Акіхіто: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м виправлення посилання за допомогою AWB
Рядок 14: Рядок 14:
| Справжнє ім'я = Акіхі́то<ref>{{lang-ja|明仁, あきひと}}.</ref>
| Справжнє ім'я = Акіхі́то<ref>{{lang-ja|明仁, あきひと}}.</ref>
| Титул =
| Титул =
| На троні = [[7 січня]] [[1989]]&nbsp;— [[30 квітня]] [[2019]]<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2691414-zrecenna-imperatora-akihito-vostanne-zvernuvsa-do-aponskogo-narodu.html</ref>
| На троні = [[7 січня]] [[1989]]&nbsp;— [[30 квітня]] [[2019]]<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2691414-zrecenna-imperatora-akihito-vostanne-zvernuvsa-do-aponskogo-narodu.html]</ref>
| Посмертне ім'я =
| Посмертне ім'я =
| Резиденція = [[Токійський Імператорський палац|Токійський палац]]
| Резиденція = [[Токійський Імператорський палац|Токійський палац]]
Рядок 40: Рядок 40:
Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.
Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.


Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу [[1966]] року, Універсіади [[1967]] в [[Токіо]], виставки ЕКСПО-70 в [[Осака|Осаці]]. Під час подорожей імператора Сьови до Європи ([[1971]] року) та до [[США]] ([[1975]]) крон-принц виконував державні функції замість батька.
Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу [[1966]] року, Універсіади [[1967]] в [[Токіо]], виставки ЕКСПО-70 в [[Осака|Осаці]]. Під час подорожей імператора Сьови до Європи ([[1971]] року) та до [[Сполучені Штати Америки|США]] ([[1975]]) крон-принц виконував державні функції замість батька.


[[7 січня]] [[1989]] року Акіхіто [[церемонія передачі трону (Японія)|успадкував трон]]. [[12 листопада]] [[1990]] року він пройшов [[інтронізація Імператора Японії|церемонію інтронізації]]<ref>{{Cite web |url=http://www.geocities.jp/japanischekonigsfamilien/tenno.html |title=歴代天皇一覧 |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071208133933/http://www.geocities.jp/japanischekonigsfamilien/tenno.html |archivedate=8 грудень 2007 |deadurl=yes }}</ref>. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення&nbsp;— [[Період Хейсей|Хейсей]] ({{lang-ja|平成}}).
[[7 січня]] [[1989]] року Акіхіто [[церемонія передачі трону (Японія)|успадкував трон]]. [[12 листопада]] [[1990]] року він пройшов [[інтронізація Імператора Японії|церемонію інтронізації]]<ref>{{Cite web |url=http://www.geocities.jp/japanischekonigsfamilien/tenno.html |title=歴代天皇一覧 |accessdate=27 липень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071208133933/http://www.geocities.jp/japanischekonigsfamilien/tenno.html |archivedate=8 грудень 2007 |deadurl=yes }}</ref>. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення&nbsp;— [[Період Хейсей|Хейсей]] ({{lang-ja|平成}}).
Рядок 62: Рядок 62:


== Зречення престолу ==
== Зречення престолу ==
13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує відректися від престолу і передати трон своєму синові Нарухіто <ref>{{Cite web|url=https://www.cbc.ca/news/world/japan-emperor-akihito-1.3676687|title=Japanese emperor Akihito plans to abdicate in coming years, national broadcaster reports|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>, яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії <ref>{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/3037335|title=Японский император уже не отрекается от престола|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул. <ref>{{Cite web|url=https://www.nippon.com/ru/nipponblog/l00165/|title=Император Японии в обращении к народу выразил желание отказаться от титула при жизни|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує відректися від престолу і передати трон своєму синові Нарухіто <ref>{{Cite web|url=https://www.cbc.ca/news/world/japan-emperor-akihito-1.3676687|title=Japanese emperor Akihito plans to abdicate in coming years, national broadcaster reports|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>, яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії <ref>{{Cite web|url=https://www.kommersant.ru/doc/3037335|title=Японский император уже не отрекается от престола|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул.<ref>{{Cite web|url=https://www.nippon.com/ru/nipponblog/l00165/|title=Император Японии в обращении к народу выразил желание отказаться от титула при жизни|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>


Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент прийняв спеціальний закон, що дозволяє йому відректися від престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився імператор Кокаку (1771-1840 роки) - він також вирішив передати свої повноваження синові.
Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент прийняв спеціальний закон, що дозволяє йому відректися від престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився імператор Кокаку (1771-1840 роки) - він також вирішив передати свої повноваження синові.
Рядок 120: Рядок 120:
|[[Таїланд]]
|[[Таїланд]]
|
|
|[[:ru:Орден_Чула_Чом_Клао|Лицар Великої стрічки ордена Чула Чом Клао]]
|[[:ru:Орден Чула Чом Клао|Лицар Великої стрічки ордена Чула Чом Клао]]
|ป.จ.ว.
|ป.จ.ว.
|-
|-
Рядок 156: Рядок 156:
|[[Чилі]]
|[[Чилі]]
|
|
|[[:ru:Орден_Заслуг_(Чили)|Кавалер ланцюга ордена Заслуг]]
|[[:ru:Орден Заслуг (Чили)|Кавалер ланцюга ордена Заслуг]]
|
|
|-
|-
Рядок 165: Рядок 165:
|[[Сенегал]]
|[[Сенегал]]
|
|
|[[:ru:Национальный_орден_Льва_(Сенегал)|Кавалер ланцюга ордена Лева]]
|[[:ru:Национальный орден Льва (Сенегал)|Кавалер ланцюга ордена Лева]]
|
|
|-
|-
Рядок 179: Рядок 179:
|[[Заїр]]
|[[Заїр]]
|
|
|[[:ru:Орден_Леопарда|Кавалер Великого хреста ордена Леопарда]]
|[[:ru:Орден Леопарда|Кавалер Великого хреста ордена Леопарда]]
|
|
|[[Югославія]]
|[[Югославія]]
Рядок 206: Рядок 206:
|[[Йорданія]]
|[[Йорданія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Хусейна_ибн_Али|Кавалер ланцюзі ордена Хусейна ібн Алі]]
|[[:ru:Орден Хусейна ибн Али|Кавалер ланцюзі ордена Хусейна ібн Алі]]
|
|
|[[Велика Британія]]
|[[Велика Британія]]
Рядок 224: Рядок 224:
| [[Камерун]]
| [[Камерун]]
|
|
|[[:ru:Орден_Доблести_(Камерун)|Кавалер ланцюга ордена Доблесті]]
|[[:ru:Орден Доблести (Камерун)|Кавалер ланцюга ордена Доблесті]]
|
|
|[[Непал]]
|[[Непал]]
|19 квітня 1960
|19 квітня 1960
|[[:ru:Орден_Оясви_Раянья|Лицар ордена Оясві Раян]]
|[[:ru:Орден Оясви Раянья|Лицар ордена Оясві Раян]]
|
|
|-
|-
Рядок 237: Рядок 237:
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|10 листопада 1962
|10 листопада 1962
|[[:ru:Орден_Сикатуны|Кавалер ланцюга ордена Сікатуна]]
|[[:ru:Орден Сикатуны|Кавалер ланцюга ордена Сікатуна]]
|
|
|-
|-
|[[Кенія]]
|[[Кенія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Золотого_сердца|Командувач ордена Золотого серця]]
|[[:ru:Орден Золотого сердца|Командувач ордена Золотого серця]]
|C.G.H.
|C.G.H.
|[[Таїланд]]
|[[Таїланд]]
|27 травня 1963
