Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 травня 2020: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 306: Рядок 306:
* {{Проти}}:
* {{Проти}}:
# [[Вандалізм]] [[Користувач:Dgho|Dgho]]. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:59, 22 травня 2020 (UTC)
# [[Вандалізм]] [[Користувач:Dgho|Dgho]]. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:59, 22 травня 2020 (UTC)
# [[Користувач:Кравчук Петр Авксентьевич|Петро Кравчук]] ([[Обговорення користувача:Кравчук Петр Авксентьевич|обговорення]]) 12:47, 24 травня 2020 (UTC)
* {{Утримуюсь}}:
* {{Утримуюсь}}:



Версія за 12:47, 24 травня 2020

 
На вилучення:18 квітня19 квітня20 квітня21 квітня22 квітня23 квітня24 квітня
<< | >>
Див. також
усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості
Інші статті-кандидати
на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему
  1. Як мінімум майже вся стаття стаття (зокрема, біографічна частина) без джерел. Є кілька згадок на сайті МОН, є відео на ютубі, є кілька згадок у пресі. Чи цього достатньо - для значимості - сумніваюся. Відсутнє широке висвітлення діяльності та самої особи у численних незалежних надійних джерелах. Стаття порушує ВП:ПД, ВП:АД, ВП:В, ВП:ОД, ВП:БЖЛ. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 14:42, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. X Швидко вилучити! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:56, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. Не побачив відповідності ВП:КЗП для науковців. Кандидат наук, основна діяльність пов'язана з МАНом (участь у діяльності якої значимості не дає) та з програмою «Філософія для дітей» (кілька публікацій і велика активність у просуванні). Якогось суттєвого внеску в науку не показано, основним досягненням є просування методики іншого науковця, що не дає значимості — NickK (обг.) 20:03, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вимоги до статей про відомих осіб дещо відрізняються від аналітичної статті про науковий предмет чи явище. Постать Кравченко Юлії Миколаївни відома і в Україні, й за кордоном. Має численні здобутки в своїй діяльності. Тому за енциклопедичною цінністю стаття має бути, але редагувати треба. І зміст, і стиль. Допомагаймо! А не відкидаймо! --Mak Sirin (обговорення) 17:07, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Ця жінка є єдиним потужним експертом з P4C в Україні. Стиль, звичайно, не академічний, але постать заслуговує на визнання. З повагою, --31.128.179.84 19:59, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. додавайте джерела та іншу повну інформацію, а не видаляйте. Вже не вперше бачу таке ставлення до редагування. — Це написав, але не підписав користувач NataliaWiki18852 (обговореннявнесок).
  •  Утримуюсь:

 Коментар Як мінімум треба врахувати, що у фейсбуці з'явилось оце, та ще й від вікіпедиста... Тобто це публічна агітація. --Kharkivian (обг.) 12:57, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Перепрошую. Запросив колежанок висловитися. Хочу врятувати статтю. З повагою, --Zheliba (обговорення) 13:04, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Але Ви не повідомили, що треба арґументи, а не голоси.--Юрко (обговорення) 15:56, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
При чому аргументи з посиланням на правила Вікіпедії. А їх чимало. --Kharkivian (обг.) 17:32, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. явно не для Вікіпедії --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. У статті йдеться про місце, яке з часом стало народним. Автор пише: "Галерея є важливим мистецьким центром в Україні, будучи однією з найстаріших нині діючих самоорганізованих мистецьких ініціатив". Може, не "центром" - треба стилістично поправити, але суть передано. Думаю, треба допомогти гарно відредагувати. Наповнити ілюстраціями. Попрацювати над джерелами. А відомістьв Україні й за кордоном безперечна. Поважаймо своє й примножуймо! У Вікіпедії - теж! — Це написав, але не підписав користувач Mak Sirin (обговореннявнесок) 16:30, 14 травня 2020‎ (UTC).[відповісти]
  2. Безсумнівно значима. Знову порушення вимог ШВ. Якщо ніхто не зробить раніше - підправлю в суботу-неділю. --Юрко (обговорення) 20:26, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Є суттєве висвітлення у ЗМІ, додала посилань, прибрала неавторитетні, трохи поправила стиль.--Людмилка (обговорення) 15:16, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Зі швидкого. За джерелами простежується висвітлення, тож певна значимість є. Інша справа оформлення та стиль статті, але то питання поліпшення. --Mcoffsky (обговорення) 09:19, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Літератор. Магнум опус - стаття про себе у Вікіпедії. Творчість представлена, в основному, компілятивними роботами без суттєвої значимості та резонансу. Нагороди та загальні досягнення не дозволяють зробити висновок про значимість особи.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    (образа вилучена) Треба оцінити джерела. Нещодавно, ніби, подібне залишили. --Юрко (обговорення) 20:48, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Будь ласка, мате совість, не обговорюйте тут поза очі людей, яких це обговорення взагалі не стосується--Людмилка (обговорення) 15:18, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    А що Вам знову не так? (образа вилучена)--K-gp 13:42, 22 травня 2020 (UTC) --Юрко (обговорення) 16:03, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ми, напевно, про різних людей думаємо, інакше мені дивно, чого це мирного фотографа і поета раптом називають комуністичним ідеологом. Тому офтоп у каких темах і недоречний. А правила Вікіпедії прописані так, що тут можна писати і про комуністичних і про нацистських ідеологів, якщо є джерела--Людмилка (обговорення) 16:22, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Не заперечую зовсім. Є джерела - є стаття. Пишіть на здоров'я. --Юрко (обговорення) 17:06, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Все ж схиляюсь до видалення. Побічні згадки значимости не додають, інтерв'ю та власний сайт не АД, ті книги також не є значимими, брат-суддя може творити чуда. --Юрко (обговорення) 07:36, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Юрко, все-таки уважно ознайомтеся із статтею, і тоді, напевно, зміните свою думку. А ще: при чому тут брат-суддя? Негарно так! Ти, напевно, судиш людей по собі? Якби побільше було таких суддів, то б і Україна була б давно іншою! Він захищав її на Майдані! А тебе там, напевно, не було? Петро Кравчук (обговорення) 12:43, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Відомий краєзнавець. Книжки виходили досить великими тиражами. --Yukh68 (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    }(образа вилучена) --K-gp 13:44, 22 травня 2020 (UTC)--Dgho (обговорення) 19:38, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Більшість книжок не при радянській владі вийшли, до речі, він не писав статтю про себе, а лише її доповнював. --Yukh68 (обговорення) 20:44, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    (1) ну там і тиражі зовсім інші; (2) так, але стаття в категорії "конфлікт інтересів".--Dgho (обговорення) 20:51, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ну я щойно поставив. Вважаю абсурдом дозволяти писати самому по себе: не буде ні нейтральности, ні стилю, ні енциклопедичности, нічого не буде. --Юрко (обговорення) 21:36, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Статті Вікіпедії не є завершеними, над ними можуть працювати всі охочі. Згадана стаття потребує редагування, але енциклопедична цінність її безперечна. Постать відома. Вторинні джерела верифікуються. Доопрацьовувати!--Mak Sirin (обговорення) 16:56, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Сабж надто захопився самопіаром. Якщо уявити цю статтю нейтральною, то писати там майже ні про що.--Dgho (обговорення) 19:38, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Mak Sirin:, якщо писати "відомий", то варто уточнювати кому саме. Якщо стаття потребує редагування, то редагуйте.--Юрко (обговорення) 21:40, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    А Вам якби все тільки видалити без шансів авторам чи іншим користувачам доопрацювати. Ви тут тільки для цього? Взяти й допомогти комусь - це не Ви? --Mak Sirin (обговорення) 22:00, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Про самого Кравчука можна знайти джерела, ним цікавилися два обласні й районні ЗМІ, навіть Голос України написав про його книжку, відзначали його внесок як краєзнавця, а Кабмін навіть згадав його в списку видатних вікіпедистів... Має відзнаку як Почесний громадянин селища Любешів поряд з Адамом Мартинюком, а це якийсь рівень. Схоже, значимість як краєзнавця в нього є, принаймні джерела як на краєзнавця місцевого масштабу в нього солідні — NickK (обг.) 20:16, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. Особа значима як краєзнавець, є згадки про нього у незалежних джерелах, та й доробок вагомий, про деякі видання є згадки у пресі. --Kharkivian (обг.) 15:05, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  5. Особа значима. Стаття про Кравчука започаткована не ним. Стаття містить чимало посилань, які легко верефікуються та підтверджують чималий внесок, як письменника, літератора, краєзнавця, фотографа. Стаття не підпадала у категорії на швидке видалення, а дії ініціатора, який виставив шаблон підпадають під визначення правил Вікіпедії [Вандалізм]. Видавництво Радянська школа, спеціалізоване видавництво, яке не допускало, як опоненти називали, випуску літературного непотрібу. Факт плагіату твору Кравчука, кандидатом наук Бугайовою, є ймовірним стимулом на вилучення статті про Кравчука, а також про його творчий доробок. І партія тут ні до чого, на моє переконання, може існувати зв'язок особи , яка ініціювала вандальне видалення статей із Бугайовою Т. І. Тому, прошу , осіб які володіють навичками роботи у Вікі, ініціювати перевірку законності дій ініціаторів виставлення шаблону, а також перевірити наявність зв'язку його з діями пов'язаними з вандалізмом у Вікі, щодо Кравчука, його статей та книг. З повагою, Волинянин178.133.72.84 08:27, 22 травня 2020 (UTC).[відповісти]
    Сумніваюсь, що голос аноніма може бути врахований.--Dgho (обговорення) 11:33, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  6. Стаття має залишитись, погоджуючись та підтримуючи користувачів - особа значима, як краєзнавець, як письменник, як дослідник. Дещо дивує апатичність ВікіСпільноти до бравади та бажання деяких, на мій погляд, несумлінних осіб - помахати шаблею та поспіхом вилучити статтю про особу, діяльність та творчість якої, не до вподоби, зокрема, Бугайовій Т. , в догоду якій, напевно, і розпочав Dgho цькування Кравчука. Варто відмітити, що намагання це не перше та особи, залучені до цього вандалізму ті ж. k-gp K-gp 11:51, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  7. Залишити, перенісши в цю статтю стислу інформацію про кожну з книжок. І все разом це точно буде значимим і потрібним.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:38, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Тут ще питання, як він отримував інформацію для своїх книг, як перевіряв. У деяких статтях, які він створив, єдине джерело - його книга. І все про своїх знайомих. Не подобається мені це.--Dgho (обговорення) 21:12, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    А яке це має значення? Важливий лише тираж.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:17, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:

