Відмінності між версіями «Феодосія»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
824 байти додано ,  4 місяці тому
нема опису редагування
м
| назва = Феодосія
| регіон = [[Автономна Республіка Крим]]
| район = [[ФеодосійськаФеодосійський міська радарайон]]
| герб = Feodosiya_coat_of_arms.svg
| опис герба = Герб Феодосії
{{Otheruses}}
{{Античні міста Північного Причорномор'я}}
'''Феодо́сія''' або '''Теодо́сія'''{{refn|group="ком."|Назву ''Теодосія'' запропоновано в [[Харківський правопис|Харківському правописі]]. Вона використовувалися деякими науковцями, зокрема, [[Крип'якевич Іван Петрович|Іваном Крип'якевичем]]<ref>[http://ruthenia.info/txt/krypyakevych/istukr/prym.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081123063244/http://ruthenia.info/txt/krypyakevych/istukr/prym.html |date=23 листопад 2008 }}</ref>, та на деяких офіційних радянських мапах<ref>[[:c:File:Administrative map of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, 1927.png|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].</ref>. До сучасної мовної норми повернена редакцією [[Український правопис 2019 року|українського правопису]] 2019 року.}}, {{lang-uk-old|'''Ка́фа'''}} ({{Lang-crh|Kefe}})&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]] республіканського підпорядкування у складі [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], розташоване в південно-східній частині [[Кримський півострів|Криму]] на березі [[Чорне море|Чорного моря]] на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]].
 
[[Місто]] є важливим осередком тютюнової промисловості (Феодосійська тютюнова фабрика, заснована [[1861]]&nbsp;р.); заводи: [[Фск "Море"|«Море»]], механічний, арматурний, «Буддеталь», соків; панчішна, мебльова, офсетна фабрики, комбінат будівельних матеріалів, харчова промисловість.
 
Політехнікум, [[Феодосійська національна картинна галерея|картинна галерея ім. І. Айвазовського]] (заснована 1880&nbsp;р.), [[Феодосійський музей старожитностей|історико-краєзнавчий музей]].
 
Приморський кліматичний [[курорт]]; лікувальні засоби&nbsp;— клімат, морські купання, грязь оз. [[Аджіголь (озеро)|Аджиголь]], мінеральне сульфатно-хлоридно-натрієве джерело «Феодосія» (Паша-Тепе).
 
З 17 липня [[2020]] року внаслідок адміністративно-територіальної [[Реформа|реформи]] є адміністративним центром Феодосійського району [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
 
== Фізико-географічна характеристика ==
 
=== Географічне положення і межі ===
Феодосія розташована на південному сході [[Крим|Криму]] на узбережжі [[Феодосійська затока|Феодосійської затоки]] і на схилах відрогів хребта [[Тепе-Оба]], який прикриває місто з південного заходу. Хребет, заввишки 302&nbsp;м над рівнем моря, замикає собою Головну гряду [[Кримські гори|Кримських гір]], що простяглася вздовж узбережжя від мису [[Айя]], поблизу [[Севастополь|Севастополя]], до мису Святого Іллі у Феодосії, і обривається в море крутим глиняним уступом. За кілька останніх років обриси мису Святого Іллі значно змінилися через проведення на ньому приватного будівництва. Назва хребта перекладається з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської мови]] відповідно до місця розташування: Тепе-Оба, дослівно&nbsp;— вершина гори, за змістом&nbsp;— кінець гір. Північною частиною міста протікає маловодна річка [[Байбуга]], що впадає в море недалеко від залізничної станції [[Айвазовська]].
 
[[Місто]], оточене територією своєї '''[[Феодосійська міська рада|міськради]]''', межує:
 
* На півночі і сході - з '''Берегівською селищною радою''', на узбережжі межа проходить між [[Золотий пляж (Феодосія)|Золотим пляжем]] і селищем [[Берегове (Феодосійська міська рада)|Береговим]], далі, огинаючи мікрорайон Ближні Комиші, йде за декілька кілометрів на північ від об'їзної дороги (Керченського шосе).
Велика [[Феодосійська затока]] (завширшки13&nbsp;км, завдовжки — 31 км) має власну кругову течію, яка постійно оновлює воду біля узбережжя. Біля входу глибина затоки становить 20&nbsp;— 28 метрів, чого достатньо для приймання [[суховантаж]]ів і [[танкер]]ів великої водотоннажності. Підхід до порту здійснюється [[фарватер|фарватерами]] і рекомендованими шляхами, що містить прориті вже в самій бухті Феодосії глибоководні канали. Побудований у повоєнний час невеликий нафтовий причал в районі гирла річки Байбуги до 90-х років минулого століття прийшов в непридатний до експлуатації стан і був розібраний. Проект будівництва гігантського нафтопірсу був відкинутий ще в радянські часи з екологічних міркувань: наслідки будівництва пірсу могли б призвести до зупинки рециркуляції вод затоки і припинення її природного [[самоочищення]]. Роботи з перевалки нафтопродуктів з морських танкерів здійснюються без підходу останніх безпосередньо берега. Сучасний рівень нафтоперевалочного обладнання дозволяє Феодосійській нафтобазі працювати без екологічного збитку для акваторії затоки.
 
