Довгофокусний об'єктив: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Длиннофокусный объектив»
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Photographer_with_telephoto_lens_on_football_game.jpg|праворуч|міні|350x350пкс|Фотограф з довгофокусним об'єктивом]]
[[Файл:Photographer_with_telephoto_lens_on_football_game.jpg|праворуч|міні|350x350пкс|Фотограф з довгофокусним об'єктивом]]
'''Довгофокусний об'єктив''' у [[Фотографія|фотографії]] — [[об'єктив]] з [[Фокусна відстань|фокусною відстанню]], що перевищує діагональ використовуваного [[Кадр|кадру]] в 1,5 і більше разів{{Sfn|Краткий справочник фотолюбителя|1985|с=44}}{{Sfn|Фотоаппараты|1984|с=45}}. У прикладних сферах іноді використовується термін '''вузькокутний об'єктив'''. У [[Кінематограф|кінематографі]] довгофокусними вважають об'єктиви, фокусна відстань яких більше ніж удвічі перевищує діагональ кадру [[Кіноплівка|кіноплівки]]{{Sfn|Киносъёмочная техника|1988|с=78}}. Об'єктиви з кутовим полем зору 8° і менше (в [[Малоформатна фотографія|малоформатній фотографії]] понад 300 міліметрів), поділяють на клас «наддовгофокусних» (в англомовній літературі — {{lang-en|Supertelephoto Lens}}).
'''Довгофокусний об'єктив''' у [[Фотографія|фотографії]] — [[об'єктив]] з [[Фокусна відстань|фокусною відстанню]], що перевищує діагональ використовуваного [[Кадр|кадру]] в 1,5 і більше разів{{Sfn|Краткий справочник фотолюбителя|1985|с=44}}{{Sfn|Фотоаппараты|1984|с=45}}. У прикладних сферах іноді використовується термін '''вузькокутний об'єктив'''. У [[Кінематограф|кінематографі]] довгофокусними вважають об'єктиви, фокусна відстань яких більше ніж удвічі перевищує діагональ кадру [[Кіноплівка|кіноплівки]]{{Sfn|Киносъёмочная техника|1988|с=78}}. Об'єктиви з кутовим полем зору 8° і менше (в [[Малоформатна фотографія|малоформатній фотографії]] понад 300 міліметрів), поділяють на клас «наддовгофокусних» (в англомовній літературі — {{lang-en|Supertelephoto Lens}}).


[[Телеоб'єктив|Телеоб'єктивами]] називають довгофокусні об'єктиви, довжина оправи яких менша від фокусної відстані. Це досягається використанням у схемі сильного негативного компонента в хвостовій частині об'єктива за принципом [[Рефрактор|телескопа Галілея]], або [[Катадіоптрична оптична система|дзеркально-лінзової конструкції]] на основі [[Рефлектор (телескоп)|телескопа-рефлектора]] [[Лоран Кассегрен|Кассегрена]].
[[Телеоб'єктив]]ами називають довгофокусні об'єктиви, довжина оправи яких менша від фокусної відстані. Це досягається використанням у схемі сильного негативного компонента в хвостовій частині об'єктива за принципом [[Рефрактор|телескопа Галілея]], або [[Катадіоптрична оптична система|дзеркально-лінзової конструкції]] на основі [[Рефлектор (телескоп)|телескопа-рефлектора]] [[Лоран Кассегрен|Кассегрена]].


Велика фокусна відстань забезпечує невеликий [[Кут огляду|кут поля зору]], дозволяючи знімати віддалені об'єкти у великому [[Масштаб|масштабі]]. Ефект під час використання довгофокусного об'єктива тим більший, чим дужче фокусна відстань відрізняється від [[Нормальний об'єктив|нормального об'єктива]].
Велика фокусна відстань забезпечує невеликий [[кут огляду]], дозволяючи знімати віддалені об'єкти у великому [[масштаб]]і. Ефект під час використання довгофокусного об'єктива тим більший, чим дужче фокусна відстань відрізняється від [[Нормальний об'єктив|нормального об'єктива]].