|27 травня 1963
|[[:ru:Орден_Королевского_дома_Чакри|Кавалер ордена Королівського дому Чакри]]
|[[:ru:Орден Королевского дома Чакри|Кавалер ордена Королівського дому Чакри]]
|ม.จ.ก.
|ม.จ.ก.
|-
|-
|[[Колумбія]]
|[[Колумбія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Бояки|Кавалер ланцюга ордена Боякі]]
|[[:ru:Орден Бояки|Кавалер ланцюга ордена Боякі]]
|
|
|[[Непал]]
|[[Непал]]
Рядок 260: Рядок 260:
|[[Кот-д'Івуар|Кот-д’Івуар]]
|[[Кот-д'Івуар|Кот-д’Івуар]]
|
|
|[[:ru:Национальный_орден_Республики_Кот-д’Ивуар|Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар]]
|[[:ru:Национальный орден Республики Кот-д’Ивуар|Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар]]
|
|
| rowspan="2" |[[Іспанія]]
| rowspan="2" |[[Іспанія]]
Рядок 285: Рядок 285:
|[[Ліберія]]
|[[Ліберія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Пионеров_Республики|Кавалер Великої стрічки ордена Піонерів Республіки]]
|[[:ru:Орден Пионеров Республики|Кавалер Великої стрічки ордена Піонерів Республіки]]
|
|
|[[Іспанія]]
|[[Іспанія]]
Рядок 298: Рядок 298:
|[[Таїланд]]
|[[Таїланд]]
|21 вересня 1991
|21 вересня 1991
|[[:ru:Орден_Раджамитрабхорна|Кавалер ордена Раджамітраборн]]
|[[:ru:Орден Раджамитрабхорна|Кавалер ордена Раджамітраборн]]
|ร.ม.ภ.
|ร.ม.ภ.
|-
|-
|[[Люксембург]]
|[[Люксембург]]
|
|
|[[:ru:Орден_Золотого_льва_Нассау|Кавалер ордена Золотого лева Нассау]]
|[[:ru:Орден Золотого льва Нассау|Кавалер ордена Золотого лева Нассау]]
|
|
|[[Португалія]]
|[[Португалія]]
Рядок 316: Рядок 316:
|[[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]
|[[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]
|4 липня 1995
|4 липня 1995
|[[:ru:Орден_Доброй_Надежды|Кавалер ланцюга ордена Доброї Надії]]
|[[:ru:Орден Доброй Надежды|Кавалер ланцюга ордена Доброї Надії]]
|
|
|-
|-
|[[Малайзія]]
|[[Малайзія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Короны_Королевства|Кавалер ланцюга ордена Корони Королівства]]
|[[:ru:Орден Короны Королевства|Кавалер ланцюга ордена Корони Королівства]]
|DMN
|DMN
|[[Велика Британія]]
|[[Велика Британія]]
Рядок 330: Рядок 330:
|[[Малі]]
|[[Малі]]
|
|
|[[:ru:Национальный_орден_Мали|Кавалер Великого хреста Національного ордена Малі]]
|[[:ru:Национальный орден Мали|Кавалер Великого хреста Національного ордена Малі]]
|
|
|[[Португалія]]
|[[Португалія]]
Рядок 339: Рядок 339:
|[[Марокко]]
|[[Марокко]]
|
|
|[[:ru:Орден_Мухамадийя|Кавалер спеціального класу ордена Мухамадійя]]
|[[:ru:Орден Мухамадийя|Кавалер спеціального класу ордена Мухамадійя]]
|
|
|[[Австрія]]
|[[Австрія]]
Рядок 352: Рядок 352:
|[[Угорщина]]
|[[Угорщина]]
|2000
|2000
|[[:ru:Орден_Заслуг_(Венгрия)|Кавалер ланцюга ордена Заслуг]]
|[[:ru:Орден Заслуг (Венгрия)|Кавалер ланцюга ордена Заслуг]]
|
|
|-
|-
|[[Нігерія]]
|[[Нігерія]]
|
|
|[[:ru:Орден_Республики_(Нигерия)|Гранд-командор ордена Республіки]]
|[[:ru:Орден Республики (Нигерия)|Гранд-командор ордена Республіки]]
|
|
| rowspan="2" |[[Норвегія]]
| rowspan="2" |[[Норвегія]]
Рядок 378: Рядок 378:
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|3 грудня 2002
|3 грудня 2002
|[[:ru:Орден_«Легион_почёта»_(Филиппины)|Шеф-командор ордена «Легіон Пошани»]]
|[[:ru:Орден «Легион почёта» (Филиппины)|Шеф-командор ордена «Легіон Пошани»]]
|
|
|-
|-
|[[Оман]]
|[[Оман]]
|
|
|[[:ru:Орден_Омана|Кавалер Особливо почесного ордена Оману]]
|[[:ru:Орден Омана|Кавалер Особливо почесного ордена Оману]]
|
|
|[[Естонія]]
|[[Естонія]]
Рядок 392: Рядок 392:
|[[Пакистан]]
|[[Пакистан]]
|
|
|[[:ru:Орден_Пакистана|Nishan-e-Pakistan]]
|[[:ru:Орден Пакистана|Nishan-e-Pakistan]]
|
|
|[[Литва]]
|[[Литва]]
Рядок 423: Рядок 423:
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|[[Філіппіни|Філіпіни]]
|3 червня 2015
|3 червня 2015
|[[:ru:Орден_Лакандула|Кавалер ланцюга ордена Лакандула]]
|[[:ru:Орден Лакандула|Кавалер ланцюга ордена Лакандула]]
|}
|}
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
Рядок 456: Рядок 456:
File:US Navy 050628-N-7293M-093 U.S. Navy Capt. Conrad Divis and U.S. Air Force 2nd Lieutenant Kazumi Udagawa escort the emperor and empress of Japan.jpg|Відвідини острова Сайпан, 2005
File:US Navy 050628-N-7293M-093 U.S. Navy Capt. Conrad Divis and U.S. Air Force 2nd Lieutenant Kazumi Udagawa escort the emperor and empress of Japan.jpg|Відвідини острова Сайпан, 2005
File:Emperor Akihito and Cheney 2007.jpg|Зустріч з Діком Чейні, 2007
File:Emperor Akihito and Cheney 2007.jpg|Зустріч з Діком Чейні, 2007
File:Emperor Akihito and Empress Michiko 20090715 2.jpg|Відвідини солдатського цвинтаря [[Гонолулу]], [[Гаваї]], [[США]], 2009
File:Emperor Akihito and Empress Michiko 20090715 2.jpg|Відвідини солдатського цвинтаря [[Гонолулу]], [[Гаваї]], [[Сполучені Штати Америки|США]], 2009
File:Akihito 090710-1600a.jpg|Відвідини Канади, 2009
File:Akihito 090710-1600a.jpg|Відвідини Канади, 2009
File:TennoTanjobiM1085 detail.jpg
File:TennoTanjobiM1085 detail.jpg
Рядок 494: Рядок 494:
{{Японія в темах}}
{{Японія в темах}}


