Відмінності між версіями «Греція»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
9 байтів додано ,  10 місяців тому
м
нема опису редагування
м (оформлення: структура: розділ «Примітки» передує розділу «Джерела» за ВП:Критерії вибраної статті, ВП:ПД і ВП:Стиль)
м
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131&nbsp;990&nbsp;км². На островах мешкає близько 20 % всього населення Греції, їх близько 2 тисяч<ref name="cia">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html CIA Fact Book. Greece overview]</ref>, проте населених&nbsp;— близько 160<ref>[http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html Найбільші острови Греції]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.the-greek-islands.biz/ |title=Discover Greece and the beautiful Greek islands |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110614032608/http://www.the-greek-islands.biz/ |archivedate=14 червень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Найбільші острови Греції&nbsp;— [[Крит]], [[Евбея]], [[Керкіра (острів)|Керкіра]] та [[Родос]].
 
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря&nbsp;— [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
 
[[Споради]], розташовані вздовж східного узбережжя материкової Греції та [[Евбея|Евбеї]], характеризуються особливим острівним колоритом і зберігають незайманими народні традиції. Група [[Додеканес]]ьких островів нараховує 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостями і відмінними ознаками. В [[Саронічна затока|Саронічній затоці]], яка з'єднує узбережжя [[Аттика|Аттики]] і [[Пелопоннес]]у, розташовується ще одна група невеликих [[Саронічні острови|Саронічних островів]].
[[Західна Греція]] вкрита низкою озер та боліт, переважно в області гірського пасма [[Пінд]]. Останнє є продовженням гірської системи [[Дінарські Альпи|Динарських Альп]] і сягає максимальної висоти 2&nbsp;637&nbsp;м&nbsp;— вершина [[Смолікас]]. Динарські Альпи простягаються через центральний [[Пелопоннес]], перетинають острови [[Кітера]] та [[Антикітера]], [[Егейське море]] та закінчуються на острові [[Крит]]. Дослідження тектоніки регіону довели, що острови Егейського моря є піками підводного продовження гірської системи. Сам Пінд характеризується високими, крутими вершинами, тут широко розвинені [[карст]]ові ландшафти.
 
На північному сході Греції розташований інший гірський масив&nbsp;— [[Родопі]], який в межах країни займає всю територію периферії [[Східна Македонія та Фракія|Східної Македонії та Фракії]]. Ця область вкрита густими прадавніми лісами. Широко відомий за межами Греції заповідник «Ліс Дадіа»<ref>[http://www.greekembassy.org/embassy/content/en/Article.aspx?office=1&folder=228&article=259 Dadia Forest Wildlife Reserve&nbsp;— Посольство Греції (Вашингтон, США)]</ref><ref>[http://www.malawicichlidhomepage.com/aquainfo/evros_dadia.html Evros Delta & Dadias Forest&nbsp;— An unforgettable experience]</ref> в адміністративному відношенніплані належить до [[Номи Греції|ному]] [[Еврос]], що на крайньому північному сході країни. Просторі рівнини розташовані головним чином у периферіях [[Фессалія]], [[Центральна Македонія]] та [[Фракія]]. До них приурочені основні сільськогосподарські регіони Греції.
 
=== Клімат ===
 
=== Ґрунти й рослинність ===
[[Ґрунт]]и&nbsp;в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі; в Східній [[Фессалія|Фессалії]], на [[Пелопоннес]]і, [[Споради|Спорадах]]&nbsp;— гірські червоні ґрунти. Ґрунтовно-кліматичні умови більшості областей Греції сприятливі для [[Виноградарство в Греції|виноградарства]], однак у багатьох районах ґрунти також піддаються інтенсивним [[Ерозія|ерозійним процесам]].
 
[[Рослинність]] Греції різноманітна (зафіксовано близько 5500 видів рослин), особливо багата на унікальні, [[Ендемік|ендемічні]] види. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті різнобарвним килимом. Серед них [[Анемона|анемони]], [[Косарики (ботаніка)|косарики]], [[цикламен]]и, [[півники]], [[тюльпан]]и, [[Лілія|лілії]] і багато інших. Найціннішим деревом для всього [[Середземномор'я]] є [[Олива європейська|олива]], з плодів якої виготовляють [[Оливкова олія|оливкову олію]]. Поширені багатовікові [[платан]]и і [[кипарис]]и.
У минулому територія Греції була густо [[Ліси|залісненою]], однак більшу частину цих лісів люди знищили ще на початку [[Античність|античності]]. Найбільші лісові масиви наразі збереглися в північній Греції, в горах [[Фракія|Фракії]], [[Грецька Македонія|Македонії]] та [[Епір]]у. Крім того, на північних і східних островах [[Егейське море|Егейського]] й [[Іонічне море|Іонічного морів]] значні території вкриті [[Сосновий ліс|сосновими]] і широколистяними лісами. Сучасна лісистість становить близько 15 %. Зафіксовано понад 200 видів дерев.
 
