Гаєвиця

Ґаєвиця (хорв. Gajica) — варіант латинської абетки, що його розробив на основі чеського правопису хорватський поет, лінгвіст Людевит Гай (хорв. Ljudevit Gaj). Уперше її опублікували 1830 року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Гаєвицю використовують всі сербо-хорватські мови, але різною мірою: для хорватської це єдина офіційна абетка, для боснійської і чорногорської — одна з двох поряд з кирилицею, але при цьому гаєвиця переважає; для сербської — також один із двох офіційних алфавітів на ряду з кирилицею і обидві абетки вживають більш-менш однаково часто. Крім того, гаєвицю використовують також для транслітерації македонських слів латинкою, зокрема, для експортних написів македонських власних назв.

Абетка

Літера	Ім'я	IPA	Літера	Ім'я	IPA	Літера	Ім'я	IPA
A, a	a	/a/	G, g	ge	/g/	O, o	o	/o/
B, b	be	/b/	H, h	ha	/x/	P, p	pe	/p/
C, c	ce	/ʦ/	I, i	i	/i/	R, r	er	/r/
Č, č	če	/tʃ/	J, j	je	/j/	S, s	es	/s/
Ć, ć	će	/ʨ/	K, k	ka	/k/	Š, š	eš	/ʃ/
D, d	de	/d/	L, l	el	/l/	T, t	te	/t/
Dž, dž	dže	/dʒ/	Lj, lj	elj	/ʎ/	U, u	u	/u/
Đ, đ	đe	/ʥ/	M, m	em	/m/	V, v	ve	/ʋ/
E, e	e	/e/	N, n	en	/n/	Z, z	ze	/z/
F, f	ef	/f/	Nj, nj	enj	/ɲ/	Ž, ž	že	/ʒ/

В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувано літеру Dj, яку пізніше замінили на Đ.

Диграфи

У гаєвиці Dž, Lj, Nj вважаються не сполученнями окремих літер, а диграфами. Це означає, що:

• у словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
• у вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
• Але у випадку власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфа: «Njemačka», а не «NJemačka».
• Unicode включає нероздільні символи для цих диграфів: Dž dž Lj lj Nj nj (проте, на практиці їх здебільшого передають парами окремих літер; на хорватській розкладці клавіатури символи диграфів також відсутні).

Гаєвиця в словенській мові

Після 1838-40 Гаєву абетку почали використовувати в словенській мові, бо її багато хто розцінював як діалект мови хорватської. Пізніше гаєвиця (словен. gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен. bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Богорич (Bohorič), Дайнко (Dajnko) та Метелко (Metelko).

Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:

• у словенській абетці не існує літер Ć та Đ, бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовують, щоб писати імена з хорватської та сербської мов. Відповідно словенські імена, що мають закінчення на «-ич», пишуть у згоді із словенською абеткою «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські ймення пишуть із додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
• DŽ у словенській мові також не є одним звуком, і найчастіше його використовують, щоб записувати запозичені слова, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
• LJ і NJ у словенській мові також не диграфи, бо вони не є одним звуком, як у хорватській мові; їх вимовляють окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» хорвати кажуть po-lje ko-nji, тоді як словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji.

Посилання

• Learn Croatian — хорватська абетка з аудіо файлами
• Nikša Stančić. Grafija i ideologija: Hrvatski narod, hrvatski jezik i hrvatska latinica Ljudevita Gaja 1830. i 1835. godine