Абу аль Касім аль-Захраві: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання
продовжив написання
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 21:59, 18 квітня 2020 (UTC)}}
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 21:58, 20 квітня 2020 (UTC)}}
{{Науковець}}
{{Науковець}}
'''Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі''' (також [[латина|латинізоване]] '''Альбукасіс''' або '''Абулькасіс''', {{lang-ar|أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي}};‎близько [[936]], Мадіна аль-Захра — [[1013]], там же) — арабський лікар і науковець з [[Аль-Андалус|Андалусії]]. Був придворним лікарем [[Кордовський халіфат|халіфа Кордови]] [[Аль-Хакам II|Аль-Хакама II]].
'''Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі''' (також [[латина|латинізоване]] '''Альбукасіс''' або '''Абулькасіс''', {{lang-ar|أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي}};‎близько [[936]], Мадіна аль-Захра — [[1013]], там же) — арабський лікар і науковець з [[Аль-Андалус|Андалусії]]. Був придворним лікарем [[Кордовський халіфат|халіфа Кордови]] [[Аль-Хакам II|Аль-Хакама II]].
Рядок 16: Рядок 16:
Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати [[кетгут]] — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви.
Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати [[кетгут]] — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви.


Щипці для допомоги породіллі він першим в світі застосував, знизивши смертність немовлят і молодих матерів.
Щипці для витягування голови дитини під час пологів він застосував першим в світі, знизивши смертність немовлят і молодих матерів.


Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів.
Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів.


Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок.
Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок.

Хоча аль-Захраві ніколи не робив хірургічну процедуру [[Трахеотомія|трахеотомії]], він вилікував рабиню, яка перерізала власне горло при спробі самогубства. Аль-Захраві зашив рану, і дівчина одужала, тим самим довівши, що розріз у гортані може зажити і операція по її штучному розсіченню можлива.


Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою ''Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii'' («Теоретична і практична книга аль-Захраві»).
Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою ''Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii'' («Теоретична і практична книга аль-Захраві»).

Версія за 21:58, 20 квітня 2020

Абу аль Касім аль-Захраві
араб. أبو القاسم خلف بن عبَّاس الزهراوي
Ім'я при народженні араб. أبو القاسم خلف بن عبَّاس الزهراوي
Народився 936[1][2][…]
Madinat Al-Zahrad, Кордова, Андалусія, Іспанія
Помер 1013[2][3][…]
Кордова, Андалусія, Іспанія
Діяльність хірург, анатом, фармацевт, філософ, лікар
Галузь медицина[5] і хірургія[6][5]

CMNS: Абу аль Касім аль-Захраві у Вікісховищі

Абуль-Касім Халаф ібн аль-Аббас аль-Захраві аль-Ансарі (також латинізоване Альбукасіс або Абулькасіс, араб. أبو القاسم خلف بن العباس الزهراوي‎;‎близько 936, Мадіна аль-Захра — 1013, там же) — арабський лікар і науковець з Андалусії. Був придворним лікарем халіфа Кордови Аль-Хакама II.

Біографія

Аль-Захраві народився в місті Азахара, за 8 кілометрів на північний захід від Кордови, Андалусія. Дата його народження точно невідома, проте науковці погоджуються, що це було після 936 року, коли було засновано місто, де він народився, Мадіна аль-Захра. Обговорюється версія його приналежність від мадінського племені аль-Ансар, таким чином, простежується и походження з Медини на Аравійському півострові. Більшу частину життя він прожив у Кордові. Тут же він вивчав, викладав і займався медициною та хірургією до смерті приблизно в 1013 році.

Часовий відрізок з VIII до XIII века іноді прийнято називати Золотим століттям ісламу. Починаючи з XIII століття і далі в християнському світі впроваджується омана про реакційність ісламської науки, як і про невігластво, ксенофобію її науковців. А це поширюється на медицину, математику, філософію тощо. Але саме вона була передовою тоді, коли в Європі панували реакційні погляди, в тому числі й на медицину. Вихідці з університету Аль-Карауїн (рік створення 859) заснували в 872 році чи не першу в світі «світську» лікарню в Каїрі. У цьому передовому лікувальному закладі (лікарня Ахмеда ібн Тулуна) був лікувальний центр, реанімаційне відділення, санаторій. Тут лікували всіх, незважаючи на стать і релігійні переконання, і, вперше в світі, психічно хворих людей. Аль-Захраві навчався в цій лікарні.