У південній частині материкової Греції до висот 750—900&nbsp;м поширені [[маквіс]], представлений [[Вічнозелені рослини|вічнозеленими]] [[чагарник]]ами (такими як [[мирт]], [[ялівець]], [[Рокитник звичайний|рокитник]], [[терен]] тощо), [[діброви]] та соснові ліси. На висотах до 1000&nbsp;м розповсюджені листопадні широколистяні дерева&nbsp;— [[дуб]], [[бук]], [[каштан]], [[ясен]]. На гірських вершинах зростають переважно ялицево-соснові ліси.
 
На півночі Греція дуб поширений переважно на низьких схилах. На висотах до 750—1000&nbsp;м розповсюджені ліси з ясена, [[клен]]а, [[Липа|липи]], [[в'яз]]а, каштана, [[Горіх волоський|волоського горіха]]. До висот 1800—1950&nbsp;м поширені букові, а вище&nbsp;— [[Хвойний ліс|хвойні ліси]]. Верхня межа лісу&nbsp;— близько 2 000&nbsp;м, на горі [[Олімп]]&nbsp;— 2 200&nbsp;м, вище поширені гірські [[Лука (рослинність)|луки]] з великою кількістю [[Ендемік|ендемічних]] рослин.
 
В останні роки аномально спекотні літні сезони супроводжуються [[Лісові пожежі|лісовими пожежами]], що завдали значної шкоди не тільки рослинності, але й [[екосистема]]м в цілому.
Тваринний світ Греції є з тварин занесених до Червоної книги, серед них: [[тюлень-монах]], який і досі зустрічається у прибережних водах. Серед інших морських ссавців найпоширеніші [[дельфін]]и, середземноморська морська черепаха.
 
З-поміж [[Хижі|хижих]] [[ссавці]]в у горах донині зустрічаються [[Лисиця звичайна|лисиця]], дикий [[лісовий кіт]], [[Козелкозел альпійський]], сірий хом'як. У горах [[Пінд]]у, уздовж уздовж кордону з [[Болгарія|Болгарією]], зустрічаються [[гірський козел]] і [[бурий ведмідь]].Північні ліси також слугують домівкою [[куниця]]м, [[Олень благородний]], [[сарна]]м, [[вовк]]ам, [[Дикий кабан|диким кабанам]] та [[Рись|рисі]]. Також [[шакали]] зустрічаються в лісах на півдні країни. Найчисленніші серед ссавців&nbsp;— [[гризуни]], південні види [[кажан]]ів і [[комахоїдні]] — [[Землерийка|землерийки]], [[їжак]]и, [[Кріт|кроти]].
 
У Греції також багато [[Змії|змій]], [[Ящірки|ящірок]], [[Черепахи|черепах]] (особливо поширені суходільні грецькі черепахи). Вони легко переносять спеку і брак вологи в посушливий літній сезон. Серед ящірок для Греції найтиповіші скельна, грецька гостроголова, пелопоннеська, іонічна і найбільша в Європі&nbsp;— [[зелена ящірка]]. Серед змій особливо поширені полози, [[вуж]]і, [[рогата гадюка]]. Серед хижих [[Птахи|птахів]] переважають [[Совоподібні|сови]], [[Орел|орли]] і [[шуліки]], на узбережжях багато [[Мартин (птах)|мартинів]]. Характерні для Греції також [[довгоносий баклан]], [[кучерявий пелікан]], [[Лелека білий|лелека]]. У лісах живе південний [[зелений дятел]], гірська [[вівсянка]].
 
=== Охорона природи ===
[[Національний парк]] [[Вікос-Аоос]]
 
Територія Греції вкрай роздроблена, має багато [[Екосистема|екосистем]]. Майже 5 % всієї [[Берегова лінія|берегової лінії]] Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього [[населення Греції]] живе не далі, ніж за 2&nbsp;км від берега, де розташовані найбільші [[Міста Греції|міста країни]]. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: [[національні парки]] ,[[заказник]]и та [[заповідник]]и.
 
