Церковно-парафіяльна школа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Церковно - парафіяльна школа з с. Помоклі 3.jpg|міні|Церковно-парафіяльна школа з с. Помоклі]] |
[[Файл:Церковно - парафіяльна школа з с. Помоклі 3.jpg|міні|Церковно-парафіяльна школа з с. Помоклі]] |
||
У [[Російська імперія|Російській імперії]] з'явилися після [[Шкільна реформа 1804|шкільної реформи 1804 року]]<ref> |
У [[Російська імперія|Російській імперії]] з'явилися після [[Шкільна реформа 1804|шкільної реформи 1804 року]]<ref>[http://portalus.rumodules/shkola/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1193317533&archive=1196815145 Т. В. Філоненко, А. В. Шипілов. Матеріальне становище вчителів у дореволюційній Росії]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>; перебували у віданні духовного відомства, тобто [[Священний Синод Російської православної церкви|Священного Синоду Російської православної церкви]]. Раніше — [[парафіяльні училища]]. |
||
До [[1861]] року духовенством Російської імперії було засновано понад 18 тисяч початкових училищ, за якими закріпилася назва «церковнопарафіяльних шкіл» (вживалися також назви: «священицькі школи», «церковні школи», «школи для поселянських дітей»). |
До [[1861]] року духовенством Російської імперії було засновано понад 18 тисяч початкових училищ, за якими закріпилася назва «церковнопарафіяльних шкіл» (вживалися також назви: «священицькі школи», «церковні школи», «школи для поселянських дітей»). |
||
Версія за 15:23, 31 липня 2019
Церковно-парафіяльна (церковно-приходська) школа — початкова школа при церковній парафії.
Історія
У Російській імперії з'явилися після шкільної реформи 1804 року[1]; перебували у віданні духовного відомства, тобто Священного Синоду Російської православної церкви. Раніше — парафіяльні училища.
До 1861 року духовенством Російської імперії було засновано понад 18 тисяч початкових училищ, за якими закріпилася назва «церковнопарафіяльних шкіл» (вживалися також назви: «священицькі школи», «церковні школи», «школи для поселянських дітей»).
Поширення церковнопарафіяльних шкіл викликало невдоволення як з боку чиновницької бюрократії, так і з боку багатьох земств. У 1870-ті роки міністерство народної освіти фактично підпорядкувало церковні школи своєму адміністративному управлінню. Багато церковних училищ перейшли у відання земств.
Ставлення до церковної школи стало змінюватися на рубежі 1870-1880-х років, в період суспільних потрясінь. 1884 року видано «Правила про церковнопарафіяльні школи», за якими створювалися однокласні (2-річні) та двокласні (4-річні, з початку XX століття а — 3 — річні) церковнопарафіяльні школи. В однокласних вивчали закон Божий, церковний спів, лист, арифметику, читання. У двокласних школах крім цього вивчалася історія.
Навчання здійснювали священики, диякони і дячки, а також вчителі і вчительки, які закінчили переважно церковно-учительські школи та єпархіальні училища.
Діяльність шкіл перебувала у віданні попечительської ради, куди входили завідувач школи, пепечителі, вчителі, представники від міста чи земства, виборні особи від населення, що користується школою, які повинні були бути православного віросповідання. На раду покладалися турботи про благоустрій школи у всіх відносинах.
Див. також
Посилання
- ↑ Т. В. Філоненко, А. В. Шипілов. Матеріальне становище вчителів у дореволюційній Росії[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела та література
- О. М. Дзюба, Т. І. Лазанська. Парафіяльні школи // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 62. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- СТАН ОСВІТИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. Довженко Ю.А Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова