Альфред Шютц: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Зображення:Artists.jpg замінене на Зображення:Red_Poppies_of_Monte_performed_in_Italy_1944.jpg за вказівкою користувача CommonsDelinker. Причина: File renamed: Criterion 2 (meaningle
Рядок 37: Рядок 37:


У 1932—1936 роках був музичним керівником радіопрограми «Весела львівська хвиля». Від 1936 року мешкав у Варшаві, де співпрацював з місцевими театрами та кабаре (між іншим був шефом музичного Театру Буффо). Був піаністом, компонував пісні, які співали [[Ганка Ордонувна]], Вера Ґран, [[Еугеніуш Бодо]], Мечислав Фоґґ.
У 1932—1936 роках був музичним керівником радіопрограми «Весела львівська хвиля». Від 1936 року мешкав у Варшаві, де співпрацював з місцевими театрами та кабаре (між іншим був шефом музичного Театру Буффо). Був піаністом, компонував пісні, які співали [[Ганка Ордонувна]], Вера Ґран, [[Еугеніуш Бодо]], Мечислав Фоґґ.
[[Файл:Artists.jpg|міні|праворуч|270пкс|Польські вояки 3-ї дивізії карпатських стрільців слухають пісню «Червоні маки на Монте-Кассіно» (травень 1944 року)]]
[[Файл:Red Poppies of Monte performed in Italy 1944.jpg|міні|праворуч|270пкс|Польські вояки 3-ї дивізії карпатських стрільців слухають пісню «Червоні маки на Монте-Кассіно» (травень 1944 року)]]


У вересні 1939 року втік з Варшави до Львова, який згодом захопили радянські війська. Зібрав інших артистів-утікачів і, щоб здобути якісь середники на утримання, заснував Театр Мініатюр, з яким вирушив у турне по [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. У столиці [[Киргизстан]]у [[Бішкек|Фрунзе]] захворів на [[Епідемічний висипний тиф|плямистий тиф]]. У грудні 1941 року приєднався до перших відділів польського війська, які організувалися в [[Бузулук]]у. Отримав призначення до відділення пропаганди при штабі армії генерала [[Владислав Андерс|Андерса]]. Разом із [[Генрик Варс|Генриком Варсом]] керував 40-особовим оркестром, який супроводжував польську армію на бойовому шляху від [[Тегеран]]у до [[Монте Кассіно]].
У вересні 1939 року втік з Варшави до Львова, який згодом захопили радянські війська. Зібрав інших артистів-утікачів і, щоб здобути якісь середники на утримання, заснував Театр Мініатюр, з яким вирушив у турне по [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. У столиці [[Киргизстан]]у [[Бішкек|Фрунзе]] захворів на [[Епідемічний висипний тиф|плямистий тиф]]. У грудні 1941 року приєднався до перших відділів польського війська, які організувалися в [[Бузулук]]у. Отримав призначення до відділення пропаганди при штабі армії генерала [[Владислав Андерс|Андерса]]. Разом із [[Генрик Варс|Генриком Варсом]] керував 40-особовим оркестром, який супроводжував польську армію на бойовому шляху від [[Тегеран]]у до [[Монте Кассіно]].

Версія за 18:33, 12 квітня 2020

Альфред Шюц
Alfred Schütz
Основна інформація
Дата народження 2 липня 1910(1910-07-02)
Місце народження м. Тернопіль
Дата смерті 21 жовтня 1999(1999-10-21) (89 років)
Місце смерті м. Мюнхен
Поховання Східний цвинтар (Мюнхен)d
Громадянство Республіка Польща
Національність єврей
Професії піаніст, композитор
Освіта Львівська консерваторія
Інструменти піаніно
Псевдоніми Fred Schütz, As, Ernest Roger, Alf Suito
CMNS: Файли у Вікісховищі

Альфред Лонгін Шюц (нім. Alfred Longin Schütz, псевдоніми: Fred Schütz, As, Ernest Roger, Alf Suito; 2 липня 1910, Тернопіль — 21 жовтня 1999, Мюнхен) — польський композитор і піаніст, автор мелодії до пісні «Червоні маки на Монте-Кассіно».

Життєпис

Походив із багатої родини польських євреїв. З дитинства цікавився музикою, тому й покинув юридичні студії у Львівському університеті, щоб навчатися у Львівській консерваторії.

У 1932—1936 роках був музичним керівником радіопрограми «Весела львівська хвиля». Від 1936 року мешкав у Варшаві, де співпрацював з місцевими театрами та кабаре (між іншим був шефом музичного Театру Буффо). Був піаністом, компонував пісні, які співали Ганка Ордонувна, Вера Ґран, Еугеніуш Бодо, Мечислав Фоґґ.

Польські вояки 3-ї дивізії карпатських стрільців слухають пісню «Червоні маки на Монте-Кассіно» (травень 1944 року)

У вересні 1939 року втік з Варшави до Львова, який згодом захопили радянські війська. Зібрав інших артистів-утікачів і, щоб здобути якісь середники на утримання, заснував Театр Мініатюр, з яким вирушив у турне по СРСР. У столиці Киргизстану Фрунзе захворів на плямистий тиф. У грудні 1941 року приєднався до перших відділів польського війська, які організувалися в Бузулуку. Отримав призначення до відділення пропаганди при штабі армії генерала Андерса. Разом із Генриком Варсом керував 40-особовим оркестром, який супроводжував польську армію на бойовому шляху від Тегерану до Монте Кассіно.

Пісня «Червоні маки на Монте-Кассіно» виникла вночі з 17 на 18 травня 1944 року, кілька годин перед здобуттям монастиря. У Кампобассо, де артисти виступали для 23 транспортної компанії, натхнений боями, які відбувалися неподалік, Фелікс Конарський (відомий під псевдонімом Ref-Ren) написав текст і розбудив Шютца. Композитор скомпонував до тексту мелодію. Коли 18 травня вояки ІІ корпусу здобули монастир, у квартирі генерала Андерса в Кампобассо під час урочистої академії з нагоди перемоги, 40-особовий оркестр Альфреда Шютца вперше виконав «Червоні маки на Монте-Кассіно». Першим виконавцем був інший солдат армії Андерса, музикант і актор Гвідон Боруцький[1].

Після війни Шютц виїхав до Бразилії, де працював у ревю Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Оженився з Веронікою — угоркою єврейського походження. У 1961 році оселився в Мюнхені, співпрацював із польською радіостанцією Радіо «Свобода».

Помер 21 жовтня 1999 року в Мюнхені, похований на Східному цвинтарі в Мюнхені.

Примітки

  1. Zmarł pierwszy wykonawca "Czerwonych maków na Monte Cassino". TVN24.pl. Процитовано 3 березня 2017.

Посилання