Серед суходільних національних парків Греції: [[Олімп]], [[Парніта]], [[Парнас]], [[Національний парк Білі Гори|Самарія]], [[Вікос-Аоос]], [[Енос (гора)|Енос]], [[Суніон]], Іті, [[Пінд]], [[озеро Преспа]]. Є також два морські національні парки&nbsp;— [[Національний морський парк Алонісос-Північні Споради]] та [[Закінф]]. Екологічний музей просто неба в [[Епір]]і&nbsp;— [[природний парк Буразані]]. Крім того, є 51 охоронна природна пам'ятка, 113 [[Орнітологія|орнітологічних]] центрів і 300 територій мережі CORINE ([[Англійська мова|англ.]] ''Coordination of Information on the Environment'').
 
=== Екологічні проблеми ===
В цілому територія Греції характеризується низьким рівнем [[Екологічна безпека|екологічної небезпеки]] та допустимим рівнем [[Техногенне навантаження|техногенного навантаження]]. Несприятливий екологічний стан склався тільки в районах міських агломерацій [[Афіни|Афін]] та [[Салоніки|Салонік]], де мешкає близько 3&nbsp;млн осіб або 26 % всього населення країни. Зокрема [[моніторинг]] [[Організація економічного співробітництва і розвитку|OECD]] показав, що найгостріші проблеми охорони навколишнього середовища цих районів&nbsp;— високий рівень забрудненості атмосферного повітря [[Викиди|викидами]] CO<sub>2</sub>, сполук SO<sub>x</sub> та NO<sub>x</sub>, а також недостатній ступінь [[Очищення стічних вод|очищення]] [[Стічні води|стічних вод]], які скидаються у природні водотоки та водойми.<ref name="OECD">[http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:xEcwcnbcWYkJ:www.oecd.org/dataoecd/9/1/2448632.pdf+Environmental+Issues+in+Greece&hl=ru&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESj0e-vSLT1yKYTOmWZb4dzk-BSoZwFpY84Raak4W7iaxnJcJTkQ0dva-AJGrwOW6IX6ptIrrucQQkaTmOQ7X0PbJ8NG2lMkgSaeQohrJUqLHB-AUNg1s5optozer3pgdk9AsDHZ&sig=AHIEtbQtsPVu0IPRV4M59-QLeNPPji9vSg Звіт Організації економічного співробітництва і розвитку, с. 2]</ref>
 
Забруднення води&nbsp;— результат багаторічного скидання зі стічними водами промислових забруднювачів, сільськогосподарських [[Токсичний хімікат|токсичних хімікатів]], такі як [[добрива]] і [[пестициди]]. Затока [[Саронікос]], усе північне та східне узбережжя якої займають Афіни та [[Пірей]]&nbsp;— одна з найбільш забруднених. Загалом Греція володіє 54&nbsp;км³ водних ресурсів, але 81 % з них залучено у [[сільське господарство|сільському господарстві]] та 3 % у промислових цілях.<ref name="Encyclopedia of the Nations">[http://www.nationsencyclopedia.com/Europe/Greece-ENVIRONMENT.html Encyclopedia of the Nations]</ref> Проблема забруднення атмосферного повітря виникла як прямий наслідок зневаги до екологічних заходів під час швидкого промислового росту в 1970-х роках у поєднанні з незбалансованим розвитком і нерегульованим розростанням міст: так, 50 % індустріальних підприємств Афін побудовано в центрі міста. Крім того, [[Геоморфологія|геоморфологічні умови]] [[Аттика|Аттики]] перешкоджають швидкому розсіюванню забруднювачів у повітрі.<ref name="Hlepas">[https://archive.is/20121210055826/video.minpress.gr/wwwminpress/aboutgreece/aboutgreece_environment.pdf N.-K. Hlepas (University of Athens). Atmospheric Environment]</ref> Зокрема [[Лісові пожежі в Греції (2009)|лісові пожежі 2009]] року спричинили утворення димової завіси над Афінами.
 
Державні програми, направленні на зниження викидів [[Діоксид вуглецю|діокидудіоксиду вуглецю]] та [[Свинець|свинцю]] в атмосферне повітря, були розгорнуті 1978 року, коли через [[смог]] мешканці Аттики масово почали звертатись до лікарень зі скаргами на [[дихальна система|дихальну]] та [[Серцево-судинна система|серцево-судинну системи]]. З червня по серпень [[1982]] року уряд закрив 87 підприємств, 73 підприємствам наказано скоротити викиди, автомобілям заборонено рух центром Афін. У січні 1988 року автопарк [[таксі]] в центрі Афін зменшено на 50 %, а приватним автомобілям заборонено рух трьома основними міськими магістралями<ref name="Encyclopedia of the Nations"/>. Для скорочення викидів [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] заборонено використання [[Нафта сира|сирої нафти]] для центрального опалення та вжито заходів зі зниження вмісту [[сірка|сірки]] у [[дизельне паливо|дизельному паливі]] та сирій нафті. Вирішенню проблеми допомогло й будівництво 2 та 3 гілки [[Афінський метрополітен|Афінського метрополітену]]. Відтак з початку 2000-х років проблема смогу успішно вирішується, а рівень діоксиду вуглецю та оксидів сірки й [[азот]]у стабілізовано на допустимому рівні.<ref name="OECD"/> Управління водними ресурсами в Греції також досягло значного прогресу в останні роки, особливо після створення нових правових вимог щодо [[водокористування]] та [[водовідведення]]. В період між 1992 і 2002 роками навіть вдалось скоротити заборзабір води для сільського господарства на 2,5 %. Проте деякі серед найбільших річок Греції: [[Аксіос]], [[Стрімон]], [[Нестос]], [[Еврос (річка)|Еврос]]&nbsp;— озера [[Дойранське озеро|Дойран]] та [[Преспа (озеро)|Преспа]] живляться водами [[Притока|приток]], що протікають не тільки територією Греції, але й сусідніх країн. Відтак для Греції надзвичайної важливості набуває потреба координації своїх зусиль з іншими державами.
 
== Історія ==
{{main|Історія Греції|Стародавня Греція}}
 
Греція вважається колискою [[західна цивілізація|західної цивілізації]]. Близько 3 тисяч років до н.&nbsp;е. на острові [[Крит]] виникла високорозвинена [[мінойська цивілізація]], культура якої згодом поширилась і на материк. За нею слідувала крито-мікенська, або [[егейська культура]]. Пізніше виникали власне грецькі [[поліс]]и, а також [[античні міста Північного Причорномор'я]], [[Велика Греція|Великої Греції]], [[Мала Азія|Малої Азії]]. Культура надзвичайного рівня розвитку ширилась усім [[Середземномор'я|середземноморським регіоном]], що знайшло відображення в архітектурі, театрі, науці та філософії. Поліси [[Афіни]] та [[Спарта]] відіграли провідну роль у перемозі над [[Персія|Персією]], втім самі пізніше були затьмарені [[Фіви|Фівами]], а згодом [[Стародавня Македонія|Македонським царством]]. Останнє під проводом [[Філіпп II Македонський|ФілліппаФіліппа II Македонського]] та його сина [[Александр Великий|Александра Великого]] досягло надзвичайної могутності, яка була провісницею початку епохи [[еллінізм]]у. Вона тривала до [[146]]&nbsp;року нашої&nbsp;ери, коли Еллада опинилась в залежності від [[Римська імперія|Римської імперії]].
 
Подальший взаємовплив еллінської та римської культур формалізувався у культурі [[Візантія|Візантійської імперії]], створеної [[330]]&nbsp;року навколо [[Константинополь|Константинополя]]. Він залишався основним культурним центром впродовж тисячі років, до свого падіння під натиском [[Османська імперія|Османської імперії]] [[30 жовтня]] [[1453]]&nbsp;р. На початку османської доби представники грецької інтелігенції мігрували у країни [[Західна Європа|Західної Європи]], де відіграли важливу роль у західноєвропейському [[Відродження|Відродженні]]. Проте система османських [[міллет]]ів через ізоляцію допомагала [[православ'я|православним]] грекам зберігати свої традиції впродовж 4 століть, сприяла їх згуртованості на основі релігії, яка відіграла важливу роль у формуванні сучасної грецької ідентичності.
[[Файл:Ελευθέριος Βενιζέλος.jpg|міні|160пкс|Прем'єр-міністр [[Елефтеріос Венізелос]]]]
 