# Поки тут, треба вивчити джерела.--Юрко (обговорення) 20:45, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]

  1.  Коментар: Стаття видалена в ПолВікі і РуВікі. --Mitte27 (обговорення) 22:45, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Справедливості заради, в поляків вона вилучена через автопереклад — NickK (обг.) 20:16, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
потрібно користуватись фактами, а не сумнівами. Переконаний, що юристів цьому навчають. Сумніваюсь, що Dgho був незалежним та керувався правилами Вікіпедії виставляючи шаблон на видалення. --K-gp 11:58, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Моя перша науково-популярна книга «Географический калейдоскоп» вийшла у 1988 р. у головному освітянському видавництві тоді ще Радянської України «Радянська школа». І відразу РЕКОРДНИМ 130-тисячним тиражем! Літературні твори, видані тиражем 100 тисяч і більше, за кордоном символічно вважають «золотими книгами», а авторів – «золотими авторами». Якщо брати Україну, то таких науково-популярних книг і авторів, напевно, не більше десяти. І одну із цих книг і її автора, тобто мене, користувач Dgho пропонує на вилучення із Вікіпедії!?.. Так хочеться «подякувати» йому за це, але правила Вікіпедії не дозволяють!.. Напевно, що їх (правила) все-таки потрібно змінювати для таких випадків?! Але запитаю про те що дозволяють правила: «Чи бачив (я вже не кажу – читав) Dgho цю книгу?

Схвальні незалежні рецензії та розповіді про книгу та автора опубліковані в провідних газетах та журналах колишнього СРСР та України. Одна із рецензій – у науково-методичному журналі Державного комітету СРСР по народній освіті «География в школе» (Москва), № 3, 1989. Тираж цього журналу 158 760 екземплярів. Інша рецензія опублікована в журналі Студенческий меридиан» (Москва), № 10,1989, тиражем 1 100 000 екземплярів. Однак Dgho мою «золоту книгу» виставив на вилучення через те, що: «Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.» Отже, це – знову фальсифікація. І уже ТРЕТЬОЇ моєї книги! Як слідує із сторінки користувача, Dgho – ЮРИСТ.

  1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Географический калейдоскоп» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 3. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

  • І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
  • П. Бущик «Любешівщина». Історично –краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.

П. Бущик. Ми від роду – українці. Історико – краєзнавчі нариси. – Луцьк: Вісник і К°, 2004. – 334 с. ISBN 966-8273-20-6.

  • Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
  • І. Токарчук. У світі географії («Географический калейдоскоп»). Газ. «Нове життя» (Любешів), 3 серпня 1988 р., с. 4.
  • Все самое, самое... («Географический калейдоскоп»). Газ. «Книжное обозрение» (Москва), 14 октября 1988 г.
  • «Рекорди» природи" («Географический калейдоскоп»). Газ. «Друг читача» (Київ), 10 листопада 1988 р.
  • С. Крещук. Гіннес мені не конкурент. Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р.
  • A. Ефимов. Географический калейдоскоп (рецензия). Журн. «География в школе» (Москва), № 3, 1989, тираж 158 760 экз.
  • Географический калейдоскоп (рецензия). Журн. «Студенческий меридиан» (Москва), № 10,1989, тираж 1 100 000 экз
  • С. Крещук. Сім днів на Камчатці. Газ. «Радянська Волинь» (Луцьк), 25 липня 1989 р.
  • В. Тинчук. Захоплення вилилось у книгу. Газ. «Нове життя» (Любешів), 13 липня 1991 р.
  • Т. Урядова. «Значить книга цікава…». Газ. «Нове життя», 24 лютого 2007 р., с. 11.
  • М. Шмигін. Поліський «Гіннесс» колекціонує рекорди. Газ. ««Вісник», 3 січня 2008 р., тираж 101 000 екз.
  • Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • О. Мороз. Донецька викладачка вкрала книгу волинянина. Газ. «Віче» (Луцьк), 23-29 вересня 2010 р.
  • Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
  • Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
  • Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
  • Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
  • «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
  • Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
  • Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Географический калейдоскоп» побачила світ у 1988 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

  • Т. Урядова. «Значить книга цікава…». Газ. «Нове життя», 24 лютого 2007 р., с. 11.
  • М. Шмигін. Поліський «Гіннесс» колекціонує рекорди. Газ. ««Вісник», 3 січня 2008 р., тираж 101 000 екз.
  • О. Мороз. Донецька викладачка вкрала книгу волинянина. Газ. «Віче» (Луцьк), 23-29 вересня 2010 р.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. «Географический калейдоскоп» був на той час піонерською книгою. У ній вперше у науково-популярній формі була систематизована інформація про історії відкриття Землі, «рекордсменів» природи – про найбільші і найменші географічні об'єкти і явища, представників рослинного і тваринного світу. Призначалася для учнів середнього шкільного віку. До цього подібної книги не було. Цим пояснюється і її величезний тираж. -- Петро Кравчук

