Відмінності між версіями «Левченко Лариса Леонідівна»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
(https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-priznachennya-levchenko-l-l-a1069r)
|нагороди =
|автограф =
}}{{Посада|посада=[[Заступник]] [[Голова|Голови]] [[Укрдержархів|Укрдержархіву]]|початок терміну=[[8|08]] [[вересень|вересня]] [[2020]]}}{{Посада|посада=[[Директор]] Державного архіву Миколаївської області|початок терміну=[[27]] [[жовтень|жовтня]] [[2003]] [[рік|року]]|кінець терміну=[[8|08]] [[вересень|вересня]] [[2020]] [[рік|року]]}}
'''Левченко Лариса Леонідівна''' — [[доктор історичних наук]], [[професор]], директор [[Державний архів Миколаївської області|державного архіву Миколаївської області]].
 
З жовтня 1992 року працює в Державному архіві Миколаївської області (м. Миколаїв, Україна) на посадах архівіста І-ої категорії, начальника відділу автоматизованих архівних технологій (1995–2001), заступника директора з основної діяльності (2001–2003). З 27 жовтня 2003 року — директор держархіву Миколаївської області.
 
У листопаді 2003 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство, 1805–1900 рр.» за спеціальністю 07.00.01 — [[Історія України]] (Спеціалізована [[вчена рада]] [[Донецький національний університет імені Василя Стуса|Донецького національного університету]]; [[науковий керівник]] — завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики [[ЧНУ імені Петра Могили|МДГУ імені Петра Могили]] [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|комплексу «Києво-Могилянська Академія»]], [[доктор історичних наук]], [[професор]] [[Тригуб Петро Микитович]]). 2006 року у видавництві Миколаївського державного гуманітарного університету імені [[Петро Могила|Петра Могили]] випустила навчальний посібник «Історія Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства (1805–1900 рр.)», рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів (лист від 13.01.2005 № 14/18.2-63).
 
2013 року опублікувала монографію «Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація». У вересні 2014 року захистила докторську [[Дисертація|дисертацію]] на тему «Розвиток архівної справи в Сполучених Штатах Америки (кінець XVIII — початок ХХІ ст.)» за спеціальністю 27.00.02 — документознавство, архівознавство (Спеціалізована вчена рада [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського]]; науковий консультант — [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[доктор історичних наук]], [[професор]] [[Матяш Ірина Борисівна]]).
 
Викладацьку діяльність розпочала наприкінці 1990-х рр. у [[Південнослов'янський інститут|Південнослов'янському інституті]] [[Київський славістичний університет|Київського славістичного університету]] (викладала курси «історії південних і західних слов'ян» та «міжнародної інформації» студентам спеціальності «міжнародні відносини»); надалі викладала курси «архівознавства», «історії державних установ», інші історичні та документознавчі дисципліни на кафедрі документознавства та інформаційних систем Миколаївського філіалу [[Київський національний університет культури і мистецтв|Київського національного університету культури і мистецтв]]. З 2011 року — [[старший викладач]], [[доцент]] кафедри історії Чорноморського державного університету імені Петра Могили ([[Миколаїв|м. Миколаїв]]), викладач курсів «архівознавства» та «історії державних установ».
 
Учасник XV, XVI, XVII Міжнародних конгресів архівів (Відень, Австрія, 2004 р.; Куала-Лумпур, Малайзія, 2008 р.; Брисбен, Австралія, 2012 р.); VIII Міжнародної міждисциплінарної конференції з іудаїки «Сефер» (Москва, 2000 р.); XL Міжнародної конференції Круглого столу архівів (Квебек, Канада, 2007 р.); Щорічної конференції Товариства російських німців в Америці (США, 2009 р.); Міжнародної українсько-угорської конференції з архівних наук (Дебрецен, Угорщина, 2010 р.); Другої конференції архівів слов'янських країн (Любляна, Словенія, 2011 р.); Міжнародної вищої архівної конференції (Париж, Франція, 2012 р.), пройшла стажування в Міжнародній школі Голокосту (Єрусалим, Ізраїль, 2014 р.), учасник інших міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій.
 
Член Національної спілки краєзнавців [[Україна|України]], заступник голови Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Спілки архівістів України. Член Миколаївської обласної редакційної колегії видань «<nowiki/>[[Реабілітовані історією]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Книга Пам'яті України. Історико-меморіальний серіал|Книга пам'яті України]]<nowiki/>» та інших суспільно-значущих видань.
 
Коло наукових інтересів&nbsp;— [[історія]] архівів та архівної справи, теорія та практика архівної справи за кордоном, у тому числі в [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах Америки]], [[Польща|Польщі]], [[Ізраїль|Ізраїлі]], [[Велика Британія|Великій Британії]] та в інших країнах світу; дослідження біографій зарубіжних істориків-архівістів; історія Миколаївщини та [[Південна Україна|Півдня України]]; [[американістика]] та [[юдаїка]].
 
[[Автор]] близько 100 [[Наукова праця|наукових праць]].
 
Нагороди: за особистий внесок у розвиток архівної справи, поширення правди про історичне минуле України, високий професіоналізм Указом Президента України від 22 грудня 2008 року №&nbsp;1193/2008 «Про нагородження працівників архівної справи» нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня; за вагомий внесок у розвиток архівної справи нагороджена Почесною Грамотою Державного комітету архівів України (наказ від 1 грудня 2006 року №&nbsp;115-к); за участь у проекті з відновлення імен жертв Голокосту «The Shoah Victims’ Names Recovery Project» нагороджена Подякою керівництва Меморіального комплексу Катастрофи та героїзму єврейського народу Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль; червень 2007&nbsp;р.); дипломи «Автор року-2012», «Автор року-2013» редакції науково-практичного журналу «Архіви України».
148

редагувань

Навігаційне меню