[[28 жовтня]] [[1940]] року фашистська [[Італія]] зажадала від нейтральної Греції надати плацдарм для розміщення своїх сил, на що прем'єр-міністр [[Іоанніс Метаксас]] відмовив категоричним ''Ні'' ({{lang-el|Όχι}}), розуміючи, що тепер війна для Греції стає невідворотньоюневідворотною. Хоча німецькі війська були виведені з території країни тільки [[1944]]&nbsp;року внаслідок дій [[СРСР|радянської]] армії, що наступала у напрямку Югославії, з [[1942]]&nbsp;року Греція святкує 28 жовтня як загальнонаціональне свято&nbsp;— [[День Охі]].
 
У [[громадянська війна у Греції|громадянській війні]] [[1946]] року [[комуністична партія Греції]] зазнала поразки. [[1949]] року у Греції відновлено монархію, яка була остаточно скасована [[21 квітня]] [[1967]] року після військового перевороту [[чорні полковники|«чорних полковників»]], підтримуваних Сполученими Штатами Америки. Режим полковників виявився абсолютно безпорадним, коли [[20 липня]] [[1974]]&nbsp;року Туреччина напала на [[Кіпр]]. Після повалення військової хунти [[1975]]&nbsp;року було прийнято нову [[Конституція Греції 1975|Конституцію]], в країну з [[Париж]]а повернувся попередній прем'єр-міністр [[Константінос Караманліс]], а за результатами всенародного [[референдум]]у монархію було скасовано і Греція врешті стала [[Парламентська республіка|парламентською республікою]]. На противагу [[Нова демократія (Греція)|Новій демократії]] Караманліса [[Андреас Папандреу]] заснував [[ПАСОК]], ці партії і нині залишаються найбільш впливовими в країні.
Ципрас одразу проявив себе досить принциповим політиком, виступаючи проти нових економічних зобов'язань Греції та наполягаючи на реструктуризації або й списанні боргів. Призначений ним міністр фінансів [[Яніс Варуфакіс]] неодноразово офіційно заявляв про відмову подальшої співпраці із «трійкою» (місія ЄС, Європейського Центробанку та МВФ)<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/articles/2015/02/12/greek/|title=Греческая драма. Афины попросили найти управу на Германию у России, Китая и США|publisher=[[Lenta.ru]]|date=12 февраля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 червня 2015&nbsp;р. Греція відмовилась вчергове перерахувати кошти МВФ<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/05/greece/|title=Греция отказалась перечислить 5 июня очередной платеж в МВФ|publisher=[[Lenta.ru]]|date=5 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 26 червня 2015&nbsp;р. Ципрас відхилив пропозицію по 5-міс. подовження програми фінансової допомоги Греції та різко розкритикував кредиторів, звинувативши їх у проведенні політики відносно Греції, заснованої на «шантажі та ультиматумах»<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/06/26/tsipras/|title=Греческий премьер обвинил кредиторов в шантаже|publisher=[[Lenta.ru]]|date=26 июня 2015|accessdate=}}</ref>. 1 липня 2015&nbsp;р. Греція фактично допустила технічний дефолт, не перерахувавши МВФ транш у розмірі 1,54 млрд<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/news/2015/07/01/default/|title=Греция допустила дефолт|publisher=[[Lenta.ru]]|date=1 июля 2015|accessdate=}}</ref>. 5 липня 2015&nbsp;р. відбувся [[Референдум у Греції 2015|національний референдум]] про подальше прийняття фінансової допомоги. Усі ці події відбувалися на фоні жвавого обговорення можливого сценарію [[Грексіт|Grexit]]'у.
 
