За трудову доблесть]]» (1970 р.), «Ветеран праці» (1984 р.), відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)||
|10||[[Файл:Василенко Павло Петрович.jpg|альт=|150x150пкс]]||'''[[Василенко Павло Петрович]]'''||[[1939]]- [[2013]]|| ||Очолював виконавчий комітет Комсомольської міської Ради народних депутатів (1980–1987). З 1987 по 1999 рр. працював начальником ремонтно-будівельного управління, а потім заступником генерального директора [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|ВАТ «Полтавського ГЗК»]] з капітального будівництва. Нагороджений медалями «[[Медаль «За трудову доблесть»|За трудову доблесть]]» (1970 р.), «Ветеран праці» (1984 р.), відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)||
|-
|-
|11||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Афонін Володимир Сергійович]]'''||{{н|1}} [[1945]]|| ||Розпочав свою трудову діяльність в тресті «Кременчукрудбуд» у 1965 році. З 1974 року працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті: механіком, майстром, старшим майстром дільниці механізації гірничих робіт. У 2007 році заснував та очолив нове підприємство ТОВ «Феррошлях». Під його керівництвом підприємство підвищило обсяги виробництва та ефективність праці, за що було відзначено нагородами «Лідер Галузі» та «Знак Якості». На сьогодні ТОВ «Феррошлях» є членом Міжнародної торгової палати.||
|11||[[Файл:Афонін Володимир Сергійович.jpg|альт=|150x150пкс]]||'''[[Афонін Володимир Сергійович]]'''||{{н|1}} [[1945]]|| ||Розпочав свою трудову діяльність в тресті «Кременчукрудбуд» у 1965 році. З 1974 року працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті: механіком, майстром, старшим майстром дільниці механізації гірничих робіт. У 2007 році заснував та очолив нове підприємство ТОВ «Феррошлях». Під його керівництвом підприємство підвищило обсяги виробництва та ефективність праці, за що було відзначено нагородами «Лідер Галузі» та «Знак Якості». На сьогодні ТОВ «Феррошлях» є членом Міжнародної торгової палати.||
|-
|-
|12||[[Файл:Кубіков Володимир Федорович.jpg|100пкс]]||'''[[Кубіков Володимир Федорович]]'''||[[1936]]-[[2012]]|| ||Прибув на республіканську ударну комсомольську будову м. Комсомольська-на-Дніпрі і Дніпровського ГЗК у квітні 1961 року. Працював старшим диспетчером, автомеханіком, шофером Горішнє-Плавненської автобази № 9, слюсарем, майстром, начальником дільниці, а потім цеху Дніпровського ГЗКа, секретарем партійного комітету, заступником генерального директора [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|Полтавського ГЗКа]]. Очолив у 2003 році Раду клубу першопрохідців «Полтавська магнітка». Нагороджений медалями «[[Медаль «За трудову доблесть»|За трудову доблесть]]» (05.04.1970 р.); «40 років Збройних Сил СРСР» (1958 р.); «Ветеран праці СРСР» (1987 р.); «90 років Великої Жовтневої соціалістичної революції» (2007 р.) і відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)||
|12||[[Файл:Кубіков Володимир Федорович.jpg|100пкс]]||'''[[Кубіков Володимир Федорович]]'''||[[1936]]-[[2012]]|| ||Прибув на республіканську ударну комсомольську будову м. Комсомольська-на-Дніпрі і Дніпровського ГЗК у квітні 1961 року. Працював старшим диспетчером, автомеханіком, шофером Горішнє-Плавненської автобази № 9, слюсарем, майстром, начальником дільниці, а потім цеху Дніпровського ГЗКа, секретарем партійного комітету, заступником генерального директора [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|Полтавського ГЗКа]]. Очолив у 2003 році Раду клубу першопрохідців «Полтавська магнітка». Нагороджений медалями «[[Медаль «За трудову доблесть»|За трудову доблесть]]» (05.04.1970 р.); «40 років Збройних Сил СРСР» (1958 р.); «Ветеран праці СРСР» (1987 р.); «90 років Великої Жовтневої соціалістичної революції» (2007 р.) і відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)||
|-
|-
|13||[[Файл:Replace this image male.svg|100пкс]]||'''[[Лотоус Віктор Вікторович]]'''||{{н|1}} [[1964]]|| ||Голова правління ВАТ «Полтавський ГЗК». Як керівник потужного підприємства, головну увагу зосереджує на нарощуванні обсягів виробництва продукції, оновленні й модернізації виробничої бази комбінату, впровадженні комплексу енергозберігаючих заходів, реалізації соціальних проектів. Один із засновників Благодійного фонду ВАТ «Полтавський ГЗК». У 2005 році нагороджений відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади», у 2007 році присвоєно почесне звання «Заслужений металург України».||
|13||[[Файл:Лотоус Віктор Вікторович.jpg|альт=|150x150пкс]]||'''[[Лотоус Віктор Вікторович]]'''||{{н|1}} [[1964]]|| ||Голова правління ВАТ «Полтавський ГЗК». Як керівник потужного підприємства, головну увагу зосереджує на нарощуванні обсягів виробництва продукції, оновленні й модернізації виробничої бази комбінату, впровадженні комплексу енергозберігаючих заходів, реалізації соціальних проектів. Один із засновників Благодійного фонду ВАТ «Полтавський ГЗК». У 2005 році нагороджений відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади», у 2007 році присвоєно почесне звання «Заслужений металург України».||
|}
|}



