Відмінності між версіями «Фавстос Бузанд»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
оформлення
(Створено шляхом перекладу сторінки «Фавстос Бузанд»)
 
м (оформлення)
{{пишу}}
{{Науковець
}}
'''Фавстос Бузанд''' ({{Lang-hy|Փավստոս Բուզանդ}}) &nbsp;— ім'я вірменського історика V століття<ref name="Iranica">{{Із|Ираника|http://www.iranicaonline.org/articles/faustus-|автор=James R. Russell}}</ref>, яке, традиційно, приписується передбачуваному автору історико-епічного твору, традиційно званого «Історія Вірменії». У ньому описуються події до 387 &nbsp;р. н. &nbsp;е.
 
== Біографія і походження імені ==
За припущенням історика другої половини V століття Лазара Парпеці, Фавстос був родом з Візантії. Традиційно вважалося, що Бузанд жив у IV столітті.
 
Перше слово в оригінальній назві книги &nbsp;— ''Бузандаран патмутюнк'' (пізніше зміненому на ''Патмутюнк Хайоц'' &nbsp;— «Історія Вірменії») &nbsp;— традиційно інтерпретували як відсилання до імені автора і вважали похідним від ''Бюзанд'' &nbsp;— «Візантія». Ім'я Фавстос (або Павстос) може бути пояснено присутністю в оточенні [[Святий Нерсес|Нерсеса Великого]] єпископа «римського походження» на ім'я Павстос, якого вважали очевидцем подій IV століття і автором твору. У такому вигляді &nbsp;— Павстос Бузанд &nbsp;— ім'я зустрічається вже у Лазаря Парпеці наприкінці V століття<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордский словарь Византии]], стр. 1610</ref><ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, "«Buzandaran Patmutiwnk"»''] -&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>.
 
Згідно з висновками [[Малхасянц Степан|Малхасянца]] і Периханян, ''бузандаран'' є похідним від парфянського слова ''бозанд'', має іранське походження і означає «співак, сказитель, [[ашуг]]<nowiki/>», а вірменське ''патмутюнк'' має значення «повісті, оповідання», тобто певна збірка історичних оповідань. Таким чином, сучасна версія значення назви книги «оповідання ашуга», а ім'я автора вважається невідомим<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордский словарь Византии]], стр. 1610</ref><ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, "«Buzandaran Patmutiwnk"»''] -&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>. Згідно з висновками Ніни Гарсоян, «Історія Вірменії» була написана близько 470 року [[Вірмени|вірменином]], нерідко погано поінформованим про події загальної історії. Гарсоян припускає, що автор був священиком. Джеймс Рассел з Гарвардського університету вважає його вірменином, який жив у V столітті<ref name="Iranica">{{Із|Ираника|http://www.iranicaonline.org/articles/faustus-|автор=James R. Russell}}</ref>. Роберт Томсон з Оксфордського університету зазначає, що його ім'я було неправильно витлумачено як «Бюзандаци» тобто «з Візантії». Ключ до розгадки значення імені «Бузанд» лежить у самій назві книги Фавстоса. Назва «Бузандаран» означає збірка епічних оповідань<ref>{{Книга|автор=Robert W. Thomson|рік=1997|isbn=|серія=|allpages=|columns=|pages=211|volume=I|видавництво=St. Martin’s Press|частина=Armenian Literary Culture through the Eleventh Century|місце=|видання=|відповідальний=Edited by Richard G. Hovannisian|оригінал=|Заголовок=The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century|посилання частина=|тираж=}}</ref>.
 
В сучасних джерелах іноді зустрічається форма ''Фауст Візантійський''<ref>{{Стаття|author=Кусикьян И. К.|title=О русском переводе «Истории Армении» Фауста Византийского|видання=Византийский временник|date=1956|том=10|pages=203–207}}</ref>.
== «Історія Вірменії» ==
[[Файл:Buzandaran_patmutyun_(1730).jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Видання «Історії» Бузнада, 1730 рік, Константинополь.]]
Праця Фавстоса Бузанда складалася з шести книг, з яких перші дві не збереглися. Ці книги відносилися до «Початкової історії» [[Вірменія|Вірменії]], що охоплює період від «вавилонського стовпотворіння до смерті Христа», і до «Серединної історії», яка охоплює період поширення і утвердження християнства у Вірменії як державної релігії.
 
Третій період &nbsp;— «Кінцева історія», який охоплює понад 50 років, починаючи з царювання [[Хосров III Котак|Хосрова III Котака]] (330-339330—339), сина [[Тиридат III|Тиридата III]] &nbsp;— до розділу Вірменії в 387 році на сфери впливу між [[Династія Сасанідів|сасанідським]] [[Іран|Іраном]]ом та[[Римська імперія|Римом]] (за царювання [[Хосров IV|Хосрова IV]]); це епоха царювання вірменських царів з династії [[Аршакуні|Аршакунів]] в&nbsp;— [[Хосров III Котак|Хосрова]], [[Тиран|Тирана]]а, [[Аршак II (цар Великої Вірменії)|Аршака II]], [[Пап (цар Великої Вірменії)|Папа]] і [[Вараздат|Вараздата]]а. III, IV, V і VI книги, що дійшли до нас відносяться до «Кінцевої історії».
 
Особливе місце Фавстос Бузанд у своїй «Історії» приділяє [[Спарапет|спарапетам]] (''головнокомандувачам'') з роду Маміконянів &nbsp;— Ваче, Васаку, Мушегу і Манвелу, які грали важливу роль у війнах Вірменії з Іраном.
 
«Історія» має швидше епічний, ніж строго історичний характер<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордский словарь Византии]], стр. 1610</ref>. [[Абегян Манук Хачатурович|Манук Абегян]] вважає, що «не можна беззастережно користуватися цією працею як достовірним історичним джерелом», «тому що творчий момент в ньому займає значне місце». Цінність «Історії» полягає в тому, що вона повідомляє невідомі за іншими джерелами відомості про іранізовану соціальну структуру середньовічної Вірменії, про вірменську церкву, а також про практично загублену усну народну творчість, яке здійснила сильний вплив на текст<ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, "«Buzandaran Patmutiwnk"»''] -&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>.
 
Вперше «Історія Вірменії» Фавстоса Бузанда була опублікована в 1730 році в [[Стамбул|Стамбулі]]і. Потім вона видавалася у Венеції (1832, 1889 і 1933 &nbsp;рр.), [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] (1883 &nbsp;р.) і [[Тбілісі|Тифлісі]] (1912 &nbsp;р.). Цей твір було перекладено французькою, німецькою, російською та англійською мовами.
 
== Пам'ять ==
 
* [[Абегян Манук Хачатурович|Абегян М. Х.]] История древнеармянской литературы. Т. 1. Ер., 1948.
* Абегян М. &nbsp;Х. Литература и историография // Культура раннефеодальной Армении (IV—VII вв.). Ер., 1980. С. 23 &nbsp;— 147.
* [[Адонц Микола Георгійович|Адонц Н. Г.]] Фауст Византийский как историк // Христианский Восток. 1922. Т. 6. Вып. 3. С. 235—272.
* Ельницкий Л. А. К истории антицерковных и антихристианских тенденций в Армении в IV в. н. э. // Вестник древней истории. 1965. № &nbsp;2. С. 122—130.
* Хачикян Л. С. «История Армении» Фавстоса Бузанда // Фавст Бузанд. История Армении Фавстоса Бузанда. Ер., 1953. С. V—XVI.
* Faustus de Byzance. Bibliothèque historique en quatre livres, traduite pour la première fois de l'arménien en français, par Jean-Baptiste Emine, directeur du Gymnase impérial de Wladimir sur la Klazma, в сборнике: „Collection«Collection des historiens anciens et modernes de l'Arménie, publiée en français.» par Victor Langlois", tome 1 (Paris, Librairie de Firmin Dido Frères, Fils et Cie, 1867), p.&nbsp;201 &nbsp;— 310.
* Des Faustus von Byzanz Geschichte Armeniens. Aus dem Armenischen ubersetzt und mit einer Abhandlung uber die Geographie Armeniens eingelates von Dr. Lauer. Koln, 1879.
* Norman H. Baynes. Rome and Armenia in the fourth century // The English Historical Review, vol. XXV. New York-Bombay-Calcutta, 1910
 
* {{Cite web|url=http://www.vostlit.info/haupt-Dateien/index-Dateien/B.phtml?id=2042|title=Бузанд, Фавстос. История Армении|publisher=[[Восточная литература (сайт)|Восточная литература]]|accessdate=|last=|first=|date=|website=|language=}}
* [http://www.vehi.net/istoriya/armenia/buzand/index.html История Армении Фавстоса Бузанда]. Пер. с др.-арм. и коммент. М. &nbsp;А. &nbsp;Геворгяна. Под ред. С. &nbsp;Т. &nbsp;Еремяна. Вступит, ст. Л. &nbsp;С. &nbsp;Хачикяна. Ер., 1953.
[[Категорія:Історики V століття]]
[[Категорія:Померли у 5 столітті]]

Навігаційне меню