Верхній Дорожів: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
перейменування |
м правопис, §11: правило милозвучності за допомогою AWB |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| адреса = с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237 }} |
| адреса = с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237 }} |
||
'''Ве́рхній Дорожів''' ({{lang-en|Verkhniy Dorozhiv, |
'''Ве́рхній Дорожів''' ({{lang-en|Verkhniy Dorozhiv, у народі скорочено — Дорожів}}) — село [[Дрогобицький район|Дрогобицького району]], [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1599 осіб. |
||
== Розташування == |
== Розташування == |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
* [[Дрогобицький район]] |
* [[Дрогобицький район]] |
||
⚫ | |||
{{Дрогобицький район}} |
{{Дрогобицький район}} |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Села Дрогобицького району]] |
[[Категорія:Села Дрогобицького району]] |
Версія за 23:05, 29 травня 2020
село Верхній Дорожів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Дрогобицький район |
Рада | Верхньодорожівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1600 рік[1] |
Населення | 1599 |
Площа | 32 км² |
Густота населення | 49.97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82131[2] |
Телефонний код | +380 3244 47 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′39″ пн. ш. 23°31′31″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.52528° сх. д.Координати: 49°28′39″ пн. ш. 23°31′31″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.52528° сх. д. |
Водойми | р. Бистриця Тисменицька |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Дорожів, вул. Шевченка, 23. Тел: 47-7237 |
Карта | |
Мапа | |
Ве́рхній Дорожів (англ. Verkhniy Dorozhiv, у народі скорочено — Дорожів) — село Дрогобицького району, Львівської області. Населення становить 1599 осіб.
Розташування
Дорожів знаходиться в Передкарпатті над річкою Бистрицею і віддалений від Дрогобича на 24 км. На сході село межує з с. Грушів, на півдні з с. Добрівляни, Волею, хутором Тожів. На південному заході — з хутором Глинне і с. Биків, на пн-зх. — з с.Ортиничі, а на пн-сх с. Лука(Озерне) та с.Майничі.
Частини села: Горішній Дорожів, Середній Дорожів, Долішній Дорожів. Мікротопоніми: Завишення, Мельники, Вільники, Луг, Крамарська, Вороття, Дембіна, Задня, Дутка, Гусяче, Груд, Береги.
Історія
Село Дорожів засноване у сиву давнину близько ХІІ — ХІІІ ст. Перша письмова згадка датується 1600 р. Через село вела дорога зі Львова до Дрогобича. Цією дорогою перевозили різний товар та матеріали. Під час переходу треба було відпочити і людям і коням. Місцем відпочинку було обрано Комарно і Дорожів. Ціни на продукти і сіль тут були високі, що і стало причиною до виникнення назви «Дорожня», а згодом — Дорожів.
7.5.1946 в Дублянському районі перейменували населені пункти Дорожів-Горішнянської сільської Ради: хутір Мельники Горішні — на хутір Горішні Мельники, село Дорожів Горішній — на село Верхній Дорожів, а Дорожів-Горіщнянську сільську Раду, відповідно до назви її центру, — на Верхньодорожівську. Також перейменували населені пункти Дорожів-Долішнянської сільської Ради: хутір Мельники Долішні — на хутір Долішні Мельники, село Дорожів Долішній — на село Нижній Дорожів і Дорожів-Долішнянську сільську Раду, відповідно до назви її центру, — на Нижньодорожівську.[3]
Релігія
Село є рекордсменом за кількістю старих дерев'яних церков — їх тут є аж чотири:[4]
- Преображення Господнього 1877 (за селом),
- Св. Івана Хрестителя 1895,[5]
- Св. Юрія 1855,
- Вознесіння Господнього 1887.[6]
У храмі Святого Юрія був душпастирем Шевчук Василь.[7]
З 1919-1924р. парохом церкви Різдва св.Івана Хрестителя був Григорій Лакота - блаженний священомученик УГКЦ ,беатифікований Папою Іваном-Павлом ll у 2001році,єпископ-помічник Перемишльської єпархії,ректор Перемишльської семінарії, жертва комуністичного терору .
Освіта
У 1817 році у Дорожеві була заснована школа і першим дяком-учителем в ній був Іван Несторович (1795—1885 рр.). Після розпорядження австрійської влади тут навчали читання, церковного письма, співу і рахунків. Школа ця тинялась по селянських хатах. Це була трикласна школа з дворічним навчанням. Нагляд над цими школами здійснювали органи влади, але повсякденне керівництво було в руках духовенства. По старості літ Іван Несторович пішов на пенсію, а його місце зайняв 1876 році П.Петрика, який вже 1887 року перейшов в інше село, а на його місце прийшов Михайло Пик. У 1892 року школа була перенесена на Загородки до новозбудованого приміщення.
У 1899 році до Дорожева прибув новий вчитель Гординський, що учив від 1899 до 1904 р. Завдяки цьому учителю, декотрі його учні, які згодом зайняли різні важливі посади, змогли продовжити навчання в Дрогобичі і Самборі.
В 1937 р. за ініціативою сільського війта Артемовича Михайла, почалося будівництво нової кам'яної двоповерхової школи. Місце для будівництва вибрали в центрі села, на толоці. Головним майстром будівництва школи був Пік Володимир. По його проекту будувалася школа. Місцевість, де будувалася школа, була болотиста. Доводилось копати траншеї глибиною до 1,5 м і спускати воду. Роботи всі велись вручну. Кошти на будівництво школи були від того, що люди продавали толоки.
1 вересня 1938 року нова школа прийняла своїх вихованців. Саме в цій школі 1957—1958 рр. працював майбутній доктор біологічних наук, Заслужний діяч науки і техніки України — Бровдій В. М.
Після розпорядження Міністерства освіти мала назву «Загальна публічна школа ІІІ ступенів у Дорожеві». До цієї школи почали ходити діти з усіх навколишніх сіл. Пізніше школа отримала назву: «Дорожівська середня школа».
Відомі люди
- Андрухів Дмитро Семенович — літературний критик, перекладач.
- Грицай-Перебийніс Дмитро — генерал-хорунжий, головний командир (1942—1943), шеф штабу УПА (з 1944).
- Заяць Василь Федорович - художник-модельєр.Народний майстер декоративно-прикладного мистецтва.
- Злупко Андрій - священник УГКЦ , останній Апостольський Адміністратор Лемківщини.
- Злупко Степан Миколайович — доктор економічних наук, професор, лауреат премії ім. Михайла Туган-Барановського НАН України.
- Макух Іван — український галицький державний, громадсько-політичний діяч.
- Осьмак Кирило Іванович (псевдо «Марко Горянський») — діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.
- Бровдій Василь Михайлович — український учений-ентомолог. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2006 р.
- Микола Старинський-Думний — станичний ОУН, командир теренової сотні УПА-Захід
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
- ↑ Дерев'яні церкви Львівщини
- ↑ Церква св. Іоана Предтечі
- ↑ Церква Вознесіння
- ↑ О. ВАСИЛЬ ШЕВЧУК. Архів оригіналу за 29 травень 2014. Процитовано 16 травень 2014.
Посилання
- Село Верхній Дорожів[недоступне посилання з березня 2019]
- Офіційний сайт дрогобицького району
- Дрогобич — офіційний міський портал
- Дрогобицький район
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |