Мінюра Євдоким Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:


Картини, етюди Є.П. Мінюри зберігаються в різних музеях України.
Картини, етюди Є.П. Мінюри зберігаються в різних музеях України.

[[Категорія:Персоналії Мі]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Народились 1880]]

Версія за 21:55, 2 серпня 2009

Мінюра Євдоким Петрович (1880-1963) - Видатний радянський художник. Народився в багатодітній сім'ї в 1880 р. в с. Реутинці. З дитячих років його тягнуло до малювання. Але доводилось сім’ї дбати про хлібнасущний — обробляти свій наділ. Та несподівано Євдокиму пощастило знайти маляра, в якого з дозволу батьків почав вчитися готувати фарби та фарбувати стіни. Згодом перейшов до одного кролевецького підрядника і почав працювати за оплату покрівельником та маляром. Через деякий час переїхав до Києва, там теж працював у різних підрядників, фарбував кімнати.

Нові знайомі, впевнившись у таланті, радили вступати на навчання до Київського художнього училища Академії художеств, пообіцявши внести плату за навчання. Після складання екзамену з малювання, Євдоким був зарахований на живописний відділ. Як сумлінного учня, його звільнили від оплати за навчання, дозволили відвідувати загальноосвітні класи, лекціїзмистецтва Його вчителями біли відомі митці Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Іван Селезньов.

Після закінчення училища Євдоким Петрович викладав малювання в гімназіях і училищах Маріуполя та м. Ромни. З 1924 р. живе і викладає малювання в дитячих будинках, трудшколах, технікумах м. Харкова. У 30-х роках керує гуртком малювання при Харківському палаці піонерів. Стає першим вчителем відомого українського художника Олександра Хмельницького. У післявоєнні роки Є.П. Мінюру запрошують викладати малюнок у Харківському машинобудівному інституті. Поряд з педагогічною роботою він періодично виступає на художніх виставках. Вперше показав свої твори у 1908–1909 рр. на виставці «Мир искусства», де експонувались роботи відомих українських та російських митців. В цей період життяйого вабилипейзажні мотиви та картини старослов’янської історії.

У 1910 р. художник виставляє свої твори на виставці художників-киян, на Українськый художній виставці у 1911–1912 рр. Живописець багато мандрує по Херсонщині, відвідує рідне село («Млин р. Реті», 1914, «Вулиця в селі Ревутинці», 1913 р.). На персональній виставці 1916 р. ум. Маріуполі художник виставив понад сто творів. Ні війна, ні революція не поміняли творчого напрямку митця — ейзаж алишається провідним у його творчості.

Цікавість до історії породжують такі картинияк «Поклоніння волхвам», «Князь Олег», 1911 р., «Табір скіфів», 1933 р., «Купало», «Похід запорожців», 1952, «Під Корсунем 16 травня 1648 р.» та інші.

Помер художник на 83-му році життя, в 1963 році. До останніх днів був активним членом Харківського обласного товариства художників

Картини, етюди Є.П. Мінюри зберігаються в різних музеях України.