Версія за 06:55, 11 червня 2019

Звання Поче́сний громадяни́н мі́ста Горі́шні Пла́вні засновано 1985 року. Воно стало найвищою оцінкою територіальної громади і присвоюється особам, які мають видатні заслуги, а також зробили особистий внесок у розвиток міста, його економіки, культури, освіти, науки і спорту, чия багаторічна виробнича, благодійна, просвітницька та громадська діяльність одержала визнання комсомольчан. Разом із посвідченням про нагороду вручаються пам'ятний знак та стрічка з написом «Почесний громадянин міста Горішні Плавні».[1]

Почесні громадяни

Нині звання Почесного мають 13 комсомольчан[1]

Фото П. І. П. Роки життя За що нагороджений Рід діяльності, нагороди Дата присвоєння
1 Фролов Іван Семенович За видатний особистий внесок та заслуги у проведенні бойових операцій при звільненні території нинішнього м. Комсомольська, активну суспільно-політичну працю з виховання молоді Генерал-майор, начальник штабу колишньої Харківсько-Братиславської Червонопрапорної орденів Суворова та Богдана Хмельницького 252-ї стрілецької дивізії. 1985
2 Єрьоменко Валентин Іванович 1937-2011 Машиніст екскаватора ВАТ «Полтавський ГЗК». Нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, медалями «За трудову доблесть» та «Ветеран праці».
3 Нижниченко Віктор Олексійович 1921-2000 Колишній керуючий трестом «Кременчукрудбуд». Інвалід Другої світової війни. Під час бойових дій був нагороджений медаллю «За відвагу». За видатні здобутки у будівництві доменних печей був нагороджений золотою медаллю ВДНГ. Кавалер Ордена Леніна (1966 р.) У 2000 р. ім'я Віктора Нижниченка присвоєно гімназії м. Комсомольська.
4 Бугаєвська Людмила Іванівна 1938-2001 Колишній директор навчально-виховного комплексу м. Комсомольська. Нагороджена орденом Жовтневої революції, «Знак Пошани», медаллю «Ветеран праці», знаком «Відмінник освіти». Сьогодні навчально-виховний комплекс м. Комсомольська носить ім'я Л. І. Бугаєвської.
5 Файл:Коробков Микола Іванович.jpg Коробков Микола Іванович 1935-2019 Колишній директор Комсомольського АТП-15347. Нагороджений медалями «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «За трудову доблесть», «Ветеран праці», знаком «Переможець соцзмагань» та Почесною грамотою обласної ради народних депутатів.
6 Мартиненко Володимир Петрович 1937-2007 Колишній генеральний директор ВАТ «Полтавський ГЗК» (1983–1998). На його рахунку понад 50 наукових праць та винаходів у сфері розробки родовищ корисних копалин. Основні наукові розробки Володимира Петровича експонувалися на ВДНГ. Кандидат технічних наук, академік двох академій: Екологічної та Академії інженерних наук України. Нагороджений Золотою і Бронзовою медалями ВДНГ, лауреат Державної премії УРСР. Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та ювілейною медаллю «За доблестний труд», Почесним знаком «Шахтарська слава» трьох ступенів. Був народним депутатом Верховної Ради України першого скликання, неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад.
7 Файл:Мороз Олександр Григорович.jpg Мороз Олександр Григорович нар. 1959 Колишній генеральний директор ТОВ «Славутич-Руда-Україна». За успіх в економічному виживанні і розвитку в умовах ринку був відзначений міжнародною академією за лідерство в бізнесі і адміністративній діяльності (Бірмінгем, штат Алабама, США, 1995 р.), за видатні здобутки як керівника підприємства і значний внесок у розвиток суспільства ім'я О. Г. Мороза було внесено до Міжнародного каталогу «Хто є хто в світі» (штат Нью-Джерсі, США, 2001), а також до «Золотої книги ділової еліти України» та «Альманаху пошани підприємництва Полтавщини». Неодноразово обирався депутатом Комсомольської міської ради.
