Книга псалмів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 39: Рядок 39:
== Посилання ==
== Посилання ==
*{{УМЕ12|частина=Псалтир|сторінки=1531-1532}}
*{{УМЕ12|частина=Псалтир|сторінки=1531-1532}}
*{{ЛЗЕ2|частина =Псалми |сторінки =288}}
*{{ЛЗЕ2|частина =Псалми; Псалтир |сторінки =288}}
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}
{{Commonscat|Psalters}}
{{Commonscat|Psalters}}

Версія за 08:36, 29 грудня 2019

IX

Книга Псалмів, також Псалти́р  — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 псалмів, а у православній — 151 псалом[1][2].

Назва

Гебрейська назва книги — «Тегілім», «Теілім» (івр. תְּהִלִּים‎), що буквально означає «хвалительні пісні». Українська назва Псалтир (заст. Псалтирь)[3] походить через староцерк.-слов. Ψалтирь, Ψалтырь від грец. Ψαλτήριον, Псалтеріон, Псалтіріон[4]. Саме слово ψαλτήριον означає струнно-щипковий музичний інструмент (псалтерій), у «Септуагінті» ним перекладені назви різних єврейських музичних інструментів, що використовувалися як акомпанемент псалмам. У грецькій мові також використовується назва Ψαλμοί, Βίβλος Ψαλμών («Псалми», «Книга Псалмів»).

Авторство і призначення

Цар Давид грає на псалтерії. Картина Яна де Брая, 1670 р.

Всупереч апокрифічним історіям, в яких авторство псалмів приписують винятково Давидові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богові та Його ділам.

Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили[5], і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.

Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.

Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизм. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську[6] мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з тлумаченням («тлумачний») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.

Структура

У різних традиціях

У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній — на 20 кафізм (151-й псалом не входить до жодної).

Тематика

Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.

Переклади і видання

Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.

Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.

Примітки

  1. Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi (2004). Psalms. У Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi; Fishbane, Michael A. (ред.). The Jewish Study Bible. Oxford University Press. ISBN 9780195297515. 
  2. Kselman, John S. (2007). Psalms. У Coogan, Michael David; Brettler, Marc Zvi; Newsom, Carol Ann (ред.). The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-528880-3. 
  3. Псалтирь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. Чепа М.-Л. А. Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7. — К.,2004. — С. 345—353. ISSN 2077—2289.
  6. Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. № 47146.

Література

Посилання

Див. також