Залишилося небагато відомостей щодо його життя, і, через руйнування Мадіна аль-Захра під час пізніших кастильсько-андалузьких війн. Його ім'я вперше з'явилося в роботах Абу Мухаммеда бін Хазма (993—1064), який зарахував його до числа найбільших лікарів мавританської Іспанії. Біографію аль-Захраві написав Джадват аль-Муктабіса аль-Хумайді (Про андалуських савантів) через шість десятиліть після смерті аль-Захраві.

Аль-Захраві обстежує пухирі на спині хворого в госпіталі Кородови

Доробок

Аль-Захраві спеціалізувався на вилікуванні захворювань шляхом припікання. Він винайшов кілька пристроїв, що використовуються під час хірургічного втручання, для таких цілей, як огляд внутрішньої частини уретри, а також огляд, захоплення та видалення сторонніх тіл з горла, вуха та інших органів тіла. Він також першим проілюстрував різні канюлі та першим, хто розглядав бородавку залізною трубкою та припік їдким металом.

Аль-Захраві першим з лікарів запропонував використовувати кетгут — нитку з тканин кишечника тварин для накладення внутрішніх швів. Тоді було відомо, що це єдиний матеріал, розсмоктуються організмом. До впровадження кетгуту аль-Захраві найбагатших і найвпливовіших пацієнтів на Сході та Заході оперували двічі, повторно — щоб зняти накладені шви.

Щипці для витягування голови дитини під час пологів він застосував першим в світі, знизивши смертність немовлят і молодих матерів.

Тонзилектомія — операція з видалення піднебінних мигдалин разом з сполучної тканинної капсулою відома понад 3000 років. Однак язикодержач, гачки і ножиці для такого оперативного втручання розробив саме Аль-Захраві. І вони практично в незмінному вигляді дійшли до наших днів.

Він також розробив основи місцевої і пероральної анестезії, мастектомії у жінок з раком грудей, методи дроблення каменів у сечовому міхурі, найбільш ефективні способи фіксації кісток при ампутації кінцівок.

Хоча аль-Захраві ніколи не робив хірургічну процедуру трахеотомії, він вилікував рабиню, яка перерізала власне горло при спробі самогубства. Аль-Захраві зашив рану, і дівчина одужала, тим самим довівши, що розріз у гортані може зажити і операція по її штучному розсіченню можлива.

Аль-Захраві створив медичну енциклопедію «Ат-Тасріф» у 30 томах, яка стала на п'ять наступних століть підручником не тільки для арабських, але й європейських лікарів. У XII столітті один з найбільших перекладачів Середньовіччя, італієць Герард Кремонський подужав лише один розділ (присвячений хірургії) з 30 томів «Ат-Тасріф». І тільки в 1519 році в Аугсбурзі (Німеччина) був зроблений більш-менш повний переклад на латину під назвою Liber theoricae necnon practicae Alsaharavii («Теоретична і практична книга аль-Захраві»).

Він говорив, що однаково якісно слід лікувати всіх (незалежно від конфесійної приналежності) — і багатих, і жебраків, не просячи при цьому з бідних будь-якої плати, але приділяючи багато особистої уваги кожному пацієнту, незважаючи на його багатства.

Примітки

Джерела

  • Hamarneh, Sami Khalaf; Sonnedecker, Glenn (1963). A Pharmaceutical View of Abulcasis Al-Zahrāwī Moorish Spain: With a Special Reference to the «Adhān». Brill Archive. p. 15."Al-Zahrawi's ancestry then, one might infer, goes back to the Arabian Peninsula, to the inhabitants of "al-Madinah, " the first city that accepted the message of Islam. (англ.)