Якби Ви дотримувались правил, то не редагували б статті про себе. --Юрко (обговорення) 12:26, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]
@Юрко Градовський: Не погоджуюся з вами, тому що я доповнив статтю лише тим матеріалом, якого не вистачало для даної статті. Виправляю неточності та помилки. На мою думку, потрібно навпаки – зацікавлювати людину, про яку пишете, до написання статті. Адже саме він може повідомити інформацію, якісь родзинки, які не відомі користувачам Вікі, які пишуть та редагують статтю. Тоді ця енциклопедія буде цікавою для читачів. Петро Кравчук (обговорення) 11:30, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Ні, це не приватна сторінка і не блог. Схоже, що Ви дійсно не знайомі з правилами вікіпедії. Вам редагувати сторінку про себе належало б виключно через її СО. Щодо «повідомити інформацію», то вікіпедія не передбачає ОД - вся інформація має бути опублікована в АД.--Юрко (обговорення) 12:23, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:12, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. залишити, значима, доказів наведених вище, більш ніж достатньо: Видання піонерське, посилання, джерела, тираж, видавництво тощо. [Агресивна] за визначенням Вікі поведінка ініціатора видалення щодо Кравчука та його твору має бути досліджена на відповідність правилам енциклопедії, ще й за категоріями самопіар, особиста зацікавленість. З повагою Волинянин 08:50, 22 травня 2020 (UTC)
  3. Залишити, оскільки значимість очевидна. Погоджуюсь із аргументами та обґрунтуванням автором книги Петро Кравчук , Yukh68, Волинянином. Крім того, книга видана неймовірно великим тиражем у видавництві Радянська школа. Всі приведені джерела та посилання незалежні та авторитетні. ----k-gp
  •  Утримуюсь:
  1. Джерела є, треба оцінити. --Юрко (обговорення) 20:52, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Формально завдяки плагіату книга отримала висвітлення. Не знаю, чи цього достатньо, але джерела на неї є і сильно після виходу в світ — NickK (обг.) 20:21, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Взагалі-то автор сам роздмухував ту історію. Плагіат тексту, що складений з перерахунку стандартних загальновідомих фактів, довести важко...--Dgho (обговорення) 20:36, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    То неправда, Dgho. При плагіаті літературного твору звіряютьсяне не факти (як ви стверджуєте), а тексти книг. І якщо він співпадає слово в слово, навіть із розбивкою на абзаци та ще й з авторською помилкою (як це є у плагіаті моєї книги), то це і є літературне злодійство. Автором є особа, чия книга побачила світ першою. Що тут не зрозумілого? Все дуже просто! --Петро Кравчук (обговорення)
    @Кравчук Петр Авксентьевич: і чим закінчилось там?--Dgho (обговорення) 18:28, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Справа про плагіат моєї книги «Географічний калейдоскоп» завідувачкою кафедри географії Донецького інституту соціальної освіти Бкгайовою Тетяною Іванівною розглядається у Європейському суді з прав людини. Більше про це у розділі «Плагіат» та в «Обговоренні». Петро Кравчук (обговорення) 06:40, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Надайте докази про справу в Європейському суді.--Dgho (обговорення) 08:07, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
@Dgho: Адвокат, який веде цю справу, не дозволяє надавати жодної інформації постороннім особам до вирішення справи в Європейському суді з прав людини». Адже, за його словами, він не впевнений, що ти (юрист за освітою) в такий спосіб, видаляючи безпричинно статтю про мене і про мою книгу «Географічний калейдоскоп» (ЯКУ ТИ НАВІТЬ НЕ ТРИМАВ У РУКАХ!), намагаєшся прибрати сліди плагіату книги. Петро Кравчук (обговорення) 13:50, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
видалена персональна образа, закликаю користувача Dgho притягнути до відповідальності за відверто агресивні дії щодо інших користувачів.--K-gp 12:01, 22 травня 2020 (UTC) Хамство — це імітація сили слабкою людиною» (Ерік Гоффер). Петро Кравчук (обговорення) 16:30, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Per NickK Утримуюсь, бо щодо висвітлення про плагіат є в регіональних ЗМІ, але от додатковими рецензіями. Скажімо так, твердження про наявність рецензій необхідно перевірити іншими вікіпедистами, бо у пана Кравчука є прямий конфлікт інтересів. --Kharkivian (обг.) 11:32, 23 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC) А ти читав цю книжку? -- Петро Кравчук[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC) А ти читав цю книжку? -- Петро Кравчук[відповісти]
  3. З АД не надто...--Юрко (обговорення) 20:56, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Професор, академік Євген Шнюков, автор багатьох книг, назвав мою книгу «Рекорди природи» ПІОНЕРСЬКОЮ: «Подобной книги на русском или украинском языке мне видеть не доводилось. Вы, пожалуй, пионер в этом деле.». Професор Петро Бровко подарував її своїм американським колегам у бібліотеку Університету штату Вашингтон. Редакційна колегія видавництва «Веселка» висловила своє захоплення моїм твором. [Див. розділ «Відгуки про книгу» у статті «Рекорди природи.]

Схвальні незалежні рецензії та розповіді про неї опубліковані в провідних газетах та журналах колишнього СРСР та України. Одна з них – у науково-популярному журналі «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15. Не знаю, яким тиражем вийшов саме цей номер, але у ті роки журнал видавався мільйонними тиражами! Книга також зазначена у Вікіпедії у розділі «Джерела». Однак Dgho і цю мою книгу (уже другу) виставив на вилучення із зовсім протилежних, негативних причин: «Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.»' Отже, це – знову фальсифікація. І уже другої моєї книги! Згідно із загальними критеріями значимості книг, книга «Рекорди природи» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 4. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію. 1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

  • І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
  • П. Бущик «Любешівщина». Історично — краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
  • Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
  • Михайлова В. О петровцах пишут в книгах. Газ. «Трибуна металлурга» (Днепропетровск), 9 октября 1993 г., с. 2.
  • Николаев К. Самое – самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15.
  • Борзенец В. Рекорды Петра Кравчука. Газ. «Рабочая газета» (Киев), 22 апреля 1999 г., с. 5 (рус., укр.).
  • Сачук C. Нескінченна дорога до людей. Газ. «Волинь», 25 вересня 1999 р.
  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
  • Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.
  • Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
  • Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
  • Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
  • Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
  • «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
  • Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
  • Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Рекорди природи» побачила світ у 1993 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

  • Борзенец В. Рекорды Петра Кравчука. Газ. «Рабочая газета» (Киев), 22 апреля 1999 г., с. 5 (рус., укр.).
  • Мазурик Л. Волинський Гіннесс видає рекордні книги. Газ. «Вісник» (Луцьк), 30 жовтня 2003 р., с. 8, т. 58 000.
  • Мир водопадов. Научно-популярное издание (сост. П. Ф. Бровко и др.). Владивосток, издательство Дальневосточного университета, 2005, т. 1000. У цій книжці є посилання на автора і книгу «Рекорди природи» на сторінках 4, 179, а на 105 стор. опублікований матеріал із книги «Рекорди природи».

4 критерій). Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки, мови, вітчизняної економіки, банківської справи тощо.

Додаю ще один доказ, що книги «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи» використовується у школах для навчання. Ось випадково знайшов в інтернеті розробку уроку по моїх книгах «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи»: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-kniga-rekordiv-prirodi-43588.html
  1. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:16, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. залишити. Наявні незалежні джерела приведені як автором так і користувачами. З повагою, Волинянин.
  3. погоджуюсь та підтримую всіх хто голосував ЗА, аргументовано доведено значимість, та ВАНДАЛІЗМ Dgho! K-gp 12:39, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Ну, В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р. — це одна публікація про книгу через 5 років, і вона явно незалежна (газета Київська, а Кравчук волинянин). Якщо є друга, то цього буде достатньо для відповідності ВП:КЗКNickK (обг.) 20:26, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
А ось знайшов ще одну рецензію на книгу «Рекорди природи» в найпопулярнішому радянському науково-популярному журналі «Наука и жизнь» (Москва), який тоді видавався мільйонними тиражами: К. Николаев. Самое – самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15. Заніс цю інформацію у статтю «Рекорди природи» у Вікіпедії. Петро Кравчук (обговорення) 11:26, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Книга рекордів Волині» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 3, 4. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

  • І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
  • П. Бущик «Любешівщина». Історично — краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
  • Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
  • Книга рекордів Волині. Газ. «Віче», 29 липня 1999 р.
  • Сачук C. Нескінченна дорога до людей. Газ. «Волинь», 25 вересня 1999 р.
  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
  • Про випуск «Книги рекордів Волині». Газ. «Нове життя», 6 червня 2006 р.
  • Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.
  • М. Лугова. 70 років служіння читачам. Газ. «Волинь», 29 вересня 2009 р., с. 7.
  • Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
  • Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
  • Полховська А. Безцінне джерело інформації. Газ. «Нове життя», 20 грудня 2014 р., с. 4.
  • Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
  • Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
  • «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
  • Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
  • Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Рекорди Волині 1993» побачила світ у 1994 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
  • Про випуск «Книги рекордів Волині». Газ. «Нове життя», 6 червня 2006 р.
  • Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. Адже «Книга Рекордів Волині» реєструє рекордні досягнення волинян у всіх видах діяльності (економіки, науки, української культури, охорони здоров'я, банківської справи тощо), а також рекорди природи волинського краю й різні цікаві факти. Спонукає краян до досягнення рекордних досягнень.

4 критерій). Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки, мови, вітчизняної економіки, банківської справи тощо.

Книга «Рекорди Волині 1993» стала першою в Україні книгою, яка почала відроджувати і реєструвати досягнення окремих областей в галузі економіки, науки, української культури, охорони здоров'я, банківської справи тощо. Згодом у 1999 році побачила світ книга рекордів Кримської автономної республіки «Крим: книга рекордів»[1], а в 2010 році — книга рекордів Закарпатської області.

