Тишкевичі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
мНемає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
**** [[Кшиштоф Тишкевич (чернігівський воєвода)|Кшиштоф Тишкевич]] ([[1616]]–[[1666]]) — [[чернігівський воєвода]]. |
**** [[Кшиштоф Тишкевич (чернігівський воєвода)|Кшиштоф Тишкевич]] ([[1616]]–[[1666]]) — [[чернігівський воєвода]]. |
||
*** [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]–[[1631]]) — мінський каштелян, воєвода, староста. |
*** [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]–[[1631]]) — мінський каштелян, воєвода, староста. |
||
**** [[Казимир Тишкевич]] (?—[[1652]]) — [[підстолій]], [[стольник]], [[підчаший]], [[крайчий |
**** [[Казимир Тишкевич]] (?—[[1652]]) — [[Підстолій великий литовський|підстолій]], [[Стольник великий литовський|стольник]], [[Підчаший великий литовський|підчаший]], [[крайчий великий литовський]], [[староста]] [[Чечерське староство|чечерський]] та дудський, [[Граф (титул)|граф]] на [[Логойськ]]у та [[Бердичів|Бердичеві]]. |
||
** [[Остафій Тишкевич]] (? — [[1590]]) — син Василя, смоленський каштелян. |
** [[Остафій Тишкевич]] (? — [[1590]]) — син Василя, смоленський каштелян. |
||
** Федір (Теодор) |
** Федір (Теодор) |
Версія за 06:03, 6 серпня 2019
Тишке́вичі гербу Леліва (біл. Тышкевічы; пол. Tyszkiewiczowie) — руський боярський та шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мишковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. У 1569 році син Тимофія Василь здобув графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.
Представники
Тишкевичі на Логойську
- Василь Тишкевич (? — 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф.
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
- Ян-Остафій Тишкевич (1571–1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
- Тишкевич Петро (1571–1631) — мінський каштелян, воєвода, староста.
- Казимир Тишкевич (?—1652) — підстолій, стольник, підчаший, крайчий великий литовський, староста чечерський та дудський, граф на Логойську та Бердичеві.
- Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя, смоленський каштелян.
- Федір (Теодор)
- Януш Тишкевич — воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
Скумін-Тишкевичі
Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки:
- Іван Скумін-Тишкевич — староста чорнобильський[1]
- Дмитро (†1609) — київський підкоморій
- Федір Скумін-Тишкевіч (†1618), білоруський магнат, меценат.
- Людовік Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні Констанції Понятовській, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.
Інші представники
- Юрій Тишкевич (?—1656) — посол у Римі (1638), потім єпископ віленський;
- Антоній (?—1762) — єпископ жмудський.
- Костянтин Пієвич Тишкевич (1806–1868) — відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
- Михайло Тишкевич (1857–1930) — граф, український громадський і політичний діяч, посол УНР у Ватикані.
- Беата Тишкевич (нар. 1938) — польська кіноакторка.
Маєтки
Тишкевичі мали численні земельні володіння на території сучасних Білорусі, Литви й України. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевичами в Логойську (зруйнований під час другої світової війни), Біржах, Лентварисі , Паланзі та Троках. В Україні, в селі Спичинці, залишився Палац Тишкевичів XIX століття, який називають «замок французької Луари».
-
Біржай
-
Паланга
-
Тракай
-
Лентварис
-
Логойськ
Примітки
- ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolnoścі… Т. 4.— S. 420. (пол.)
Джерела
- Мицик Ю. А. Тишкевичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 92. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. 4. — 820 s. — S. 419—427. (пол.)
Посилання
- Рід Тишкевичів (біл.)
- Tyszkiewiczowie (01) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (02) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (03) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (04) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (05) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (06) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (07) (пол.)
- Tyszkiewiczowie (08) (пол.)
- Родовід Тишкевичів (пол.) (не працює)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |