Громико Андрій Андрійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: eo:Andreo Gromiko |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Одночасно з 24 березня 1983 до 2 липня 1985 — 1-й заступник Голови Ради Міністрів СРСР. |
Одночасно з 24 березня 1983 до 2 липня 1985 — 1-й заступник Голови Ради Міністрів СРСР. |
||
З 2 липня 1985 до 1 жовтня 1988 — Голова Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]]; після кончини К. У. Черненко на цей пост був вибраний Громико, а не новий Генсек ЦК КПРС М. |
З 2 липня 1985 до 1 жовтня 1988 — Голова Президії [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]]; після кончини К. У. Черненко на цей пост був вибраний Громико, а не новий Генсек ЦК КПРС М. С. Горбачов, всупереч сталій в 1977—1985 традиції суміщати ці посади |
||
З жовтня 1988 — на пенсії. |
З жовтня 1988 — на пенсії. |
||
Версія за 17:15, 13 серпня 2009
Андрі́й Андрі́йович Громи́ко (*5 (18) липня 1909, Старі Громики, Могильовська губернія — †2 липня 1989, Москва) — радянський дипломат, міністр закордонних справ СРСР (1957—1985).
Біографічні відомості
Народився в селі Старі Громики Гомелського повіту Могильовської губернії. Походив з бідного білоруського шляхетського роду, велика частина якого за часів Російської імперії була переведена в податниє стани. У офіційних біографіях указувалося селянське походження і те, що його батько був селянином що працював на заводі. Вчився в профтехшколі, технікумі.
У 1932 закінчив Мінський сільськогосподарський інститут, а в 1936 — аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту економіки сільського господарства в Москві. З 1936 — старший науковий співробітник Інституту економіки АН СРСР.
З 1939 — в Наркоматі закордонних справ (НКИД) СРСР. У 1939 — завідувач Відділом американських країн НКИД. З 1939 до 1943 — радник повпредства СРСР в США. З 1943 до 1946 — посол СРСР в США і одночасно посланник СРСР на Кубі. З 1946 до 1948 — постійний представник СРСР в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй. З 1946 до 1949 — заступник Міністра закордонних справ СРСР. З 1949 до 1952 — 1-й заступник Міністра закордонних справ СРСР. З червня 1952 до квітня 1953 — посол СРСР у Великобританії. З березня 1953 до лютого 1957 — 1-й заступник Міністра закордонних справ СРСР.
З 15 лютого 1957 до 2 липня 1985 — Міністр закордонних справ СРСР. 28-річне перебування на посаді міністра закордонних справ — найдовше в XX столітті в світі.
Одночасно з 24 березня 1983 до 2 липня 1985 — 1-й заступник Голови Ради Міністрів СРСР.
З 2 липня 1985 до 1 жовтня 1988 — Голова Президії Верховної Ради СРСР; після кончини К. У. Черненко на цей пост був вибраний Громико, а не новий Генсек ЦК КПРС М. С. Горбачов, всупереч сталій в 1977—1985 традиції суміщати ці посади
З жовтня 1988 — на пенсії.
З 1952 до 1956 — кандидат в члени ЦК КПРС. З 1956 до 1989 — член ЦК КПРС. З 27 квітня 1973 до 30 вересня 1988 — член Політбюро ЦК КПРС.
У 1946—1950 і 1958—1989 — депутат Верховної Ради СРСР.
Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979). Лауреат Ленінської (1982) і Державної (1984) премій СРСР.
Доктор економічних наук (1956).
Після його смерті в Гомелі був проведений траурний мітинг, в центрі міста встановлений бюст.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Громико Андрій Андрійович |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не має шаблону-картки. Можливо, потрібен шаблон {{Лідер}}. |