Крім того, «Книга рекордів Волині» з ініціативи її автора і видавця Петра Кравчука започаткувала у 1997 році офіційну реєстрацію рекордних гарбузів, вирощених в Україні. Згодом у 2014 році з ініціативи Петра Кравчук та за підтримки газет«Рідне село» (Київ), «Земля моя годувальниця» (Луганськ) «Волинь» (Луцьк), «Віче-інформ» (Луцьк), «Добрий господар» (Львів, тираж 300 тис. екземплярів) було оголошено всеукраїнський щорічний конкурс з вирощування рекордних гарбузів.
Книги мають ISBN. Петро Кравчук (обговорення) 15:00, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. От на «Книгу рекордів Волині» явно достатньо джерел, вона добре висвітлена й до неї є інтерес. З усієї творчості Кравчука ця виглядає найбільш значимою й найкраще описаною незалежними джерелами — NickK (обг.) 20:28, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Книга відповідає критеріям значимості. Погоджуюсь із приведеним вище. Ініціатор видалення має бути перевірений на особисту зацікавленість та вандалізм. З повагою Волинянин178.133.72.84 09:02, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Жоден із регіонів України не має такої книги, такого дослідження. Критеріям відповідає k-gp--K-gp 12:42, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. А ця, навпаки, явно погано висвітлена в джерелах. Відповідності ВП:КЗК не видно, окрім публікації уривків з книги ніяких джерел немає — NickK (обг.) 20:29, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. Per NickK. Додам, що у статті та в аргументах проти є список літератури, але не зрозуміло що про що в кожній з публікацій йдеться. До того ж, подяки сільського вчителя замало - якби це був відомий науковець з рецензією на книгу і таких рецензій було би дві - тоді так, а за таких умов - не відповідає ВП:КЗК. --Kharkivian (обг.) 17:32, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Існує вірогідність, що всі ті цитати автор вигадав. Перевірити неможливо...--Dgho (обговорення) 17:53, 19 травня 2020 (UTC) Образа користувача, твердження не базується на фактах. --K-gp 12:49, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Dgho: Ні, тут інше. Як зауважує NickK, пан Кравчук абсолютно не відрізняє поняття рецензія, побіжна згадка і згадка автора. І звідси ми маємо хибне уявлення щодо масиву ніби публікацій, які такими відповідно до правил не є. --Kharkivian (обг.) 18:16, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:

«Книга рекордів природи» – науково-популярне видання про рекорди, створені самою природою. Поряд із світовими рекордами подаються українські рекордсмени. Усе най, най, най! Перше і єдине! Перша така книга українською мовою.

  1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Книга рекордів природи» задовольняє такі критерії значимості: 1, 3. 8. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Даю підтвердження по цьому критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора у книгах та паперовій періодиці:

  • І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
  • П. Бущик «Любешівщина». Історично –краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
  • П. Бущик. Ми від роду – українці. Історико – краєзнавчі нариси. – Луцьк: Вісник і К°, 2004. – 334 с. ISBN 966-8273-20-6.
  • Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть – у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. 2004. «Надстир’я», Луцьк. ISBN 966-517-468-1.
  • Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
  • С. Крещук. Гіннес мені не конкурент. Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р.

1989, тираж 158 760 экз.

  • Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р.
  • Людина ставить рекорди (прем'єра рубрики). Газета «Віче», 8-14 березня 2012.
  • Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., тираж 514 200 екз.
  • Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р.
  • Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., тираж 300 000 прим.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р.
  • «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., наклад 300 000 прим.
  • Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., тираж 203 000 прим.
  • Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. «Книга рекордів природи» – науково-популярне видання про рекорди, створені самою природою. Поряд із світовими рекордами подаються українські рекордсмени. Усе най, най, най! Перше і єдине! Перша така книга українською мовою. До цього подібної книги не було. 8 критерій). Книга є предметом вивчення у багатьох школах або університетах у будь-якій країні. Добрим підтвердженням цьому є один з листів учителя школи такого змісту: «Ваша праця безцінна, а ваш інтелектуальний потенціал заслуговує високих нагород! Я, як учитель біології, з великим задоволенням використовую ваші матеріали на уроці, що надзвичайно, допомагає зацікавити учнів і підкреслити унікальність рідного краю. Дякую вам за вашу творчість! З повагою вчитель біології ЗОШ І–ІІ ст. с. Підкормілля Пригодко І. О. 10.01.2017.» -- Петро Кравчук (обговорення) 17:26, 19 травня 2020

Додаю ще один доказ, що книги «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи» використовується у школах для навчання. Ось випадково знайшов в інтернеті розробку уроку по моїх книгах «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи»: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-kniga-rekordiv-prirodi-43588.html Петро Кравчук (обговорення) 11:18, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
На цьому місці була образа Dgho на мою адресу, а тепер її немає, вона видалена. Тому прошу адміністраторів дати оцінку його діям. Може вже потрібно зупинити цього ФАЛЬСИФІКАТОРА?! Далі залишилася моя відповідь на цю образу.Петро Кравчук (обговорення) 12:05, 22 травня 2020 (UTC) Dgho (обговорення) 18:35, 19 травня 2020 (UTC) @Dgho: А це вже образа, на яку ти так боляче відреагував у обговоренні "Файл: Людина у світі чудес". То чому сповідуєш подвійні стандарти? Тому що у тебе, можливо, більше прав у Вікі, ніж у мене? То, можливо, тобі вистачить гідності, щоб попросити вибачення та прибрати написане?[відповісти]
  1. Ці публікації не про книгу. Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13. доступна онлайн, і там про Книгу рекордів природи немає навіть згадки, тобто це точно не видання про книгу та її автора, а лише про її автора та в іншому контексті — NickK (обг.) 18:11, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:18, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Yukh68: Чи можете ви, будь ласка, розписати ваш аргумент детальніше? Перенесення голосу Бучач-Львів не є прийнятним аргументом за ВП:КРВИЛNickK (обг.) 18:29, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ну, як аргумент не скажу, але книжка видавалась великими тиражами, так що в принципі і я проти, досить відома книга. видавалась великими тиражами. Цих усіх рецензій не знайду, але думаю, що їх знайти можна. --Yukh68 (обговорення) 18:34, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Yukh68: 1000 примірників не є великим накладом для науково-популярної книги. З рецензіями настільки погано, що їх не може знайти і сам автор (у наведених ним статтях, схоже, рецензій немає)... Наразі ви перший користувач проти (крім автора), тому й питаю, чи маєте ви якісь додаткові аргументи — NickK (обг.) 18:37, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Поки що інших не маю. --Yukh68 (обговорення) 18:39, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. залишити, відповідає критеріям приведеним вище. З поаагою Волинянин 46.133.9.6 10:50, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. підтримую, значимість автором доведена. Критеріям відповідає. k-gpK-gp 12:51, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Підлягає вилученню, якщо будуть вилучені всі сторінки з нього.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Незалежно від вилучення статей вважаю шаблон зайвим. Не настільки видатний автор і не настільки багато творів, щоб створювати на них навігаційний шаблон — NickK (обг.) 20:30, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. Per NickK. Подібні шаблони потрібні, коли у людини ціла низка помітних видань, фільмів тощо. А в цьому випадку - це зайве. Для Жадана чи Винничука. А от для вкрай маловідомих та локальних авторів - ні. Та от цей - вилучити. --Kharkivian (обг.) 07:26, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Для чого нищити те, що успішно працює вже багато років? Погоджуюся, що аси-вікіпедисти, такі як NickK, можуть обійтися й без нього, а от для початківців (а їх, погодьтеся, набагато більше!) він буде тільки в поміч, як навігатор та безкоштовна підказка. Петро Кравчук (обговорення) 06:23, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Петро Кравчук вірно стверджує, що нищити - не створювати. Підтримую.--K-gp 12:55, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:57, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Петро Кравчук (обговорення) 12:46, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:59, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Петро Кравчук (обговорення) 12:47, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 13:01, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.
  •  Утримуюсь:
  1. Невільний файл, не ілюструє жодної статті.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC). Хочу запитати тебе, чи особисто сам можеш щось аргументувати? Адже у кожній статті лише ця одна фраза: «Погоджуюсь з колегою –Jphwra». Петро Кравчук (обговорення) 07:36, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Оскільки ВП:КДВ визнають, що використання зображень має бути мінімальним, по суті 1 зображення на статтю, то оскільки немає окремої статті, то цей файл порушує відповідне правило. А створювати галереї файлів навіть добропорядного використання зазначене правило забороніє. Тому - вилучити. --Kharkivian (обг.) 11:36, 23 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Чому ви так негарно поступаєте? Адже перекручуєте ВП:КДВ, тому що в пункті 3 (а) дослівно записано таке: «3 (а) Мінімальне використання. Кількість невільних медіа-файлів в одній статті повинна бути мінімальною. Якщо для її ілюстрації необхідний тільки один невільний медіа-файл, їх не повинно бути більше.». Даний файл використовується у статті про автора книг і він там має бути присутнім. Петро Кравчук (обговорення) 12:24, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Dgho підставою для вилучення файлу «Людина у світі чудес» вказав, що «…файл не ілюструє жодної статті». Насправді він ілюструє статтю Кравчук Петро Авксентійович. Цей твір вказаний у розділі «Творчість/Книги Петра Кравчука/Людина у світі чудес». Отже – це фальсифікація.