8 Файл:Бадагов Володимир Федорович.jpg Бадагов Володимир Федорович нар. 1945 Заступник міністра транспорту і зв'язку України. Колишній генеральний директор ВАТ «Полтавський ГЗК» (1998–2007). Має звання «Заслужений металург України», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медаллю від Міжнародної Кадрової Академії «За ефективне управління». Неодноразово обирався депутатом Полтавської обласної ради.
9 Попов Олександр Павлович нар. 1960 Колишній заступник міністра, згодом — міністр з питань житлово-комунального господарства в уряді В. Ф. Януковича (2007 р.), неодноразово обирався міським головою м. Комсомольська у 1994–2006 роках Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Грамотою Президента України, Подякою Міністерства культури і мистецтв України, Почесними грамотами Міжнародної організації фестивалів фольклору і традиційних мистецтв.
10 Файл:Василенко Павло Петрович.jpg Василенко Павло Петрович 1939- 2013 Очолював виконавчий комітет Комсомольської міської Ради народних депутатів (1980–1987). З 1987 по 1999 рр. працював начальником ремонтно-будівельного управління, а потім заступником генерального директора ВАТ «Полтавського ГЗК» з капітального будівництва. Нагороджений медалями «За трудову доблесть» (1970 р.), «Ветеран праці» (1984 р.), відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)
11 Файл:Афонін Володимир Сергійович.jpg Афонін Володимир Сергійович нар. 1945 Розпочав свою трудову діяльність в тресті «Кременчукрудбуд» у 1965 році. З 1974 року працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті: механіком, майстром, старшим майстром дільниці механізації гірничих робіт. У 2007 році заснував та очолив нове підприємство ТОВ «Феррошлях». Під його керівництвом підприємство підвищило обсяги виробництва та ефективність праці, за що було відзначено нагородами «Лідер Галузі» та «Знак Якості». На сьогодні ТОВ «Феррошлях» є членом Міжнародної торгової палати.
12 Кубіков Володимир Федорович 1936-2012 Прибув на республіканську ударну комсомольську будову м. Комсомольська-на-Дніпрі і Дніпровського ГЗК у квітні 1961 року. Працював старшим диспетчером, автомеханіком, шофером Горішнє-Плавненської автобази № 9, слюсарем, майстром, начальником дільниці, а потім цеху Дніпровського ГЗКа, секретарем партійного комітету, заступником генерального директора Полтавського ГЗКа. Очолив у 2003 році Раду клубу першопрохідців «Полтавська магнітка». Нагороджений медалями «За трудову доблесть» (05.04.1970 р.); «40 років Збройних Сил СРСР» (1958 р.); «Ветеран праці СРСР» (1987 р.); «90 років Великої Жовтневої соціалістичної революції» (2007 р.) і відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади» (2005 р.)
13 Файл:Лотоус Віктор Вікторович.jpg Лотоус Віктор Вікторович нар. 1964 Голова правління ВАТ «Полтавський ГЗК». Як керівник потужного підприємства, головну увагу зосереджує на нарощуванні обсягів виробництва продукції, оновленні й модернізації виробничої бази комбінату, впровадженні комплексу енергозберігаючих заходів, реалізації соціальних проектів. Один із засновників Благодійного фонду ВАТ «Полтавський ГЗК». У 2005 році нагороджений відзнакою Комсомольської міської ради «Вдячність громади», у 2007 році присвоєно почесне звання «Заслужений металург України».

Примітки

Посилання