Верхній Дорожів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
перейменування
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м правопис, §11: правило милозвучності за допомогою AWB
Рядок 19: Рядок 19:
| адреса = с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237 }}
| адреса = с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237 }}


'''Ве́рхній Дорожів''' ({{lang-en|Verkhniy Dorozhiv, в народі скорочено — Дорожів}}) — село [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]], [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1599 осіб.
'''Ве́рхній Дорожів''' ({{lang-en|Verkhniy Dorozhiv, у народі скорочено — Дорожів}}) — село [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]], [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1599 осіб.


== Розташування ==
== Розташування ==
Рядок 73: Рядок 73:
* [[Дрогобицький район]]
* [[Дрогобицький район]]


{{Drohobych-Raion-geo-stub}}
{{Дрогобицький район}}
{{Дрогобицький район}}


{{Drohobych-Raion-geo-stub}}


[[Категорія:Села Дрогобицького району]]
[[Категорія:Села Дрогобицького району]]

Версія за 23:05, 29 травня 2020

село Верхній Дорожів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Рада Верхньодорожівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1600 рік[1]
Населення 1599
Площа 32 км²
Густота населення 49.97 осіб/км²
Поштовий індекс 82131[2]
Телефонний код +380 3244 47
Географічні дані
Географічні координати 49°28′39″ пн. ш. 23°31′31″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.52528° сх. д. / 49.47750; 23.52528Координати: 49°28′39″ пн. ш. 23°31′31″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.52528° сх. д. / 49.47750; 23.52528
Водойми р. Бистриця Тисменицька
Місцева влада
Адреса ради с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237
Карта
Верхній Дорожів. Карта розташування: Україна
Верхній Дорожів
Верхній Дорожів
Верхній Дорожів. Карта розташування: Львівська область
Верхній Дорожів
Верхній Дорожів
Мапа
Мапа

Ве́рхній Дорожів (англ. Verkhniy Dorozhiv, у народі скорочено — Дорожів) — село Дрогобицького району, Львівської області. Населення становить 1599 осіб.

Розташування

Дорожів знаходиться в Передкарпатті над річкою Бистрицею і віддалений від Дрогобича на 24 км. На сході село межує з с. Грушів, на півдні з с. Добрівляни, Волею, хутором Тожів. На південному заході — з хутором Глинне і с. Биків, на пн-зх. — з с.Ортиничі, а на пн-сх с. Лука(Озерне) та с.Майничі

Частини села: Горішній Дорожів, Середній Дорожів, Долішній Дорожів. Мікротопоніми: Завишення, Мельники, Вільники, Луг, Крамарська, Вороття, Дембіна, Задня, Дутка, Гусяче, Груд, Береги.

Історія

Село Дорожів засноване у сиву давнину близько ХІІ — ХІІІ ст. Перша письмова згадка датується 1600 р. Через село вела дорога зі Львова до Дрогобича. Цією дорогою перевозили різний товар та матеріали. Під час переходу треба було відпочити і людям і коням. Місцем відпочинку було обрано Комарно і Дорожів. Ціни на продукти і сіль тут були високі, що і стало причиною до виникнення назви «Дорожня», а згодом — Дорожів.

7.5.1946 в Дублянському районі перейменували населені пункти Дорожів-Горішнянської сільської Ради: хутір Мельники Горішні — на хутір Горішні Мельники, село Дорожів Горішній — на село Верхній Дорожів, а Дорожів-Горіщнянську сільську Раду, відповідно до назви її центру, — на Верхньодорожівську. Також перейменували населені пункти Дорожів-Долішнянської сільської Ради: хутір Мельники Долішні — на хутір Долішні Мельники, село Дорожів Долішній — на село Нижній Дорожів і Дорожів-Долішнянську сільську Раду, відповідно до назви її центру, — на Нижньодорожівську.[3]

Релігія

Село є рекордсменом за кількістю старих дерев'яних церков — їх тут є аж чотири:[4]

У храмі Святого Юрія був душпастирем Шевчук Василь.[7]

З 1919-1924р. парохом церкви Різдва св.Івана Хрестителя був Григорій Лакота - блаженний священомученик УГКЦ ,беатифікований Папою Іваном-Павлом ll у 2001році,єпископ-помічник Перемишльської єпархії,ректор Перемишльської семінарії, жертва комуністичного терору .

Освіта 

У 1817 році у Дорожеві була заснована школа і першим дяком-учителем в ній був Іван Несторович (1795—1885 рр.). Після розпорядження австрійської влади тут навчали читання, церковного письма, співу і рахунків. Школа ця тинялась по селянських хатах. Це була трикласна школа з дворічним навчанням. Нагляд над цими школами здійснювали органи влади, але повсякденне керівництво було в руках духовенства. По старості літ Іван Несторович пішов на пенсію, а його місце зайняв 1876 році П.Петрика, який вже 1887 року перейшов в інше село, а на його місце прийшов Михайло Пик. У 1892 року школа була перенесена на Загородки до новозбудованого приміщення.

У 1899 році до Дорожева прибув новий вчитель Гординський, що учив від 1899 до 1904 р. Завдяки цьому учителю, декотрі його учні, які згодом зайняли різні важливі посади, змогли продовжити навчання в Дрогобичі і Самборі.

В 1937 р. за ініціативою сільського війта Артемовича Михайла, почалося будівництво нової кам'яної двоповерхової школи. Місце для будівництва вибрали в центрі села, на толоці. Головним майстром будівництва школи був Пік Володимир. По його проекту будувалася школа. Місцевість, де будувалася школа, була болотиста. Доводилось копати траншеї глибиною до 1,5 м і спускати воду. Роботи всі велись вручну. Кошти на будівництво школи були від того, що люди продавали толоки.

1 вересня 1938 року нова школа прийняла своїх вихованців. Саме в цій школі 1957—1958 рр. працював майбутній доктор біологічних наук, Заслужний діяч науки і техніки України — Бровдій В. М.

Після розпорядження Міністерства освіти мала назву «Загальна публічна школа ІІІ ступенів у Дорожеві». До цієї школи почали ходити діти з усіх навколишніх сіл. Пізніше школа отримала назву: «Дорожівська середня школа».

Відомі люди

Примітки

  1. ВРУ
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
  4. Дерев'яні церкви Львівщини
  5. Церква св. Іоана Предтечі
  6. Церква Вознесіння
  7. О. ВАСИЛЬ ШЕВЧУК. Архів оригіналу за 29 травень 2014. Процитовано 16 травень 2014. 

5. Григорій Лакота

Посилання