(персональний випад приховано) Петро Кравчук (обговорення) 18:15, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]

1) Дивіться уважніше, там же ліцензія: "На цьому зображенні — обкладинка книги. Допускається для ілюстрування статті про цей друкований твір..."
2) Вікіпедія:Неприпустимість образ, погроз і агресії: "Ніколи не погрожуйте іншим користувачам: юридичними наслідками (або судовими позовами) ... Користувач, що допускає такі погрози, може бути заблокований негайно, на тривалий строк або безстроково, без попередження й попереднього обговорення."--Dgho (обговорення) 18:33, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]
Dgho коли сам погрожуєш, вандалиш, ображаєш - це вважаєш нормальним, для чого інших користувачів тоді попереджуєш, почни з себе. --K-gp 13:04, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  1. Вандалізм Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 13:04, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Даний файл використовується у статті про автора книг і він там має бути присутнім. Петро Кравчук (обговорення) 12:25, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Значимість особи не розкрито та не показано. В доробку по факту лише 2 видання. Майже вся біографічна без джерел, а самі примітки посилають або на головні сторінки сайтів установ, згаданих у статті, або на фейсбук. Відсутнє широке висвітлення діяльності та досягнень у численних незалежних надійних авторитетних джерелах, зокрема, у ЗМІ. Стаття порушує ВП:АД, ВП:ПД, ВП:В, ВП:ОД, ВП:БЖЛ. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 14:34, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Оскільки стаття доповнена, то доповню, що купа приміток щодо наукових досягнень Авраменко посилаються на публікації самої Авраменко, практично в усіх немає того, про що йдеться тексті статті - тобто це підміна понять, брехня та фальсифікація. Більше того, в багатьох відео немає згадки самої Авраменко, хоча вони виступають як примітки до тверджень. Більш детально на прохання автора аналізував ось тут: Обговорення користувача:Kharkivian#Обговорення статті. Власне, значимість відповідно до джерел не доведена, вилучити. --Kharkivian (обг.) 10:06, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Не відповідає вимогам ВП:БІО--Юрко (обговорення) 21:09, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  4. погоджуюсь з колегами --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:45, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Автор статті, Роберт Аріас, попросив допомоги у редагуванні - не у ВИДАЛЕННІ. Тому найперше, що треба,- дати поради. Внесок вченого в науку розкритий. Джерела - національного й міжнародного рівня. Отже, я проти видалення. --Mak Sirin (обговорення) 16:15, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Я побачив вторинні джерела: телерепортаж про бал в Лівадійському палаці (а це ЗMІ), інформацію Шумакова М. про історію кафедри, Редькіної Л. про наукову школу у Ялті, де висвітлюється тема. Факти та зміст статті підтримуються джерелами. Не всі вони є онлайн, проте це не підстава для видалення. І ці джерела висвітлюють особу в контексті кількох подій, видання - це не все. Будьмо об'єктивними! Нагороди національні і міжнародні - ознака визнання результатів діяльності. А от як "показати" особу, як пише користувач, це запитання. Це не до Вікіпедії. --Artemiy Makhov ( обговорення) 20:49, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Можете пояснити, чому Ви написали тут, а не вище, як потрібно було?--Юрко (обговорення) 21:03, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Юрко Градовський: користувач не знайомий з тутешніми традиціями обговорення. --Kharkivian (обг.) 21:05, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ага, немісцевий значить. --Юрко (обговорення) 21:14, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Маю час ретельніше глянути на ваші аргументи, товариство. Справа не в "немісцевості". Замість того, аби писати нову статтю, пояснюю вам: все, що Ви тут написали, користувачу Kharkivian, не має реального підгрунтя. ВП:АД - авторитетними джерелами для Вас, певно, не є фахові видання Вищої атестаційної комісії? У тексті є прямий заголовок про це. Ви не читали статтю, раз про це не знаєте. Наявні вторинні джерела підтверджують значущість теми. ВП:ОД - стаття не містить оригінального дослідження, бо всі факти опубліковані раніше у тих же авторитетних джерелах. Отже, надано надійну інформацію, з надійних та поважних видань. Список джерел дозволяє самостійно дослідити питання. Звертання до енциклопедії є першим кроком у дослідженні питання, а не останнім. ВП:В - верифікація: наведені у статті факти легко перевірити, але Ви не витратили на це час. ВП:КЗП - змістовні критерії ви теж не знаєте або, знову стверджую, не читали статтю. Отже, 1) у статті наявні публікацій у провідних наукових журналах (затверджені ВАК); 2 участь у створенні довідкового видання, підготовці навчальних посібників для вищої школи; 3) розроблення оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом: це 1) проект "Історико-побутові танці для дітей та молоді як форма виховання", про який сказано у статті (з 2006 року і донині; висвітлено на телебаченні - це ЗМІ!, утворено нові клби танцю) і 2)проект Student Media Center "Crimea" у Таврійському національному університеті - почитайте опис у статті.Отож бачу, що Ви і тут не проаналізувати. ВП:БІО - 3 головні критерії: нейтральність, можливість перевірки і відсутність оригінальних досліджень - витримано. Отже, справа не в моїй "немісцевості", а в Вашій необізнаності і, мабуть, навмисній деструктивній роботі у Вікіпедії. Ви повсюди поспіхом ставите вердикти, даючи такі пезпідставні пояснення. Прошу звернути увагу, шановні адміністратори, на цей факт деструктивності у діяльності тут, у Вікіпедії, користувача Kharkivian.--Mak Sirin (обговорення) 09:46, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Вибачте, не хотів Вас образити. Тепер дивіться Вікіпедія:Критерії значимості/Особи#Особи сьогодення та Вікіпедія:Критерії_значимості/Особи#Діячі_науки_й_освіти. Можете вказати пункти? --Юрко (обговорення) 10:11, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Дякую за запитання до мене! Відповідаю:
    Формальні критерії:
    1. Учені, що займають видне становище (регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів тощо, в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу)- усе описано у "Наукових здобутках".
    Змістовні критерії:
    1. Розроблення широко відомої гіпотези (доведеної): виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських організаціях має позитивний педагогічний досвід, який можна застосувати у сучасних освітніх умовах.
    2. Наявність публікацій у провідних наукових журналах: у статті вони оформлені під заголовком "Публікації...... у фахових виданнях" - це видання, затверджені Вищою атестаційною комісією України. Крім них є публікації міжнародного рівня.
    3. Розроблення оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом: у статті йдеться про резонансний освітній проект "Історико-побутові танці для дітей та молоді як соціокультурна форма виховання".
    Усі джерала верифікуються. --Mak Sirin (обговорення) 09:41, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Заперечую. Шановний Kharkivian! При всій повазі до користувачів Вікіпедії не можу зрозуміти Вас... Стаття існує вже певний час. У відповідь на моє повідомлення дати поради, якщо такі є, для поліпшення статті після сьогоднішнього редагування Ви зухвало ставите шаблон ВИДАЛИТИ!.. Ви розумієте, що Ви робите? Чи тільки Ви маєте право публікуватись? А новим авторам тут немає місця? Заперечую, що персоналія не розкрита. Так, можна розширити аналіз - над цим ще буду працювати. Але за критерієм значущості стаття відповідає вимогам. Джерела у тексті наведені. Вони верифікуються, мають національний та міжнародний рівень. Чомусь Ви не бачите інших статей, уже опублікованих, де інформації значно менше. Вважаю Ваші дії упередженими і прошу адміністраторів звернути увагу, що Ви не відповіли на прохання надати рекомендації, а висловились за видалення, що не є етичним.--Роберт Аріас 15:55, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Чи не могли б Ви перенести аурґументи до розділу "проти"? Дякую.--Юрко (обговорення) 21:17, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Переніс за проханням автора, але тут якийсь збій у нумерації, не можу виправити.--MelnykSerg (обговорення) 16:40, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Добрий день, колеги.
    До статті додано розділ "Використання результатів досліджень іншими вищими навчальними закладами". Джерело вторинне і авторитетне.
    Також додано підрозділ "Наукові товариства", з вторинними джерелами.
    У підсумку: матеріал підтверджує розроблення нової наукової теорії (про гіпотезу вже зазначалось) + розроблення 3 оригінальних методик освіти, що викликали резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом. А отже, ВП:КЗП та ВП:БЖЛ дотримано вичерпно.
    Дякую за увагу тим, хто об'єктивно аналізує і підтримує мою роботу! --Роберт Аріас (обговорення) 14:54, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    + Знайшов рекомендаційний лист від Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, підписаний проректором Н.І.Іщенко - для роботи в університеті імені Костянтина Філософа в м.Нітрі (Словаччина)- процитував відгук про дослідження, про позаштатну роботу кореспондентом на телебаченні.
    Говорив, що буду працювати, але труднощі в тому, що якісь кримські джерела українською мовою знято, якісь присвоєно під іншу назву через відомі події 2014 року. Але наполягаю на тому, що науку Криму, яка вціліла і не працює зараз на іншу державу (бо ми ж знаємо, скільки освітян залишились, перевчились і віддали здобуте в Україні до "лавр" інших), треба зберегти і показати, що вона є надбанням України. У цьому вбачаю ще один чинник на користь існування цієї статті і подібних про свідомих українських учених. Певно, і в цьому є їхня значущість для енциклопедичної статті.
    Дякую користувачеві Kharkivian, що спонукав відстоювати мою статтю і тим самим виконав цілком наставницьку роботу - це, власне те, що я просив після публікації статті, але наразився на шаблон "кандидата на вилучення".
    Сподіваюсь на розуміння командою Вікіпедії. --Роберт Аріас (обговорення) 19:41, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Добрий день, колеги! Дякую за рекомендації щодо редагування статті! Виправив. Працюю далі. --Роберт Аріас (обговорення) 10:51, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Відредаговано стиль, додано вторинні джерела. Дякую --Anntinomy за увагу та слушні поради! З повагою, --Роберт Аріас (обговорення) 13:15, 23 травня 2020 (UTC)[відповісти]