{{DEFAULTSORT:Акіхіто}}
{{Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}

{{DEFAULTSORT:Акіхіто}}
[[Категорія:Імператори Японії]]
[[Категорія:Імператори Японії]]
[[Категорія:Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня]]
[[Категорія:Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня]]

Версія за 09:08, 12 травня 2020

Його Величність Акіхіто

Народився 23 грудня 1933(1933-12-23) (90 років)
Дитяче ім'я принц Цуґу[1] (19331952)
Доросле ім'я   Акіхі́то[2]
Правління 7 січня 1989 — 30 квітня 2019[3]
Резиденція Токійський палац
Порядок 125-й Імператор Японії
Ненґо Хейсей
Попередник Імператор Сьова  
Наступник Нарухіто
Нагороди:
Штандарт імператора Японії

Його́ Імператорська Вели́чність Імпера́тор на по́кої Акіхі́то (яп. 明仁, あきひと, 23 грудня 1933, Токіо, Японська імперія) — 125-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Правив країною з 7 січня 1989 по 30 квітня 2019.[4] Девізом правління був Хейсей — «мирне правління».

Життєпис

Акіхіто — старший син і п'ята дитина імператора Хірохіто та імператриці Наґако. У 1940-1952 навчався у школі Ґакусюїн.

У 1952 вступив на відділення політики факультету політики й економіки університету Ґакусюїн. Того ж року його офіційно було проголошено крон-принцом.

Ще студентом, Акіхіто в 1953 здійснив шестимісячну подорож 14-ма країнами Північної Америки та Західної Європи. Центральною частиною цієї поїздки став його візит до Лондона як представника імператора Сьови на коронації королеви Єлизавети II.

Успішно завершив навчання в університеті у березні 1956, а в квітні 1959 крон-принц одружився із Сьоді Мічіко, старшою дочкою Сьоди Хідесабури, президента великої борошномельної компанії. Таким чином було порушено багатовікові традиції, які приписували членам імператорської сім'ї обирати собі дружину виключно серед дівчат аристократичного походження.

Рада Імператорського двору, яка складається з представників імператорської сім'ї, спікерів палати представників та палати радників парламенту, Головного судді Верховного суду та інших, одностайно схвалила вибір спадкоємця престолу.

Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.

Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу 1966 року, Універсіади 1967 в Токіо, виставки ЕКСПО-70 в Осаці. Під час подорожей імператора Сьови до Європи (1971 року) та до США (1975) крон-принц виконував державні функції замість батька.

7 січня 1989 року Акіхіто успадкував трон. 12 листопада 1990 року він пройшов церемонію інтронізації[5]. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення — Хейсей (яп. 平成).

Як і його батько, Імператор Акіхіто захоплюється біологією та іхтіологією. Опубліковано 25 його наукових робіт про морських бичків. 1986 року його було обрано почесним членом Лондонського товариства Ліннея — міжнародного товариства біологів. Крім того, він цікавиться історією. У заняттях спортом надає перевагу тенісу (із майбутньою дружиною він познайомився на корті).

Імператор має трьох дітей: крон-принц Нарухіто (23 лютого 1960), принц Акісіно (30 листопада 1965) та принцесса Саяко Курода (18 квітня 1969).

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого I ст. (12 січня 2011)[6].

Імператор Японії Акіхіто виявив намір звернутися до нації у відеозверненні 8 серпня 2016 року, повідомляє NHK, посилаючись на управління імператорського двору Японії. Телеканал зазначає, що раніше імператор поінформував близьких про своє бажання зректися престолу. Престол буде переданий його синові принца Нарухіто. До того останнім імператором Японії, котрий зрікся престолу, був Кокаку. Він передав свій трон синові в 1817 році[7].

Японський уряд у січні 2017 р. розробив законопроект[8], що був розглянутий парламентом у травні 2017 року, за яким 1 травня 2019 року відбудеться церемонія дострокового вступу на престол нового імператора Японії Нарухіто.[9]

30 квітня 2019 року Акіхіто проголосив про своє зречення від престолу[10].

Офіційні функції

Незважаючи на те, що Імператор є обмеженим своїм конституційним положенням, він також опублікував кілька широкомасштабних заяв каяття до країн Азії за їхні страждання перебуваючи під японською окупацією, починаючи з вираження співчуття Китаю зробленому в квітні 1989 року, через три місяці після смерті його батька Імператора Сьови.

У червні 2005 року Імператор відвідав територію США — Сайпан,[11] місце битви у Другій світовій війні з 15 червня по 9 липня 1944 (Битва за Сайпан). У супроводі Імператриці Мічіко він помолився і поклав квіти до декількох пам'ятників вшановуючи не тільки загиблих японців, але й американських солдат, корейських робітників і місцевих остров'ян. Це була перша поїздка японського монарха на поле бою Другої світової війни за кордоном. Подорож до Сайпану була сприйнята з високою похвалою з боку японського народу, як і візити Імператора до військових меморіалів в Токіо, Хіросімі, Нагасакі і Окінаві в 1995 році.

