Іспит: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Servansky (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Test (student assessment).jpeg|міні|праворуч|200пкс|Тестовий іспит у [[Віденський університет|Віденському університеті]]. [[2005]] рік]]
[[Файл:Test (student assessment).jpeg|міні|праворуч|200пкс|Тестовий іспит у [[Віденський університет|Віденському університеті]]. [[2005]] рік]]
'''Іспит''' ({{lang-la|examen}}; латинське слово, що позначало, насамперед, язичок, стрілку у ваг, потім, в переносному значенні, оцінку, випробування) — найбільш поширена оцінка знань та вмінь людини (учня, студента тощо) . Відмінною рисою іспитів є те, що вони проводяться рідко, між [[екзаменаційна сесія|екзаменаційними сесіями]] не буває менше двох місяців{{Немає АД|2011|06|16}}. Іспити бувають абсолютно різними: університетськими, військовими, [[школа|шкільними]], іспит в [[ДАІ]], online-іспит, тощо., — але всі вони об'єднані однаковими традиціями.
'''Іспит''' ({{lang-la|examen}}; латинське слово, що позначало, насамперед, язичок, стрілку у ваг, потім, в переносному значенні, оцінку, випробування) — найбільш поширена оцінка знань та вмінь людини (учня, студента тощо). Іспити бувають абсолютно різними: університетськими, військовими, [[школа|шкільними]], іспит в [[ДАІ]], online-іспит, тощо., — але всі вони об'єднані однаковими традиціями.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 21:22, 29 серпня 2019

Тестовий іспит у Віденському університеті. 2005 рік

Іспит (лат. examen; латинське слово, що позначало, насамперед, язичок, стрілку у ваг, потім, в переносному значенні, оцінку, випробування) — найбільш поширена оцінка знань та вмінь людини (учня, студента тощо). Іспити бувають абсолютно різними: університетськими, військовими, шкільними, іспит в ДАІ, online-іспит, тощо., — але всі вони об'єднані однаковими традиціями.

Див. також

Література

  • Friedhelm Beiner: Prüfungsdidaktik und Prüfungspsychologie: Leistungsmessung und Leistungsbewertung in der öffentlichen Verwaltung sowie in der beruflichen und allgemeinen Bildung. Heymann, Köln u.a. 1982 (Verwaltung und Fortbildung, Sonderheft 7).
  • Sigrid Dany, Birgit Szczyrba, Johannes Wildt (Hrsg.): Prüfungen auf die Agenda! Hochschuldidaktische Perspektiven auf Reformen im Hochschulwesen. Bertelsmann, Bielefeld 2008 (Blickpunkt Hochschuldidaktik, Band 118).
  • Ulrich Gonschorrek: Prüferhandbuch: Grundsätze, Regeln und Hintergrundinformationen. Prüfungspsychologie, Prüfungsdidaktik, Prüfungsmethodik, LTU, Bremen 1988.
  • Florian Keschmann: Prüfungen an Universitäten. Rechtscharakter − Rechtsschutz − Verfahren. Manzsche, Wien 2001.
  • Thomas Oakland, Ronald K. Hambleton (Hrsg.): International Perspectives on Academic Assessment. Springer Netherland, Berlin 1995 (Evaluation in Education and Human Services, 39).
  • Hans-Werner Prahl: Prüfungssysteme und Prüfungsreformen an den Hochschulen in der BRD. Arbeitsgemeinschaft für Hochschuldidaktik, Hamburg 1980.
  • Thomas Tinnefeld: Prüfungsdidaktik. Zur Fundierung einer neuen wissenschaftlichen Disziplin — am Beispiel der modernen Fremdsprachen. Shaker, Aachen 2002 (Sprache & Kultur).
  • Klaus Wannemacher: Computergestützte Prüfungsverfahren. In: Michael H. Breitner, Beate Bruns, Franz Lehner (Hrsg.): Neue Trends im E-Learning. Aspekte der Betriebswirtschaftslehre und Informatik. Physica, Heidelberg 2007, S. 427–440.

Посилання