ой, не дякуйте, стаття все ще потребує істотної переробки. основна проблема — роздування тексту там, де можна узагальнити, сказати коротко, ясно, лаконічно. відчуття, що намагаєтесь поставити пам'ятник ще живій людині. ширшу рецензію дати поки не можу. дивіться добрі статті про науковців. --Anntinomyобг 13:40, 23 травня 2020 (UTC)[відповісти]

Добрий день, колеги! Трішки інакше: йду за критеріями значущості, підтверджуючи твердження. Бо не всі бачать очевидне. Можу скоротити - підкажіть, де саме. А дякую за пояснення і живий діалог. Комусь легше відрізати, аніж полікувати. Гарного дня! --Роберт Аріас (обговорення) 11:40, 24 травня 2020 (UTC)[відповісти]

  •  Утримуюсь:
  1. Значимість особи не показано та не розкрито. У статті не показано чим унікальна особа, крім того, що його двічі звинувачували у антирадянській діяльності. Хоч згадка і є в монографії (правда, не вказані конкретні сторінки, можливо у статті ), проте вона одна і з неї не зрозуміла особливість саме цього випадку. Оскільки у статті цих аспектів не розкрито, у статті не має широкого висвітлення діяльності у численних джерелах, то особа не відповідає ВП:КЗП, а тому статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 21:03, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Суттєвого висвітлення немає, згадок у списку репресованих недостатньо. Меморіали села саме й належать до генеалогії. Якогось детального інтересу до його особи не видно — NickK (обг.) 20:36, 17 травня 2020 (UTC) Знімаю голос, до статті додано матеріали з суттєвим висвітленням — NickK (обг.) 14:33, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    але в проєкті Музею історії ГУЛАГу «Мій ГУЛАГ» [1] дуже детально висвітлюється біографія. І тут [2]. І у книзі сина - пів книги тільки про батька [3]. Крім того, нижче я надав згадки і вважаю, що сукупно особа може відповідати пункту 2 за ВП:КЗОМ. П.С. До того ж, у статті було джерело і враховуючи інші джерела - у мене немає підстав вважати, що в цьому джерелі особа не представлена, як то зробив автор статті, пославшись. --Flavius (обговорення) 09:58, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    згадки є, але ці згадки - сина, тобто є ВП:КОІ. Згадки незалежних дослідників рідкісні. Відповідно тут п. 2 осіб минулого застосувати не зовсім застосовний. Я би переніс згадки про батька у статтю про його сина Розовський Марко Григорович. --Kharkivian (обг.) 12:15, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Згадки незалежних дослідників є, і вони не рідкісні. Гляньте уважно статтю. Згадки сина - тільки 3 джерела (книга, стаття, фільм), якими я не вважаю КОІ. Бо у нас стаття про репресованого, а не про "любимого отца какого-то режиссера". І коли є посилання на документальне відео проекту музею ГУЛАГУ - це не конфлікт інтересів. Це документальна інформація, хоч і з вуст сина. Але треба вміти розрізнити інформацію. Це дещо інше, ніж КОІ. Щодо вашого побажання перенести до статті про сина - я вважаю це недоречним, оскільки про батька забагато інформації і ця інформація непотрібна у статті про сина. Тільки згадка, що такий був і на тому достатньо. Відповідно тут п. 2 осіб минулого застосувати не зовсім застосовний - це ваша власна інтерпретація пункту 2 чи як? Поясніть що значить "не зовсім застосований"? "Не зовсім застосований", бо так не бажає користувач Kharkivian? У статті представлені джерела, які до генеалогічних досліджень не мають жожного стосунку, а відтак пункт 2 Чи є згадування про неї через кілька років після смерті (за винятком генеалогічних досліджень) повністю витриманий. П.С. Окремо зауважу, що зі всіх джерел, мені більше за все зацікавило українське джерело Тамари Вронської. Замовив це монографічне дослідження і, коли отримаю, надам посилання на сторінки, де висвітлюється інформація про особу. То ж прошу адмінів щонайменше тиждень не підводити підсумок до статті. Дякую. -Flavius (обговорення) 12:31, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Давайте аналізувати джерела. Дослідження Вронської та Ільїної - це справді цінні дослідження. Щоправда, в Ільїною - це побіжна згадка ("В период с октября по декабрь 1937 г. были арестованы директор строящегося Судоремзавода Владимир Михайлович Слободенюк, экономист предприятия Семен Михайлович Шлиндман, инженер-механик В. П. Борзов."). Інші джерела - це або інтерв'ю чи книга Марка Розовського, чи рецензії на його книгу, яка отримала дуже схвальні відгуки. Проте Вікі працює інакше. Наприклад, самого інтерв'ю для сатті про особу недостатньо. Чому? Тому що інтерв'ю - це зі слів особи. Так і тут - є книга, але її проблема - це цілком очевидний конфлікт інтересів - це спогади сина про батька. Така книга чи стаття може бути гарним джерелом інформації, якщо значимість доведено, а оскільки значимість базується, фактично, на книгах пов'язаної особи, то значимість сумнівна. Саме тому п. 2 осіб минулого тут не зовсім застсовний. Для оцінки значимості потрібні дослідження незалежних науковців, які цікавляться долею цієї особи. Хай, серед багатьох інших, але згадка не побіжна, як у статті Ільїної. Таких досліджень лише 2. Дослідження Вронської - це початковий варіант статті у вікі, стаття Ільїної - побіжна згадка. Чи достатньо цього для значимоссті? Сумнівно. --Kharkivian (обг.) 13:00, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Давайте ви, крім аналізу, ще будете притримуватися правил. Тоді взагалі буде преучудово. Ок? Крім Вронської та Ільіїної, ще є Шарипова Валентина Олексіївна, яка жодного відношення до сина немає. Вона хоч і не науковець, але незалежний автор, яка писала книгу після консультацій з істориками-краєзнавцями Валентином Петровичем Пустовітом та Поповом Юрієм Григоровичем, і докладно висвітила інформацію про відомих камчатських жертв репресій. Але ви пішли шляхом не тільки ігнорування джерел (там згадка, а там ігнор), але ще й ставлячи інтерв'ю сина незначущим серед джерел, й ігноруванням правил ВП:КЗОМ, зокрема пункту 2. Я прямо навів тут посилання. Дайте відповідь на це просте питання: чи є згадки про особу через кілька років після її смерті за винятком генеалогічних досліджень? Так чи Ні? Коли відповісте - все інше відпаде само собою. Для особливо прискіпливих, тобто для Вас, я написав, що замовив книгу шановного українського історика Тамари Вронської і, коли отримаю (а я 100 відсотків її отримаю), напишу які сторінки, а особисто для вас навіть сфоткаю їх і надішлю. Стосовно КОІ. Інтерв'ю сина дуже важливе, не менш важливе, ніж інші джерела. Але вони не основні за пунктом 2 ВП:КЗОМ. Фільм з сином про історію батька - жертви репресій, не про батька, який у мене був гарнюня любив мене і лелеяв, а про жахливу історію тих часів. Це докладно описано на сайті проекту "МІй ГУЛАГ" і тут ніякого КОІ немає зовсім повторюю ще раз. Бо я в першу чершу посилаюся на проект незалежний, який в свою чергу посилається на фільм з сином. Іншими словами - я посилаюся на вторинний матеріал, а не на первинний. Але, якщо вам, хоч трішки відомо що таке репресії, як історику, то ви би зрозуміли, що деяка інформація може бути відома лише завдяки сімейним зв'язкам. Але до КОІ це відношення ніякого не має. Це зовсім інша ситуаціяю, зовсім інший складний випадок. --Flavius (обговорення) 13:24, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Якщо Ви уважно прочитаєте ВП:АД#Незалежні вторинні джерела Ви побачите, що вимогою незалежних джерел є те, що "джерела не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін" - власне, син є зацікавленою щодо свого батька стороною. Тобто його книги та інтерв'ю я, як історик, оцінюю як надзвичайно цінні та інформативні історичні джерела, які мають бути неодмінно використанні на трибуналі над комунізмом та московським імперіалізмом, але з погляду правил Вікіпедії вони не є незалежними. Через оцю спорідненість автора спогадів. --Kharkivian (обг.) 13:31, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Я уважно читав ВП:АД, більше того - я знаю це правило напам'ять і неодноразово ним користуюся. Дякую, що надали посилання. Я вам вище теж навів посилання на пункт 2 ВП:КЗОМ, зверніть вже на на нього увагу, і дайте нарешті відповідь на те просте питання з урахуванням джерел, за винятком книги та інтерв'ю сина, які особисто для Вас є джерелами "зацікавленої (в чому він зацікавлений?) сторони". То ж я втретє питаю: чи згадується особа через кілька років після смерті чи ні? --Flavius (обговорення) 13:41, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. тисячі були таких засуджених. професійних чи інших досягнень не описано. додати у статтю про сина. --Anntinomyобг 11:10, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ганьба таким словам! Тисячі удостоєні істотного висвітлення у авторитетних джерелах? Додати у статтю про сина статтю про батька? Точно? А може статтю Україна теж перенести до статті Європа? Це ж дві різні долі двох різних людей. Вікіпедія не описує ЛИШЕ тих, хто щось досягнув. Ви не знали? Ідіть вчіть правила. --Flavius (обговорення) 13:43, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Вікіпедія й описує лише тих, хто щось досягнув.--Gouseru Обг. 19:54, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    А ні. Ви глибоко помиляєтеся, бо Вікіпедія описує НЕ тільки тих, хто щось досягнув. Коментар вище був про "професійних чи інших досягнень". На що мій коментар був "Вікіпедія не описує ЛИШЕ тих, хто щось досягнув". Шкода, що мені елементарне треба доводити і вам, але, мабуть, ви просто не знали, що Вікіпедія може мати і має статей про, наприклад, жертв якихось вбивств, якихось інших злочинів, зокрема, на ґрунті ненависті‎. Такі статті є як в Українській Вікіпедії, так і в інших вікі. Жертва, окрім того, що жертва, і яка пережила (або не пережила) дію вчинену по відношенню до неї, є саме через це у вікі безвідносно до її професійних чи інших досягнень (бо їх за життя вона навіть могла і не мати). Але якщо "стати жертвою чогось" - це теж свого роду досягнення за вашим міркуванням, то тоді так, ми повинні описати і цю жертву саме за цим досягненням. --Flavius (обговорення) 21:35, 21 травня 2020 (UTC)[відповісти]