Зречення престолу

13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує відректися від престолу і передати трон своєму синові Нарухіто [12], яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії [13]. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул.[14]

Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент прийняв спеціальний закон, що дозволяє йому відректися від престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився імператор Кокаку (1771-1840 роки) - він також вирішив передати свої повноваження синові.

6 березня 2018 року уряд Японії затвердив спеціальний указ про проведення 30 квітня 2019 року церемонії зречення імператора Японії [15]. 24 лютого 2019 року в столиці пройшла урочиста церемонія з нагоди 30-річчя перебування на престолі Акіхіто.

Офіційна церемонія зречення від престолу пройшла в сосновому залі імператорського палацу в Район Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади - уряду на чолі з Сіндзо Абе, парламенту і Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул Імператора на спокої (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті стане відомий як імператор Хейсей - за назвою ери його правління.

Нагороди

Нагороди Японії
Дата Нагорода
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Хризантеми
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Квітів паловнії
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Сонця, що сходить
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Священного скарбу
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордену Культури
7 січня 1989 — 1 травня 2019 Суверен ордена Коштовної корони
Нагороди іноземних держав
Країна Дата нагородження Нагорода Літери Країна Дата нагородження Нагорода Літери
Афганістан Кавалер ордена Сонця 1 класу Саудівська Аравія Кавалер ордена Великого Бадра
Бахрейн Кавалер ордена аль-Халіфа Таїланд Лицар Великої стрічки ордена Чула Чом Клао ป.จ.ว.
Бельгія Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I Фінляндія Кавалер ланцюга ордена Білої троянди
Ботсвана Кавалер Президентського ордена Ботсвани Франція Кавалер Великого хреста ордена Почесного легіону
Бразилія Кавалер ланцюга ордена Південного Хреста Чехія Кавалер ланцюга ордена Білого лева
Гамбія Гранд-командор ордену Республіки Гамбія Чилі Кавалер ланцюга ордена Заслуг
Німеччина Кавалер Великого хреста спеціального класу ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Сенегал Кавалер ланцюга ордена Лева
Греція Кавалер Великого хреста ордена Спасителя Ефіопія Кавалер ланцюга ордена Соломона KSS
Заїр Кавалер Великого хреста ордена Леопарда Югославія Кавалер ордена Великої Югославської зірки
Єгипет Кавалер ланцюга ордена Нілу Швеція 30 вересня 1952 Лицар ордена Серафимів RSerafO
Індонезія Кавалер ордена «Зірка Республіки Індонезії» 1 класу Велика Британія 1953 Почесний кавалер Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена GCVO
Йорданія Кавалер ланцюзі ордена Хусейна ібн Алі Велика Британія 2 червня 1953 Коронаційна медаль Єлизавети II
Ісландія Кавалер ланцюга ордена Ісландського сокола Данія 8 серпня 1953 Лицар ордена Слона R.E.
Камерун Кавалер ланцюга ордена Доблесті Непал 19 квітня 1960 Лицар ордена Оясві Раян
Катар Кавалер ланцюга ордена Незалежності Філіпіни 10 листопада 1962 Кавалер ланцюга ордена Сікатуна
Кенія Командувач ордена Золотого серця C.G.H. Таїланд 27 травня 1963 Кавалер ордена Королівського дому Чакри ม.จ.ก.
Колумбія Кавалер ланцюга ордена Боякі Непал 24 лютого 1975 Коронаційна медаль Бірендри
Кот-д’Івуар Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар Іспанія 23 жовтня 1980 Кавалер ланцюга ордена Карлоса III
Кувейт Кавалер лянцюга ордена Мубарака Великого 20 січня 1972-23 жовтня 1980 Кавалер Великого хреста ордена Карлоса III
Латвія Кавалер ланцюга ордена Трьох зірок Італія 9 березня 1982 Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Ліберія Кавалер Великої стрічки ордена Піонерів Республіки Іспанія 26 лютого 1985 Лицар ордена Золотого руна
Ліберія Кавалер Великої стрічки ордена Зірки Африки Таїланд 21 вересня 1991 Кавалер ордена Раджамітраборн ร.ม.ภ.
Люксембург Кавалер ордена Золотого лева Нассау Португалія 2 грудня 1993 Кавалер Великого ланцюга ордена Святого Якова і меча GColSE
Малаві Гранд-командор ордена Лева ПАР 4 липня 1995 Кавалер ланцюга ордена Доброї Надії
Малайзія Кавалер ланцюга ордена Корони Королівства DMN Велика Британія 1998 Лицар ордена Підв'язки KG
Малі Кавалер Великого хреста Національного ордена Малі Португалія 12 травня 1998 Кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке GColIH
Марокко Кавалер спеціального класу ордена Мухамадійя Австрія 1999 Велика зірка Пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Мексика Кавалер ланцюга ордена Ацтекського орла Угорщина 2000 Кавалер ланцюга ордена Заслуг
Нігерія Гранд-командор ордена Республіки Норвегія 2001 Кавалер ланцюга ордена Святого Олафа
Нідерланди Кавалер Великого хреста ордена Нідерландського лева 1953—2001 Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
ОАЕ Кавалер ланцюга ордена Федерації Філіпіни 3 грудня 2002 Шеф-командор ордена «Легіон Пошани»
Оман Кавалер Особливо почесного ордена Оману Естонія 2007 Кавалер ланцюга ордена Хреста землі Марії
Пакистан Nishan-e-Pakistan Литва 22 травня 2007 Кавалер ланцюга ордена Вітаутаса Великого
Панама Кавалер ланцюга ордена Мануеля Амадора Герреро Казахстан 30 травня 2008 Кавалер ордена Алтин Кира
Перу Кавалер Великого хреста ордена Сонця Перу Україна 12 січня 2011 Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 1 класу
Польща Кавалер ордена Білого орла Філіпіни 3 червня 2015 Кавалер ланцюга ордена Лакандула
Нагороди династичних домів
Страна Дата Награда
Савойська династія Лицар Вищого ордена Святого Благовіщення