Крім можливості знімати крупним планом, ще однією особливістю довгофокусних об'єктивів є невелика [[Глибина різко зображуваного простору|глибина різкості]]. Це використовується для [[Портрет|портретного]] знімання, дозволяючи виділити обличчя і розмити фон{{Sfn|Общий курс фотографии|1987|с=15}}. [[Перспектива|Перспективне скорочення]] за використання довгофокусної оптики зменшене, що також використовують як художній прийом. Невеликі кути поля зору дозволяють забезпечувати рівномірні характеристики по всьому [[Коло зображення|полю зображення]], завдяки відносній легкості корекції польових [[Аберація оптичних систем|аберацій]] і [[Астигматизм|астигматизму]]. Разом з тим, у довгофокусних об'єктивів найбільшою мірою проявляється [[хроматична аберація]], прямо пропорційна фокусній відстані. Для її зменшення застосовується [[Апохромат|апохроматична]] корекція, використовуються оптичні матеріали з низьким [[Дисперсія світла|коефіцієнтом дисперсії]], наприклад, різні сорти низькодисперсійних [[Скло|стекол]] і [[флюорит]].
Крім можливості знімати крупним планом, ще однією особливістю довгофокусних об'єктивів є невелика [[Глибина різко зображуваного простору|глибина різкості]]. Це використовується для [[портрет]]ного знімання, дозволяючи виділити обличчя і розмити фон{{Sfn|Общий курс фотографии|1987|с=15}}. [[Перспектива|Перспективне скорочення]] за використання довгофокусної оптики зменшене, що також використовують як художній прийом. Невеликі кути поля зору дозволяють забезпечувати рівномірні характеристики по всьому [[Коло зображення|полю зображення]], завдяки відносній легкості корекції польових [[Аберація оптичних систем|аберацій]] і [[астигматизм]]у. Разом з тим, у довгофокусних об'єктивів найбільшою мірою проявляється [[хроматична аберація]], прямо пропорційна фокусній відстані. Для її зменшення застосовується [[апохромат]]ична корекція, використовуються оптичні матеріали з низьким [[Дисперсія світла|коефіцієнтом дисперсії]], наприклад, різні сорти низькодисперсійних [[Скло|стекол]] і [[флюорит]].


Довгофокусна оптика більшою мірою, ніж будь-яка інша, чутлива до коливань. У фотографії це призводить до [[Motion blur|змазування]] навіть за коротких [[Витримка (фотографія)|витримок]], а для кіно- і відеознімання змушує використовувати [[Штатив|штативи]] з [[Панорамна головка|панорамними головками]], оснащеними дорогими [[Демпфер|демпферами]]. З цієї причини в довгофокусних об'єктивах особливо затребуване застосування [[Стабілізація зображення|оптичної стабілізації]].
Довгофокусна оптика більшою мірою, ніж будь-яка інша, чутлива до коливань. У фотографії це призводить до [[Motion blur|змазування]] навіть за коротких [[Витримка (фотографія)|витримок]], а для кіно- і відеознімання змушує використовувати [[штатив]]и з [[Панорамна головка|панорамними головками]], оснащеними дорогими [[демпфер]]ами. З цієї причини в довгофокусних об'єктивах особливо затребуване застосування [[Стабілізація зображення|оптичної стабілізації]].


У фотографії поняття довгофокусного об'єктива застосовне як до [[Об'єктив з постійною фокусною відстанню|оптики з постійною фокусною відстанню]], так і до [[Трансфокатор|зумів]] відповідного діапазону.
У фотографії поняття довгофокусного об'єктива застосовне як до [[Об'єктив з постійною фокусною відстанню|оптики з постійною фокусною відстанню]], так і до [[Трансфокатор|зумів]] відповідного діапазону.
Рядок 15: Рядок 15:


== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Телеоб'єктив]]
* [[Телеоб'єктив]]
* [[Портретний об'єктив]]
* [[Портретний об'єктив]]
Рядок 24: Рядок 23:


== Література ==
== Література ==

* {{Книга
* {{Книга
|автор = Ершов К. Г.
|автор = Ершов К. Г.
Рядок 39: Рядок 37:
|ISBN = 5-217-00276-0
|ISBN = 5-217-00276-0
}}
}}

* {{Книга
* {{Книга
|автор = Н. Д. Панфилов, А. А. Фомин
|автор = Н. Д. Панфилов, А. А. Фомин
Рядок 52: Рядок 49:
|ref = Краткий справочник фотолюбителя
|ref = Краткий справочник фотолюбителя
}}
}}

