Посмішка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
<noinclude>{{Delete|15 березня 2020}}</noinclude>
<noinclude>{{Delete|15 березня 2020}}</noinclude>
[[Файл:Smirk (3402460160).jpg|міні|329x329пкс|Самовдоволена посмішка]]
[[Файл:Smirk (3402460160).jpg|міні|329x329пкс|Самовдоволена посмішка]]
'''Посмішка'''<ref>{{СУМ-11}}</ref>&nbsp;(синоніми: насмішка, посміх)&nbsp;— [[Невербальне спілкування|невербальний елемент]], при якому [[міміка|вираз]] [[обличчя]], [[губи|губ]] та [[очі|очей]] відбиває [[Іронія|іронію]], насмішку ([[глузування]], [[сарказм]]). Використовується для відтворення комунікативних намірів.
'''Посмішка'''<ref>{{СУМ-11}}</ref>&nbsp;(синоніми: насмішка, посміх)&nbsp;— [[Невербальне спілкування|невербальний елемент]], при якому [[міміка|вираз]] [[обличчя]], [[губи|губ]] та [[очі|очей]] часто відбиває [[Іронія|іронію]], насмішку ([[глузування]], [[сарказм]]), і рідше — глум, знущання. Використовується для відтворення комунікативних намірів.


Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягається<ref>Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals.&nbsp;— Cambridge, 1999.&nbsp;— P. 174</ref>. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.
Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягається<ref>Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals.&nbsp;— Cambridge, 1999.&nbsp;— P. 174</ref>. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.

Версія за 17:21, 16 березня 2020

Самовдоволена посмішка

Посмішка[1] (синоніми: насмішка, посміх) — невербальний елемент, при якому вираз обличчя, губ та очей часто відбиває іронію, насмішку (глузування, сарказм), і рідше — глум, знущання. Використовується для відтворення комунікативних намірів.

Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягається[2]. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.

Мовна стилістика

Часом вживається помилково як синонім до слова усмішка, хоча насправді усмішка-посмішка це паронімічна пара[3].

За твердженням мовознавців, зокрема Олександра Пономарева, слово посмішка в основному своєму значенні пов'язане з поняттям глузування, кепкування і до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива тощо, в той час, як слово усмішка навпаки — виражає насамперед доброзичливе ставлення[4].

Див. також

Примітки

  1. Посмішка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. — Cambridge, 1999. — P. 174
  3. Типологія помилок: підручник-монографія / П. П. Куляс. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — С. 56-57
  4. Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради. — К.: Либідь, 1999. — С. 106

Джерела