Тульчинський повіт (Трансністрія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Адміністративно-територіальний поділ == |
== Адміністративно-територіальний поділ == |
||
Адміністративним центром, де перебував префект повіту, було місто [[Тульчин]]. Повіт поділявся на чотири райони: [[Брацлавський район|Брацлавський]] ({{lang-ro|Raionul Braslav}}), [[Тростянецький район (Вінницька область)|Тростянецький]] ({{lang-ro|Raionul Trostineț}}), [[Тульчинський район|Тульчинський]] ({{lang-ro|Raionul Tulcin}}) і [[Шпиківський район|Шпиківський]] ({{lang-ro|Raionul Spicov}})<ref name="левченко">{{Cite web |url=http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.02/Levchenko.pdf |title=ЛЕВЧЕНКО Ю. І. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ УКРАЇНИ 1941–1944 рр. |accessdate=30 серпень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170712171822/http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.02/Levchenko.pdf |archivedate=12 липень 2017 |deadurl=yes }}</ref>. |
Адміністративним центром, де перебував префект повіту, було місто [[Тульчин]]. Повіт поділявся на чотири райони: [[Брацлавський район|Брацлавський]] ({{lang-ro|Raionul Braslav}}), [[Тростянецький район (Вінницька область)|Тростянецький]] ({{lang-ro|Raionul Trostineț}}), [[Тульчинський район (1923—2020)|Тульчинський]] ({{lang-ro|Raionul Tulcin}}) і [[Шпиківський район|Шпиківський]] ({{lang-ro|Raionul Spicov}})<ref name="левченко">{{Cite web |url=http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.02/Levchenko.pdf |title=ЛЕВЧЕНКО Ю. І. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ УКРАЇНИ 1941–1944 рр. |accessdate=30 серпень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170712171822/http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.02/Levchenko.pdf |archivedate=12 липень 2017 |deadurl=yes }}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 14:07, 13 грудня 2020
Тульчи́нський пові́т (рум. Județul Tulcin) — адміністративно-територіальна одиниця губернаторства Трансністрія в роки Другої світової війни. Містився на території теперішньої Вінницької області України. Центром повіту був Тульчин.
Історія
Утворений 19 серпня 1941 указом № 1 про створення цивільної адміністрації Трансністрії, у якому йшлося про територіальні межі та призначення цивільного губернатора Трансністрії в особі професора Георге Алексяну, тимчасовим місцем перебування якого був Тирасполь. 30 серпня 1941 року підписано румунсько-німецьку угоду під назвою «Угоди про безпеку, адміністрацію та економічну експлуатацію земель від Дністра до Бугу (Трансністрія) та між Бугом і Дніпром (Бузько-Дніпровська область)»[1].
1942 року Тульчин став центром північної єпархії Трансністрії — однієї з трьох єпархій (вікаріатів), утворених Румунською православною місією в Трансністрії (органом, створеним Синодом Румунської православної церкви 15 серпня 1941 з метою організації церковно-релігійного життя губернаторства на основі статуту Румунської православної церкви)[2].
Положення
Лежав у північній частині Придністров'я. Межував на півдні з Балтським повітом, на заході — з Жугастрівським повітом, на півночі — з Могилівським повітом губернаторства Трансністрія, а на сході — з Гайсинським гебітом генеральної округи Житомир райхскомісаріату Україна.
Адміністративно-територіальний поділ
Адміністративним центром, де перебував префект повіту, було місто Тульчин. Повіт поділявся на чотири райони: Брацлавський (рум. Raionul Braslav), Тростянецький (рум. Raionul Trostineț), Тульчинський (рум. Raionul Tulcin) і Шпиківський (рум. Raionul Spicov)[2].
Примітки
- ↑ http://www.art-emis.ro/istorie/1083-administratia-civila-romaneasca-din-transnistria-1.html (рум.)
- ↑ а б ЛЕВЧЕНКО Ю. І. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНОЇ ВЛАДИ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ УКРАЇНИ 1941–1944 рр (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липень 2017. Процитовано 30 серпень 2017.
Посилання
| ||||||||||