.*  Проти:

  1. на мою думку особа відповідає ВП:КЗОМ за пунктом 2. Інші джерела додав також до статті. --Flavius (обговорення) 10:40, 18 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Kharkivian:, отримав сьогодні книгу. Як я і припускав, в українській монографії особа істотно представлена, ще й на декількох сторінках (всі сторінки вказав у статті), а тут показую фото (вибачте, фотографував з телефону [4], [5], [6], [7], [8]). Інтерес нашого українського дослідника до персони неабиякий через те, що це один з так званих "повторникiв". @NickK:, прошу переглянути думку. --Flavius (обговорення) 09:14, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: Вагоме незалежне дослідження лише одне. І тут з посилання на книги сина Шліндмана та слова цього сина у книжках. Тому свою думку не перегляну. --Kharkivian (обг.) 09:48, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Тобто ви, окрім ВП:КЗОМ пункту 2 ще й ігноруєте ВП:КЗ. Круто! Успіхів. --Flavius (обговорення) 10:21, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    ВП:КЗ вимагають широкого висвітлення у численних незалежних надійних джерел. Широке висвітлення у незалежному надійному джерелі лише одне. Всі інші - не є незалежними або побіжна згадка. Якби це була галузева енциклопедія, типу ЕСУ - без питань. А так - треба більше ніж одне незалежне джерело. Книги сина не є незалежними, тобто вони не мають великого значення при визначенні значимості, але можуть бути як джерела. Тож де ігнорування? --Kharkivian (обг.) 10:43, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Ви продовжуєте ігнорування інших джерел зі згадками і знову апелюєте до книги сина (чому книг в множині вжито? вона одна була) і ще забуваючи про документальне кіно Музею історії ГУЛАГу (які важливі, дуже важливі, але, повторююсь, не основні для підтвердження значимості). Позиція вкрай брутальна, хоча і не дивує мене (бо визнавати помилки ви ж не любите, ой як не любите. Та що там! Ви зараз про енциклопедії говорите, от якби була би в енциклопедії? Та вам знадобилось аж 5 днів, аби зняти номінацію після того, як було очевидно, що постать значима. Це я про Олешка згадую... Тут немає енциклопедії, на жаль, але у Вікіпедії залишають статті не тільки про осіб, які обов'язково є енциклопедії, а про осіб, які відповідають нашим правилам, які ви ігноруєте). Як можна аналізувати з самого початку обговорення джерела, але ігнорувати саме ВП:КЗОМ пункт 2? Тобто побічно визнавати, що згадки таки є в джерелах, натякати на їх незначущість, але вголос вимовити, що згадки є - не можете. Що треба було спочатку вам зробити? Визнати, що є згадки про особу за ВП:КЗОМ пункт 2, а потім вже перейти до аналізу цих згадок і джерел, натомість ви перейшли одразу до аналізу згадок у джерелах, не визнаючи їх згадками! Це ж абсурд. Ви хіба не розумієте. Далі, я підтвердив широке висвітлення в науковому джерелі, причому не російському, а українському (що вдвічі важливіше для Української Вікіпедії), але ви робите вигляд, що то незначне висвітлення і цього недостатньо. Це абсурд у квадраті. І дике відношення до цього. Але хвала Господу, що ваша думка, яку я і так знав наперед, що ви би не змінили (бо це ж очевидно, до того ж я просив не вашу думку переглянути, а іншого користувача, який висловився у цьому обговоренні, вам я тільки надав фото, як і обіцяв вище, далі нема про що з вами балакати), не є вирішальною при підведенні підсумку адміністратором. І я дуже радий, що є ще люди тут, які не зігнорують правил Вікіпедії і побачать що особа цілком відповідає пункту 2 ВП:КЗОМ і ще й ВП:КЗ. --Flavius (обговорення) 11:03, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: Поясність мені, будь ласка, чим значима ця особа, крім того, що про нього написав книгу його син і він серед тисяч інших повторників? В чому унікальність цієї людини? Я не ігнорую джерела, я хочу зрозуміти значимість особи, як історик, розуміючи, що відомість цієї особи обумовлена тим, що його доля описана в книзі авторства його сина, і саме тому ці матеріали використовують, бо доступні для публіки та дослідників. Але в чому значимість та унікальність саме цього випадку? Широке висвітлення - це або енциклопедія, або незалежних кілька публікацій про людину. Публікація у Вронської широке - це одна публікація, стаття Ільїної - друга, але там побіжна згадка. Більше публікацій незалежних дослідників не показано. Бо широка - лише одна. Бо - одне джерело (книга Вронської). Згадка широка. Книга одна. То де широке висвітлення у численних незалежних надійних джерелах? І останнє. ВП:КЗОМ п. 2 підпорядкується ВП:КЗ. ВП:КЗ я зацитував. Однієї широкої незалежної згадки після смерті недостатньо. --Kharkivian (обг.) 11:28, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Kharkivian: Вибачте, а ви серйозно питаєте чим жертва терору значима? Я зараз не кажу про унікальність особи (це не завдання Вікіпедії давати таке визначення). То ж ви не вважаєте таких осіб значимими? Так, ми всі розуміємо чим обумовлена відомість конкретно цієї персони, і я вважаю, що це дуже добре, бо тепер про таких осіб буде більше інформації, і у кожного буде нарешті можливість ознайомитися з цим. Небагато людей ходять у бібліотеки, не багато людей купують книги про бранців ГУЛАГУ, але якщо хоч одна людина, читаючи статтю про Розовського - перейде і ознайомиться з життям про батька режисера - це вже ми зробили добре діло, як просвітницька енциклопедія. Чи ми повинні це приховувати у Вікіпедії? Мені здається, що це дуже важливо і для історії в першу чергу, і для Вікіпедії. На прикладі тих осіб, щодо яких є, на щастя, такі джерела, інформація тощо, показати всю ту жахливу картину з історії 1930-1950-х. Це наше завдання і обов'язок. І, до речі, навряд для Вронської чи Ільїної чи Шарипової було головним те, що це син відомого діяча і тому вони про нього писали, ні і ще раз ні, а по тій причині, що перша досліджувала це бо повторник - предмет її дослідження і їх набагато менше, ніж масових жертв репресій, бо ця особа, як і інші, про яких вона написала у цій своїй книзі, у більшості були "начебто причетні до троцькістів, до троцькістської організації", або це особа, яка у свій час працювала на Камчатці в конкретному підприємстві Камчатки і тому інші дослідники-краєзнавці теж згадують цю особу, але точно не через сина і ви в цьому могли впевнитися. Ось чому я вважаю, що цю статтю, яка відповідає правилам, не можна видаляти з Вікіпедії. --Flavius (обговорення) 11:57, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Я серйозно не розумію чим він вирізняється з десятків тисяч інших "повторників". Наскільки я розумію, лише тим, що у нього син добився чогось, став до певної рівні відомою людиною і написала про батька книжку. А так - рядова біографія тих років. Да, цитату Ільїної я наводив - там Шліндман згаданий лише в одному місці: факт його арешту, бо предметом дослідження була справа Камчатстрою, а не біографія Шліндмана. Що ж до книги Шарипової - то те саме роблять у нас - багатотомннк по кожному з репресованих в Україні. Таких сотні тисяч. І про кожному є куці біографічні відомості. І вони в таких довідниках лише тому, що вони - репресовані. А от єдине незалежне (бо син - залежна особа) дослідження, де є широке висвітлення персони Шліндмана - це книга Вронської. Але одної книги, відповідно до правил, замало, бо інші або побіжні, або залежні. Вікіпедія має писати про значиме. Бо тут значимість - не зрозуміла. Перенести до статті про Розовського окремим розділом - там людина і ознайомиться з долею "повторника" і як він від батька мав відмовлятися. І ми не приховуємо нічого, питання - чим значима ця особа. Чим вона унікальна серед тисяч інших повториків? Чим він унікальний серед десятків інших, про яких згадала у своєму дослідженні Вронська? А про жахливу картину можете не розповідати. Серед родичів є і репресовані (розстріляні на самому початку репресій, а не просто ГУЛАГ), і сім'я постраждала від Голодомору. --Kharkivian (обг.) 13:18, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Він нічим не вирізняється з-поміж інших, бо вони всі для нас автоматично значимі. Але для Вікіпедії і її правил він вирізняється тим, що про нього є істотне висвітлення в авторитетних джерелах навідміну від інших. Істотне висвітлення у Вронської + згадки в інших джерелах = значимість за ВП:БІО пункт 2. І крапка. П.