Берестейський повіт (Велике князівство Литовське): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 30: Рядок 30:
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства<ref>Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2.&nbsp;— Менск, 1994. С. 105.</ref>. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]]. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринського]] і Кам'янецького повітів.
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства<ref>Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2.&nbsp;— Менск, 1994. С. 105.</ref>. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]]. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринського]] і Кам'янецького повітів.


У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницького повіту]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші<ref>Спірыдонаў М. [http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002</ref>.
У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницького повіту]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші<ref>Спірыдонаў М. [http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070218070105/http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm |date=18 лютий 2007 }} // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002</ref>.


У 1791, згідно з [[Конституція 3 травня|Конституцією Речі Посполитої]], з складу Брестського повіту виділили [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринський повіт]] з центром у місті [[Кобринь]]<ref>Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 34—39.</ref>.
У 1791, згідно з [[Конституція 3 травня|Конституцією Речі Посполитої]], з складу Брестського повіту виділили [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринський повіт]] з центром у місті [[Кобринь]]<ref>Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 34—39.</ref>.

Версія за 04:32, 26 червня 2019

Берестейський повіт
місто Берестя
Країна  Велике князівство Литовське і  Річ Посполита
Регіон Берестейське воєводство
Населення
 - повне бл. 283 тис. (до 1654)
Площа
 - повна 11 700 км²
Дата заснування 1565/1566
Дата ліквідації 1795

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Берестейський повіт

Берест́ейський пов́іт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Підляського, пізніше Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Центр — місто Берестя.

Символіка

Повітова хоругва була блакитного кольору із зображенням «Погоні» на червоному полі[1].

Міські герби отримали Біла, Берестя, Високе, Городець, Кам'янець, Кобрин, Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, Пружани, Славатиче, Шерешово, Янів Підляський.

Історія

Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства[2]. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу Брестського воєводства. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих Кобринського і Кам'янецького повітів.

У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницького повіту Підляського воєводства Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, Межиріччя, Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші[3].

У 1791, згідно з Конституцією Речі Посполитої, з складу Брестського повіту виділили Кобринський повіт з центром у місті Кобринь[4].

Після третього поділу Речі Посполитої (1795) значна частина повіту опинилася у складі Російської імперії, західна частина повіту — у складі Австрійської імперії.

Географія

Облога Берестя, 1657

На півночі межував з Мельницьким повітом Підляського воєводства і Волковиським повітом Новогрудського воєводства, на сході — із Слонімським повітом Новогрудського воєводства і Пінським повітом Берестейського воєводства, на півдні і заході — з Королівством Польським.

До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.

Найзначніші міста і містечка: Біла, Береза-Картузька, Вішніце, Вовчин, Високе, Ганна, Городище, Дивин, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Докудов, Межиріччя, Пружани, Піщатка, Ряжанка, Славатиче, Володава, Чернавчици, Шерешово, Янів Підляський[1]. Також на території повіту знаходилися міста і містечка Антополь, Городець, Домачеве, Малеч, Милейчичі, Селець.

Магдебурзькі права отримали Біла (1.06.1621), Берестя (15.08.1390), Високе (1494), Городець (10.12.1589), Дивин (1642), Кам'янець (26.06.1503), Кобринь (10.12.1589), Кодень (1511), Малеч (6.06.1645), Межиріччя (XV ст.), Милейчичі (1516), Пружани (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), Володава (1534), Чернавчици (1718), Шерешово (1726).

Демографія

Кляштор у Березі-Картузькій

У середині XVII століття налічувалося 40 455 димів. Згідно з сучасними підрахунками, до московсько-польськї війни (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб[5].

Станом на 1775 рік у повіті налічувалося 32 554 дими[6].

Керівники

Повітовий сеймик проходив у Бересті, там ж були підкоморський, земський, гродські суди. Берестейська шляхта обирала двох послів до Сейму і двох депутатів до Головного трибуналу.

Примітки

  1. а б Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 321.
  2. Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 105.
  3. Спірыдонаў М. Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map. [Архівовано 18 лютий 2007 у Wayback Machine.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002
  4. Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 34—39.
  5. Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Менск, 1995.
  6. Jelski A. Powiat brzeski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 341.

Література