Celeron: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
JAnDbot (обговорення | внесок)
м робот додав: hu:Celeron
Рядок 64: Рядок 64:
[[fi:Intel Celeron]]
[[fi:Intel Celeron]]
[[fr:Celeron]]
[[fr:Celeron]]
[[hu:Celeron]]
[[id:Celeron]]
[[id:Celeron]]
[[it:Celeron]]
[[it:Celeron]]

Версія за 13:53, 25 червня 2009

Шаблон:Infobox Computer Hardware Cpu

Celeron (укр. Целерон) — велике сімейство бюджетних x86-сумісних процесорів компанії Intel. Сімейство Celeron призначалося для побудови дешевих комп'ютерів. Процесори Celeron спочатку позиціонувалися як процесори нижнього сегменту, і призначалися для розширення частки ринку компанії Intel. Однією з причин невисокої ціни є їх низька, по відношенню до старших процесорів, продуктивність.

Перший процесор сімейства Celeron був анонсований 15 квітня 1998 року, працював на частоті 266 Мгц і був побудований на основі Pentium II без кеша другого рівня. Пізніше вийшли процесори засновані на Pentium III, Pentium 4 і Pentium M.

Історія

До випуску Celeron'а Intel активно витіснялася з ринку дешевих бюджетних рішень такими конкурентами, як AMD, з своїм процесором K6, Cyrix зі своїм чипом 6х86 і IDT з своїм процесором Winchip. Ці процесори було призначено для вже застаріваючої платформи Socket 7. Конкурувати з ними міг тоді тільки Pentium MMX, у той час, вже, що позиціонується як процесор для low-end ринку. Але продуктивності Pentium MMX вже починало не вистачати, і Intel вирішує випустити процесор побудований на архітектурі Pentium II і при цьому з ціною привабливої для побудови малобюджетної системи. В результаті Intel вдалося відвоювати велику частку ринку, а конкуренти Cyrix та IDT змушені були піти з ринку. Перший процесор Celeron, як і Pentium II, випускався для Slot 1, але використовував корпус типу SEPP, в якому немає верхньої пластикової кришки.

Перші процесори Celeron були настільки вдалі, що могли конкурувати не тільки з продуктивними Pentium, але й з серверними Xeon[джерело?] (особливо за умов розгону). Для того, щоб уникнути згубної внутрішньої конкуренції, Інтел надалі був змушений апаратно розвести свої сімейства процесорів, і штучно обмежувати можливості Celeron (блокуванням половини кешу, обмеженнямчастоти шини, забороною симетричної мультипроцесорності).

Так чи інакше, Celeron став доволі успішним процесором і весь час свого існування був де-факто стандартом[джерело?] для бюджетних та неігрових комп'ютерів.

Посилання