Безпосередні околиці Феодосії вкрай бідні річками. Постійно існує лише в літній період річка [[Байбуга]], що бере витік на захід від міста. Багато вулиць старої частини міста, радіально розташовані до затоки, спочатку були дрібними пересихаючими річками і струмками, що значно наповнюються водою в період танення снігів на схилах гори Тепе-Оба, і в літні зливи. Пізніше всі ці річки були зміщені під вулиці [[Місто|міста]], і тепер є зливовою каналізацією. Найзначніші з них: у районі та під сучасною вулицею Дзержинського тече річка, що впадає в затоку за захисним молом Феодосійського порту. Під частиною вулиці Рози Люксембург (Адміральський бульваром), від середньої школи №&nbsp;1 в бік Вежі Костянтина і далі під набережною Десантників закритий фортечний рів з протікаючою по ньому річкою. Під сучасною вулицею Галерейною протікає річка, яка в позаминулому столітті відділяла місто, що знаходилось на південь, від сільськогосподарських передмість і дач. Невеликі тимчасові водотоки існують в районі мису Іллі. <ref name="Лихотворик-Киммерия">Див., наприклад,
{{книга
|автор = Ростислав Лихотворик
 
=== Клімат ===
Клімат Феодосії близький до клімату [[Сімферополь|Сімферополя]]. Однак близькість [[Чорне море|Чорного моря]] наближає клімат до [[Середземне море|середземноморського,]] середня температура цілий рік позитивна. Тому клімат Феодосії&nbsp;— проміжний між степовим і субтропічним. Однак, на відміну від [[Ялта|Ялти]], у Феодосії можливі набагато нижчі температури.
Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе.
* Середньорічна температура повітря становить 11,9&nbsp;°C, <br/>найнижча вона в [[січень|січні]] (0,9&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в [[липень|липні]] (23,4&nbsp;°C)
* Найнижча середньомісячна температура повітря в [[січень|січні]] (мінус 7,8&nbsp;°C) зафіксована в [[1950]] році, найвища (7,9&nbsp;°C)&nbsp;— в [[1915]] році.
* Найнижча середньомісячна температура в липні (20,7&nbsp;°C) спостерігалась у [[1912]] році, найвища (27,4&nbsp;°C)&nbsp;— в [[1938]] році.
* Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 25,2&nbsp;°C) зафіксовано [[12 січня]] [[1950]] року −25 в січні [[2006]] року, абсолютний максимум (37,9&nbsp;°C)&nbsp;— [[2 липня]] [[1938]] року.
* У останні 100 років середньорічна температура повітря в Феодосії має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду вона підвищилася приблизно на 1,0&nbsp;°C. Найбільше підвищення температури припало на період з січня по червень.
* В середньому за рік у Феодосії випадає 449 мм [[атмосферні опади|атмосферних опадів]], найменше&nbsp;— в [[жовтень|жовтні]], найбільше&nbsp;— в [[серпень|серпні]].
* [[20 липня]] [[1771]]&nbsp;— під час [[Російсько-турецька війна 1768—1774|російсько-турецької війни 1768—1774 років]] Кафу захопили [[Запорізьке козацтво|запорозькі козаки]] полковника [[Ковпак Опанас Федорович|Опанаса Ковпака]]. Почався [[Російська імперія|російський період]] історії міста;
* [[1787]]&nbsp;— за наказом [[Катерина II|Катерини II]] місту повернено давню назву Феодосія (за часів імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] воно знову було Кафою, і лише за [[Олександр І (російський імператор)|Олександра I]] затвердилася теперішня назва).
* В 1918—1921[[1918]]—[[1921]] роках місто потерпало від [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], в ході якого більшовицькими силами у місті було розстріляно близько 8 тисяч осіб. Радянська влада у місті була встановлена остаточно в [[1920]] році
* У листопаді 1941 року в ході Другої світової війни місто було зайнято німецькими військами. У квітні 1944 відвойовано радянською армією.
* У [[1954]] у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] [[Українська РСР|Українській РСР]]. В 1970-х місто отримало статус курорту
* У [[1991]] місто увійшло до складу [[УкраїнаПроголошення незалежності України 1991|незалежної України]]
* У березні [[2014]] було окуповано російськими військами, 18 березня разом з іншими землями [[Крим|Кримського півострову]] [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексовано Росією]].
 
