Явнут: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:


| титул_2 =
| титул_2 =
| періодпочаток_2 = [[1341]]
| періодпочаток_2 =
| періодкінець_2 = [[1345]]
| періодкінець_2 =
| попередник_2 = [[Гедимін]]
| попередник_2 =
| наступник_2 = [[Ольгерд]]
| наступник_2 =


| титул_3 = [[Заславське князівство|Князь заславський]]
| титул_3 = [[Заславське князівство|Князь заславський]]

Версія за 01:58, 19 листопада 2019

Явнут
Явнут
Явнут
Явнут
Великий князь Литовський
1341 — 1345
Попередник: Гедимін
Наступник: Ольгерд
Князь заславський
1345 — після 1366
Наступник: Михайло Явнутович
 
Народження: 1300
Смерть: після 1366
Країна: Велике князівство Литовське[1]
Рід: Гедиміновичі
Батько: Гедимін
Мати: Євна
Діти: Семен, Михайло

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Явнут (Євнут, Євнутій, лит. Jaunutis; бл.1300 — після 1366) — молодший син великого князя литовського Гедиміна, отримав від нього в уділ Вільно з містами Ошмяною, Вількомиром та Браславом. Іноді — Євну́тій. Охрещений у Москві.

Імена

  • Явнутіс (лит. Jaunutis) — литовське язичницьке ім'я.
  • Євнутій (ст.-укр. Єоунутий[2]) — руський варіант імені.

Біографія

Деякі історики бачать у вокняжінні Євнута доказ литовського звичаю передачі батьківського столу молодшому синові і вважають Євнута великим князем. Однак відсутність в історичних джерелах прямих вказівок на великокнязівський гідність Євнута дозволяє також припустити, що перший час після смерті Гедиміна Литовська держава розпалася на самостійні уділи. Великого князя зовсім не було; одним з князівств володів і Євнут, не користуючись ніякими правами над своїми братами і дядьком.

Литві доводилося тоді вести запеклу боротьбу з Лівонським орденом, яка вимагала напруження всіх сил, а Євнут не володів ні достатньої особистою хоробрістю, ні настільки сильним авторитетом над братами, щоб мати можливість з'єднати під своїм проводом всі сили Литви.

Тому брати вирішили проголосити великим князем Ольгерда і передати тому Вільну.

Взимку 1345 року Кейстут захопив Вільно зненацька; Євнут не чекав нападу і вдався до втечі, але був схоплений і посаджений під варту. За договором, укладеним між Кейстутом і Ольгердом, Євнут був посаджений князем у місті Заславль. Однак Євнут втік з Литви і сховався спершу в Смоленську, потім в Москві. Тут він прийняв православ'я і отримав ім'я Іоанна. Ніякої серйозної допомоги великий князь Симеон Гордий, однак, йому не надав, і він вже через два роки повернувся на батьківщину, в даний йому братами уділ, де і жив до самої смерті.

Євнут був протопластом відомої княжої династії Заславських, які княжили спочатку в Заславлі, а з кінця XV ст., також і у Мстиславському князівстві.

Сім'я

Примітки

  1. польська Вікіпедія — 2001.
  2. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ №1, після 1340: Договірна грамота литовських князів Явнута, Кейстута і Любарта Гедиміновичів, Юрія Наримунтовича і Юрія Коріятовича з польським королем Казимиром і з мазовецькими князями Земовитом і братом його Казимиром, синами Тройдена.

Джерела

Посилання

Попередник
Гедимін
Великий князь Литовський
1341-1345
Наступник
Ольгерд