Абу аль Касім аль-Захраві: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
продовжив написання |
продовжив написання |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 21: |
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 21:58, 20 квітня 2020 (UTC)}} |
||
{{Науковець}} |
{{Науковець}} |
||
'''Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі''' (також [[латина|латинізоване]] '''Альбукасіс''' або '''Абулькасіс''', {{lang-ar|أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي}};‎близько [[936]], Мадіна аль-Захра — [[1013]], там же) — арабський лікар і науковець з [[Аль-Андалус|Андалусії]]. Був придворним лікарем [[Кордовський халіфат|халіфа Кордови]] [[Аль-Хакам II|Аль-Хакама II]]. |
'''Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі''' (також [[латина|латинізоване]] '''Альбукасіс''' або '''Абулькасіс''', {{lang-ar|أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي}};‎близько [[936]], Мадіна аль-Захра — [[1013]], там же) — арабський лікар і науковець з [[Аль-Андалус|Андалусії]]. Був придворним лікарем [[Кордовський халіфат|халіфа Кордови]] [[Аль-Хакам II|Аль-Хакама II]]. |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати [[кетгут]] — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви. |
Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати [[кетгут]] — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви. |
||
Щипці для |
Щипці для витягування голови дитини під час пологів він застосував першим в світі, знизивши смертність немовлят і молодих матерів. |
||
Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів. |
Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів. |
||
Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок. |
Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок. |
||
Хоча аль-Захраві ніколи не робив хірургічну процедуру [[Трахеотомія|трахеотомії]], він вилікував рабиню, яка перерізала власне горло при спробі самогубства. Аль-Захраві зашив рану, і дівчина одужала, тим самим довівши, що розріз у гортані може зажити і операція по її штучному розсіченню можлива. |
|||
Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою ''Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii'' («Теоретична і практична книга аль-Захраві»). |
Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою ''Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii'' («Теоретична і практична книга аль-Захраві»). |
||
Версія за 21:58, 20 квітня 2020
 | Ця стаття в процесі редагування користувачем [[Користувач:АВШ (обговорення) 21:58, 20 квітня 2020 (UTC)|АВШ (обговорення) 21:58, 20 квітня 2020 (UTC)]] певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Шкурба Андрій Вікторович (внесок, журнали) о 21:58 UTC (2101727 хвилин тому). |
| Абу аль Касім аль-Захраві | |
|---|---|
| араб. أبو القاسم خلف بن عبَّاس الزهراوي | |
 | |
| Ім'я при народженні | араб. أبو القاسم خلف بن عبَّاس الزهراوي |
| Народився |
936[1][2][…] Madinat Al-Zahrad, Кордова, Андалусія, Іспанія |
| Помер |
1013[2][3][…] Кордова, Андалусія, Іспанія |
| Діяльність | хірург, анатом, фармацевт, філософ, лікар |
| Галузь | медицина[5] і хірургія[6][5] |
 Абу аль Касім аль-Захраві у Вікісховищі | |
Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі (також латинізоване Альбукасіс або Абулькасіс, араб. أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي;близько 936, Мадіна аль-Захра — 1013, там же) — арабський лікар і науковець з Андалусії. Був придворним лікарем халіфа Кордови Аль-Хакама II.
Біографія
Аль-Захраві народився в місті Азахара, за 8 кілометрів на північний захід від Кордови, Андалусія. Дата його народження точно невідома, проте науковці погоджуються, що це було після 936 року, коли було засновано місто, де він народився, Мадіна аль-Захра. Обговорюється версія його приналежність від мадінського племені аль-Ансар, таким чином, простежується и походження з Медини на Аравійському півострові. Більшу частину життя він прожив у Кордові. Тут же він вивчав, викладав і займався медициною та хірургією до смерті приблизно в 1013 році.
Часовий відрізок з VIII до XIII века іноді прийнято називати Золотим століттям ісламу. Починаючи з XIII століття і далі в християнському світі впроваджується омана про реакційність ісламської науки, як і про невігластво, ксенофобію її науковців. А це поширюється на медицину, математику, філософію тощо. Але саме вона була передовою тоді, коли в Європі панували реакційні погляди, в тому числі й на медицину. Вихідці з університету Аль-Карауїн (рік створення 859) заснували в 872 році чи не першу в світі «світську» лікарню в Каїрі. У цьому передовому лікувальному закладі (лікарня Ахмеда ібн Тулуна) був лікувальний центр, реанімаційне відділення, санаторій. Тут лікували всіх, незважаючи на стать і релігійні переконання, і, вперше в світі, психічно хворих людей. Аль-Захраві навчався в цій лікарні.
Залишилося небагато відомостей щодо його життя, і, через руйнування Мадіна аль-Захра під час пізніших кастильсько-андалузьких війн. Його ім'я вперше з'явилося в роботах Абу Мухаммеда бін Хазма (993—1064), який зарахував його до числа найбільших лікарів мавританської Іспанії. Біографію аль-Захраві написав Джадват аль-Муктабіса аль-Хумайді (Про андалуських савантів) через шість десятиліть після смерті аль-Захраві.
Доробок
Аль-Захраві спеціалізувався на вилікуванні захворювань шляхом припікання. Він винайшов кілька пристроїв, що використовуються під час хірургічного втручання, для таких цілей, як огляд внутрішньої частини уретри, а також огляд, захоплення та видалення сторонніх тіл з горла, вуха та інших органів тіла. Він також першим проілюстрував різні канюлі та першим, хто розглядав бородавку залізною трубкою та припік їдким металом.
Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати кетгут — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви.
Щипці для витягування голови дитини під час пологів він застосував першим в світі, знизивши смертність немовлят і молодих матерів.
Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів.
Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок.
Хоча аль-Захраві ніколи не робив хірургічну процедуру трахеотомії, він вилікував рабиню, яка перерізала власне горло при спробі самогубства. Аль-Захраві зашив рану, і дівчина одужала, тим самим довівши, що розріз у гортані може зажити і операція по її штучному розсіченню можлива.
Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii («Теоретична і практична книга аль-Захраві»).
Він говорив, що однаково якісно слід лікувати всіх (незалежно від конфесійної приналежності) — і багатих, і жебраків, не просячи при цьому з бідних будь-якої плати, але приділяючи багато особистої уваги кожному пацієнту, незважаючи на його багатства.
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118816063 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ LIBRIS
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
Джерела
- Hamarneh, Sami Khalaf; Sonnedecker, Glenn (1963). A Pharmaceutical View of Abulcasis Al-Zahrāwī Moorish Spain: With a Special Reference to the «Adhān». Brill Archive. p. 15."Al-Zahrawi's ancestry then, one might infer, goes back to the Arabian Peninsula, to the inhabitants of "al-Madinah, " the first city that accepted the message of Islam. (англ.)
|