== Населення ==
У післявоєнний період населення Феодосії збільшувалася слідом за потребами військових об'єктів і промисловості. У 1970-х роках виникли [[безробіття|проблеми з працевлаштуванням]], тому голови міськвиконкому домагалися будівництва нових підприємств і розширення існуючих. Більше двох тисяч робочих місць було створено на початку 1970-х, коли спільно з [[Міністерство оборони СРСР|Міністерством оборони]] побудований оптичний завод<ref>Власть и город, с 72</ref>. У наступні роки стала відчуватися нестача кваліфікованої робочої сили: службові автобуси возили працівників зі Старого Криму і Батального.
 
На початку [[1990]]-х років населення міста збільшується в основному за рахунок [[кримські татари|кримських татар]], що повертаються з місць [[спецпоселенец|спецпоселень]]<ref>Власть и город, с 88</ref>. Наприкінці XX&nbsp;— початку XXI століття населення міста поступово зменшується, у зв'язку з видаленням основного джерела приросту&nbsp;— міграції.
 
''Населення міста Феодосія (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. чол.''<ref name="pop-stat.mashke.org">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine]</ref>
 
[[Файл:Языковой состав населения Феодосии.PNG|міні|400px|праворуч|Розподіл населення Феодосії за рідною мовою<ref name="СтатАРК-язык" />]]
Згідно з даними Організації єврейських громад Україні в [[1989]] році в Феодосії проживало 193 єврея<ref>{{Cite web |url=http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |title=Организации еврейских общин Украины |accessdate=22 січень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120121104132/http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |archivedate=21 січень 2012 |deadurl=yes }}</ref> (0,2&nbsp;%).
 
Мовний склад населення міськради відрізняється однорідністю, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим феодосійці назвали рідною<ref name="СтатАРК-язык">
[[Файл:Численность населения Феодосии 1897-2009.PNG|міні|центр|800px|<center>Чисельність населення Феодосії 1897—2009<ref name="pop-stat.mashke.org" /></center>]]</div>
 
== [[Економіка України|Економіка]] ==
[[Файл:Феодосия 1 рубль 1918 аверс.jpg|міні|200px||Феодосійський [[рубль]] [[1918]] року]]
Основа сучасної економіки Феодосії&nbsp;— курортна галузь<ref>
|deadurl = no
}}
</ref>. Феодосія&nbsp;— кліматобальнеологічний курорт. Тут є пляжі, мінеральні джерела, грязьові лікарні, відомі санаторії та будинки відпочинку. Крім [[Туризм в Україні|туризму]] і транспорту, економіка ґрунтується на виноробної, харчової, легкої промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві і рибальстві. У 2009 році в промисловості було зайнято 2500 чоловік. У місті функціонують тютюнова, панчішна, меблева та офсетна фабрики, заводи: механічний, казенний оптичний, судномеханічний, «Буддеталь», соковий, винний; комбінат будматеріалів<ref name="КРАЭМ-Экон">
{{cite web
|author = И.В. Мирошниченко
 
=== Громадське харчування ===
У літній час у Феодосії працює величезна кількість кафе та літніх ресторанів, розрахованих на відпочиваючих, які не бажають обтяжувати себе приготуванням їжі в орендованих квартирах або зовсім не мають такої можливості в орендованих номерах і кімнатах. Цілий рік працюють ресторани чотирьохзіркового готелю «Червоні вітрила» і тризірковому «Лідії», ресторан [[Дача Стамболі|«Дача Стамболі»]], розташований в однойменній історичній віллі, піцерії «Піццеманія», «Бістро» і «Гринвіч» і ряд інших закладів, розташованих в капітальних будівлях.
 
== Транспорт ==
Феодосія&nbsp;— сучасний транспортний вузол, де сходяться автомобільні, залізничні і морські шляхи. Він розташований за 113&nbsp;км від [[Сімферополь|адміністративного центру]] (автошлях {{Автошлях Р|23}}). За 30 кілометрів від міста розташований [[аеродром]], здатний приймати [[літак]]и всіх типів. Підприємства транспорту і зв'язку представлені [[Феодосійський морський торговельний порт|морським торговельним портом Феодосії]] і підприємством по забезпеченню нафтопродуктами, які надають послуги з перевалювання сухих і нафтоналивних [[вантаж]]ів; відділенням [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]] і міжміською [[автостанція|автостанцією]], що забезпечують зв'язок Феодосії з містами [[Україна|України]] і [[РФ|Росії]].
 