* {{Книга
* {{Книга
|автор = Фомин А. В.
|автор = Фомин А. В.
Рядок 68: Рядок 64:
|тираж = 50000
|тираж = 50000
}}
}}

* {{Книга
* {{Книга
|автор = М. Я. Шульман
|автор = М. Я. Шульман

Версія за 08:32, 20 жовтня 2020

Фотограф з довгофокусним об'єктивом

Довгофокусний об'єктив у фотографії — об'єктив з фокусною відстанню, що перевищує діагональ використовуваного кадру в 1,5 і більше разів[1][2]. У прикладних сферах іноді використовується термін вузькокутний об'єктив. У кінематографі довгофокусними вважають об'єктиви, фокусна відстань яких більше ніж удвічі перевищує діагональ кадру кіноплівки[3]. Об'єктиви з кутовим полем зору 8° і менше (в малоформатній фотографії понад 300 міліметрів), поділяють на клас «наддовгофокусних» (в англомовній літературі — англ. Supertelephoto Lens).

Телеоб'єктивами називають довгофокусні об'єктиви, довжина оправи яких менша від фокусної відстані. Це досягається використанням у схемі сильного негативного компонента в хвостовій частині об'єктива за принципом телескопа Галілея, або дзеркально-лінзової конструкції на основі телескопа-рефлектора Кассегрена.

Велика фокусна відстань забезпечує невеликий кут огляду, дозволяючи знімати віддалені об'єкти у великому масштабі. Ефект під час використання довгофокусного об'єктива тим більший, чим дужче фокусна відстань відрізняється від нормального об'єктива.

Крім можливості знімати крупним планом, ще однією особливістю довгофокусних об'єктивів є невелика глибина різкості. Це використовується для портретного знімання, дозволяючи виділити обличчя і розмити фон[4]. Перспективне скорочення за використання довгофокусної оптики зменшене, що також використовують як художній прийом. Невеликі кути поля зору дозволяють забезпечувати рівномірні характеристики по всьому полю зображення, завдяки відносній легкості корекції польових аберацій і астигматизму. Разом з тим, у довгофокусних об'єктивів найбільшою мірою проявляється хроматична аберація, прямо пропорційна фокусній відстані. Для її зменшення застосовується апохроматична корекція, використовуються оптичні матеріали з низьким коефіцієнтом дисперсії, наприклад, різні сорти низькодисперсійних стекол і флюорит.

Довгофокусна оптика більшою мірою, ніж будь-яка інша, чутлива до коливань. У фотографії це призводить до змазування навіть за коротких витримок, а для кіно- і відеознімання змушує використовувати штативи з панорамними головками, оснащеними дорогими демпферами. З цієї причини в довгофокусних об'єктивах особливо затребуване застосування оптичної стабілізації.

У фотографії поняття довгофокусного об'єктива застосовне як до оптики з постійною фокусною відстанню, так і до зумів відповідного діапазону.

Приклади довгофокусних об'єктивів: «ЗМ[ru]», «МТО[ru]», «Рубінар[ru]», «Таїр[ru]» та ін..

Див. також

Примітки

  1. ↑ Краткий справочник фотолюбителя, 1985, с. 44.
  2. ↑ Фотоаппараты, 1984, с. 45.
  3. ↑ Киносъёмочная техника, 1988, с. 78.
  4. ↑ Общий курс фотографии, 1987, с. 15.

Література

  • Ершов К. Г. Киносъёмочная техника / С. М. Проворнов. — Л. : «Машиностроение», 1988. — С. 76—114. — 10 000 прим. — ISBN 5-217-00276-0.
  • Н. Д. Панфилов, А. А. Фомин. Краткий справочник фотолюбителя / Н. Н. Жердецкая. — М., : «Искусство», 1985. — С. 33—46. — 100 000 прим.
  • Фомин А. В. § 5. Фотографические объективы // Общий курс фотографии / Т. П. Булдакова. — 3-е. — М., : «Легпромбытиздат», 1987. — С. 12—25. — 50000 прим.
  • М. Я. Шульман. Фотоаппараты / Т. Г. Филатова. — Л., : «Машиностроение», 1984. — 142 с. — 100 000 прим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довгофокусний_об%27єктив&oldid=29824628