Публіцистика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Журналізм}}
'''Публіци́стика''' (з латини publicum - "''громадськість''")&nbsp;— напрям [[література|літературної]] і [[журналістика|журналістської]] [[творчість|творчості]], який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на [[громадська думка|суспільну думку]] та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби [[логіка|логічного]] [[мислення]] та емоційного впливу<ref>[https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:dJfsj7m5ySkJ:www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk30/Visnyk%252030_P1_03_Tytarenko.pdf+&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESjhQzEYXV094T_5v8_8IGLSWTiuIpY7as-ztOzzRwbeD8nveo4ax-eNsKrlimG9CjUUf-chLQKHazZoV-5M4xY7ZB6iMjuOvLmtNNhrd6ZjBXfFv_5wh3BzRNx5LkOAUkVwlGRr&sig=AHIEtbTEwTGp5Yg6IhNo2P3xx-a3wu98lA Феномен публіцистики: проблема дефініційї] - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007</ref>.
'''Публіци́стика''' (від {{lang-la|publicum}} &nbsp;— «громадськість»)&nbsp;— напрям [[література|літературної]] і [[журналістика|журналістської]] [[творчість|творчості]], який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на [[громадська думка|суспільну думку]] та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби [[логіка|логічного]] [[мислення]] та емоційного впливу<ref>[https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:dJfsj7m5ySkJ:www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk30/Visnyk%252030_P1_03_Tytarenko.pdf+&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESjhQzEYXV094T_5v8_8IGLSWTiuIpY7as-ztOzzRwbeD8nveo4ax-eNsKrlimG9CjUUf-chLQKHazZoV-5M4xY7ZB6iMjuOvLmtNNhrd6ZjBXfFv_5wh3BzRNx5LkOAUkVwlGRr&sig=AHIEtbTEwTGp5Yg6IhNo2P3xx-a3wu98lA Феномен публіцистики: проблема дефініційї] - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007</ref>.


Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.

Версія за 20:55, 15 червня 2020

Журналістика
Шаблон Шаблони · Категорія Категорія · Портал

Публіци́стика (від лат. publicum  — «громадськість») — напрям літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу[1].

Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.

Призначення публіцистики

У публіцистики є два основних призначення:

  • утворювати громадську думку;
  • викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.

Публіцист не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики — він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.[1]

Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. "Сплав" науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняте питання, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного отримувача свою правоту, переконати його не безпідставними доказами, а цифрами, точними даними, логічними підтвердженнями, посиланнями на першоджерела. Поважне і глибоке дослідження суспільних непорозумінь, викликів свіжість думки і слова, достовірність — ось ознаки, які дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид ледь не наукової діяльності.

Напрями публіцистики

До публіцистичних жанрів належать: есе, нарис, замальовка, фейлетон, памфлет, гумореска, байка, пародія, хроніка, портрет.

Див. також

Примітки

  1. Феномен публіцистики: проблема дефініційї - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007

Джерела

  1. Михайлин І.Л. Основи журналістики, Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури, 2011.

Література

  • В. Портников. Політична публіцистика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.590 ISBN 978-966-611-818-2
  • Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність / Ю. Г. Шаповал; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 232 c. — Бібліогр.: 223 назв.

Посилання