== Планування та архітектура ==
* '''Ювілейний парк''' розташований по обидві сторони від пішохідної частини вулиці Горького. У парку розташовані генуезька башта св. Костянтина, міська дошка пошани, фонтан Айвазовського, присвячений дару презентованого їм Феодосії&nbsp;— субашських воді, вічний вогонь і меморіальний комплекс героїв Великої Вітчизняної війни, фонтан Доброму Генію, у формі класичної алегорії зображає жінку І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського.
* '''Морсад''' або Матроський сад&nbsp;— один з найстаріших міських парків, розташований на місці невільничого ринку османських часів.
* '''Алея героїв'''&nbsp;— [[платан]]ова алея по вулиці Горького. Середня частина вулиці Горького, піднята на півтораметрове піднесення, є меморіальним комплексом «Алея героїв» з портретами феодосійців&nbsp;— героїв Кримської (1854—1856[[1854 в Україні|1854—]][[1856|1856&nbsp;р. р.]]) і Другої світової воєн.
* '''Комсомольський парк'''&nbsp;— парк в північній частині міста, найбільший з усіх. У ньому розташоване дитяче містечко, що імітує руїни древнього поселення з каменем, оповідають про історію міста та меморіальний комплекс зі стелою, присвячені військовим частинам&nbsp;— учасникам боїв за Феодосію.
* '''Сквер Пушкіна'''&nbsp;— невеликий сквер між вулицею Земської та проспектом Айвазовського, в якому розташований пам'ятник О.&nbsp;С. Пушкіну, який колись відвідав Феодосію.
{{see also|Пам'ятки архітектури Феодосійської міськради}}
[[Файл:Карло Боссоли. Феодосия.jpg|міні|праворуч|220px|[[Карло Боссолі]]. «Феодосія», 1856]]
Феогдосія, як і інші античні міста ([[Ольвія]], [[Пантікапей]], [[Тіра]], [[Херсонес Таврійський|Херсонес]]), у [[Скіфія|скіфські часи]] (VI—III століття до н.&nbsp;е.) мала регулярне планування з розподілом на прямокутні квартали. Феодосія, яка живе своє 26-е століття, змогла зберегти не так багато старовинних будівель&nbsp;— величезний збиток, нанесений [[Німецько-радянська війна|війною]], не заповнений досі. Навіть через без малого сімдесят років на кладці [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезьких веж]] можна розрізнити сліди війни. Вежі й стіни фортеці, в'їзні ворота цитаделі і [[Генуезький міст (Феодосія)|міст]]&nbsp;— пам'ятники архітектури XIV—XV століть, спадщина генуезького періоду історії міста. [[Вірменська культурна спадщина в Криму|Історичні вірменські]] і грецькі церкви датуються тим же часом. До османського періоду відноситься [[барбакан]] у вежі святого Костянтина, мечеть і турецькі лазні.
 
Періодом істинного розквіту міста стала остання чверть XIX&nbsp;— перші 15 років XX століття. З появою можливості приїзду в місто за допомогою залізничного транспорту та пасажирських суден Феодосію починають відвідувати представники найбагатших торгових родин [[Російська імперія|Російській імперії]], цвіт її інтелігенції. До цього періоду відносяться будівлі Картинної галереї Айвазовського (комплекс, що складається з первісної прижиттєвої галереї, будинки художника і його сестри), вілл проспекту Айвазовського, будівлі краєзнавчого музею, готелі «Асторія», гідрометцентру (за спиною пам'ятника Назукіна), банку на вулиці Горького, фінансової академії, Будинку офіцерів Флоту. Частина з названих будівель збереглася не повністю: Будинок офіцерів флоту був перебудований із Феодосійської синагоги, а гідрометцентр і банк на Горького зазнали істотних змін при реконструкції.
== Релігія ==
 
В [[Місто|місті]] розташовано багато культових пам'яток різних релігійних конфесій. Це середньовічні вірмено-григоріанські ([[Саркіс|св. Сергія]], св. Іоанна Богослова, св. Іоанна Предтечі), вірмено-католицькі ([[Церква архангелів Михаїла і Гавриїла (Феодосія)|св. архангелів Михаїла і Гавриїла]], монастир св. Георгія) і православні (церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, св. Георгія, св. Дмитрія та інші), мечеть [[Муфті Джамі]], будівля колишньої хоральної [[синагога|синагоги]] початку 20 століття (сучасний Будинок офіцерів флоту).
 
{| class="wikitable"
 
=== Наука ===
До [[1991]] року Феодосія була центром наукоємного машинобудування, тут розташовувалися науково-дослідні інститути кораблебудівного, військово-морського, військово-повітряного, геологорозвідувального, приладобудівного, гідроакустичного, еколого-біологічного профілів. Після стрімкої демілітаризації 1990-х років Феодосія багато в чому втратила свої наукові установи. На даний момент існують:
* НДІ аеропружних систем (зараз займається в основному спортивним повітроплаванням&nbsp;— повітряними кулями і парашутами);
* Конструкторсько-технологічне бюро «[[Судокомпозит]]»;
171

редагування

Навігаційне меню