Галерея

Примітки

  1. яп. 継宮, つぐのみや, цуґу-но-мія.
  2. яп. 明仁, あきひと.
  3. [1]
  4. Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу. ukrinform.ua. 30.04.2019.
  5. 歴代天皇一覧. Архів оригіналу за 8 грудень 2007. Процитовано 27 липень 2011.
  6. Указ Президента України № 25/2011 від 12 січня 2011 року «Про нагородження Акіхіто орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. ЗМІ повідомили дату зречення імператора Японії від престолу. Процитовано 6 серпня 2016.
  8. Ніна Баликова (11 січня 2017). Коли буде наступний імператор?. Голос України  — № 4. — С. 10. Процитовано 7 березня 2019.
  9. Enjoji, Kaori (1 грудня 2017 року). Japan Emperor Akihito to abdicate on April 30, 2019 (англ.). Tokyo: CNN. Архів оригіналу за 24.12.2018.
  10. Імператор Японії зрікається престолу. Вперше за 200 років
  11. Brooke, James (28 червня 2005). Visiting Saipan, Japan's Emperor Honors Dead. New York Times. Процитовано 9 серпня 2013.
  12. Japanese emperor Akihito plans to abdicate in coming years, national broadcaster reports.
  13. Японский император уже не отрекается от престола.
  14. Император Японии в обращении к народу выразил желание отказаться от титула при жизни.
  15. В Японии принят указ об отречении императора Акихито от престола.

Література

Посилання

Попередник:
Імператорський дім Японії
19892019
Наступник:
Сьова тенно Нарухіто