С. Якщо ви, навіть як історик, не розумієте в чому значимість осіб, які пережили це, то мені шкода, що є такі історики у нас. Заздалегідь вибачте за пряме порушення ВП:Е та ВП:НО по відношенню до Вас. Більше мені нічого не пишіть. --Flavius (обговорення) 13:54, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Не всі. І саме тому, що я розумію, я голос не зніму. --Kharkivian (обг.) 14:43, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Мабуть, найбільше, що мене бісить у Вікіпедії, так це, коли деякі ігнорують або нехтують правилами, а також коли дуже жадають видалення якоїсь статті (саме акцент на цьому - видалення, а не навпаки - знаходження причин для її збереження. В цьому суттєва різниця...Але то таке...До вас не відноситься). Ви можете зі своєю "думкою" залишатися, і може навіть не наодинці (не переживайте, до вас приєднаються, я певен). Я і не збирався просити вас зняти голос. П.С. До речі, в останньому джерелі історика-краєзнавця (а це вже третій незалежний науковець), яке я додав до статті пару годин тому зі згадками персони, детально висвітлюється інформація про дружину персону. На жаль, в інтернеті відсутні деякі конкретні праці цього автора, наприклад з того ж збірника "Вопросы истории Камчатки". Але я можу впевнено твердити (навіть не припустити!), що якщо дружина має таку детальну згадку у нього, то наша персона уж точно має у рази більше. Це цілком допустимо, якщо включити ту ж логіку, керуватись здоровим глуздом і не забувати, що за тим же ВП:КЗОМ рідкість згадування особи в Інтернеті не є достатньою підставою для вилучення статті, адже у Мережі представлена повна інформація не з усіх галузей людської діяльності, особливо, коли мова йде про їхню історію. Особливо!. Також до інших критеріїв я би ще відніс, що особа і за ВП:100 значима, тобто відома завдяки участі в історичних, політичних або інших подіях, вартих оголошення, але розумію, що цей критерій для вас точно незначим, бо особа ніхто, звать нікак і навряд це варте оголошення за варшою версію. Бо ж питання а чим жертва терору значима? - я, мабуть, запам'ятаю на все життя. --Flavius (обговорення) 18:07, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: Як на мене, в статті потрібно висвітлити, в чому ж саме його значимість, чим саме він відомий. Наразі зі статті не дуже видно, завдяки чому ця особа привернула увагу джерел — NickK (обг.) 11:04, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    NickK Тим, що це був "повторник". Це і привернуло увагу, зокрема українського дослідника (вона у своїй монографії описала до 100 таких людей відомих через ті чи інші причини). Крім цього, особа, завдячуючи розголосу сина, отримала і численні згадки, і було те документальне кіно Музею ГУЛАГу і сама книга. Не було би сина, відомого режисера, а був би простий робітник, то не певен, що були би хоч якісь джерела (окрім генеалогії, звичайно). Саме через ці дві головні складові одночасно (повторник і батько режисера), а також окремих досліджень репресованих Камчатки, типу цього [9] і Ільїної (я певен, що згадок більше, в тому числі і цьому збірнику [10], який не увесь у мережі), персона удостоєна такої великої уваги і пам'яті. Я зараз на основі вже більшої інформації перероблю трохи статтю. --Flavius (обговорення) 11:17, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: Так, оціню вже по новій версії статті, але з вашого опису виглядає, що буде значимість розкрито. Думаю, в такому разі потрібно детальніше описати, хто ж такі повторники та чому до них стільки уваги — NickK (обг.) 12:24, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @NickK:, поки ви одна тут притомна людина, яка висловилась в обговоренні, тож безвідносно до "професійних досягнень", які деякі хочуть тут побачити стосовно особи, оцініть зараз версію статті Шліндман Семен Михайлович. --Flavius (обговорення) 13:43, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Flavius1: Дякую, зняв голос, бо вже є джерела з суттєвим висвітленням — NickK (обг.) 14:33, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    Вдячний за розсудливість. --Flavius (обговорення) 18:07, 20 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Погоджуюсь з аргументами Flavius1--Людмилка (обговорення) 09:35, 22 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  3. Стаття має достатньо джерел, відповідає вимогам Вікіпедії. --Юрко (обговорення) 13:04, 23 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  • у контексті про сина часто згадується росзмі, як тут [11]. Також згадується тут [12], [13], [14]. За ВП:КЗОМ (пункт 2) може бути значимим. --Flavius (обговорення) 10:08, 15 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  • Добрий день, колеги! Зараз хтось дорікне, що так не можна полемізувати, але заради об'єктивності аналізу дозволю собі. Вибачте! Розгорнув написану статтю Вами, шановний Kharkivian, про Вашого колегу Журавльова Дениса Володимировича. Ну, то ж немає анічого з того, що Ви так наполегливо шукаєте в інших авторів! Це як можна пояснити? То перепишіть або самі видаліть, щоб не було ще й такого конфлікту у Вікіпедії українською: від інших вимагаю, а сам?..

Перепрошую ще раз! --Роберт Аріас (обговорення) 11:29, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]

На здоров'я! У такому вигляді вона опублікувалась і доступна уже 8 років!.. І чомусь ніхто не поставив шаблон "Видалити" за увесь цей час. Виникають запитання. Успіхів усім! --Роберт Аріас (обговорення) 18:21, 19 травня 2020 (UTC)[відповісти]

  1. У такому вигляді - це список. Можливість зробити з нього пристойний список неможлива через відсутність достатньої кількості об'єктів для такого списку. Вилучити. Можна швидко. --Kharkivian (обг.) 21:22, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  2. Було на ШВ, тут дублювання категорії. --Юрко (обговорення) 21:32, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Юрко Градовський: ця «стаття» у нас з вересня 2009-го, тому тут через ШВ не вийде... --Kharkivian (обг.) 21:50, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  1. Значимість клубу не показана та не розкрита. Стаття в такому стані майже 10 років. Відсутнє широке висвітлення діяльності у численних незалежних надійних джерелах. Стаття без джерел. Не відповідає ВП:КЗО. Вилучити. Можна швидко. --Kharkivian (обг.) 21:25, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:
  1. Я щойно запросив додаткову інформацію у членів клубу. Чекаю на відповідь --StripedM (обговорення) 21:52, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @StripedM: Потрібна не додаткова інформація, а висвітлення діяльності клубу в ЗМІ. Самостійний пошук мені не дав нічого. --Kharkivian (обг.) 21:54, 14 травня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Kharkivian: так, саме висвітлення запросив. Відповіді поки нема --StripedM (обговорення) 23:47, 17 травня 2020 (UTC)[відповісти]