Втім 14 серпня 2015&nbsp;р. після дебатів Грецький парламент підтримав новий план економічної допомоги Греції кредиторами в обмін на нові реформреформи та нові жорсткі заходи економії. Для прийняття рішення вистачило голосів опозиції, яку складали [[Нова демократія (Греція)|Нова демократія (НД)]], [[ПАСОК]] та «[[Ріка (партія)|Ріка (To Potami)»]]<ref>[http://www.dw.com/ru/парламент-греции-одобрил-программу-реформ/a-18648589 Парламент Греции одобрил программу реформ]</ref>, це довело, що [[СІРІЗА]] втратила більшість. [[20 серпня]] 2015&nbsp;р. після отримання першого траншу допомоги [[Алексіс Ципрас]] подав у відставку. Тимчасовий уряд Греції очолила [[Васілікі Тану-Христофілу|Васіліка Тану-Христофілу]]<ref>{{cite web|url= http://www.usnews.com/news/world/articles/2015/08/27/greece-a-step-closer-to-formal-announcement-of-election-date| title= Greece's 1st female prime minister sworn in to head interim government ahead of early election |author = Elena Becatoros and Nicholas Paphitis|date =2015-08-27 |work= |publisher= [[Associated Press]] |accessdate= 2015-08-28|lang= en|archiveurl= |archivedate= }}</ref>. На [[Парламентські вибори у Греції (вересень 2015)|нових дострокових парламентських виборах]] 20 вересня 2015&nbsp;р.<ref>[http://www.gazeta.ru/politics/news/2015/08/28/n_7524119.shtml Президент Греции назначил выборы на 20 сентября]</ref> знову перемогла [[СІРІЗА]], набравши 35,46 % (випередивши НД із 28,10 % голосами виборців)<ref>[http://ekloges.ypes.gr/current/v/public/index.html?lang=en# Parliamentary Elections September 2015]</ref>. Нову коаліцію в парламенті сформували [[СІРІЗА]] та [[Незалежні греки]] 23 вересня 2015&nbsp;р.
 
== Політична система ==
 
{{main|Політична система Греції}}
Греція за [[Форма правління|формою правління]] є [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], глава держави&nbsp;— [[президент Греції|президент]], який обирається парламентом на п'ятирічний термін<ref name="const">[http://law-constitution.web.auth.gr/gr/docspdfs/syntagma.pdf Конституція Греції]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. . [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].
 
Чинна [[Конституція Греції]] прийнята п'ятим скликанням [[Грецький парламент|Грецького парламенту]] [[1975]]&nbsp;року після падіння режиму [[чорні полковники|військової хунти]] 1967—1974 років. Двічі положення Конституції переглядались [[1986]] та [[2001]]&nbsp;року. Конституцією Греції, що складається зі 120 статей, передбачено поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову гілки і надано широкі гарантії (змінами 2001 року) [[Громадянські та політичні права|громадянських свобод та соціальних прав]]<ref>[http://209.85.135.132/search?q=cache:CDvo9zEoSekJ:www.scienceline.gr/humanrights.doc+%CE%94%CE%91%CE%93%CE%A4%CE%9F%CE%93%CE%9B%CE%9F%CE%A5+%CE%A0.%CE%94.+%CE%91%CF%84%CE%BF%CE%BC%CE%B9%CE%BA%CE%AE+%CF%80%CF%81%CE%BF%CF%83%CF%84%CE%B1%CF%83%CE%AF%CE%B1+%CF%84%CF%89%CE%BD+%CE%94%CE%B9%CE%BA%CE%B1%CE%B9%CF%89%CE%BC%CE%AC%CF%84%CF%89%CE%BD&cd=1&hl=ru&ct=clnk П. Дагтоглу. Індивідуальні права]</ref>.
Під час ведення [[Грецька революція|війні за незалежність]] проти [[Османська імперія|Османської імперії]] в [[1821]] році були створені грецькі сухопутні сили та флот. У вересні [[1912]] року сформовано військово-повітряні сили як третій [[Види збройних сил|вид збройних сил]]. Збройні сили Греції брали участь у [[Балканські війни|Балканських війнах]] проти турецької та болгарської армії. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у [[1919]] році брали участь в експедиції [[Антанта|Антанти]] в [[Україна|Україні]]. [[Греко-турецька війна 1919—1922]] року закінчилася поразкою, обернулася втратою територій та [[Малоазійська катастрофа|«Малоазійською катастрофою»]].
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція під проводом диктатора [[Іоанніс Метаксас|Іоанніса Метаксаса]] відхилила італійський ультиматум про здачу [[28 жовтня]] [[1940]] року і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на [[албанія|албанський]] кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького [[вермахт]]у й болгарських збройних сил ву квітні та травні [[1941]]&nbsp;року.
 
Грецькі збройні сили брали участь у [[Корейська війна|Корейській війні 1950-х років]]. У квітні [[1967]] році в результаті заколоту військовий режим на чолі з [[Георгіос Пападопулос|Георгіосом Пападопулосом]] захопив владу у Греції. [[Кіпрський конфлікт]] та наступне вторгнення турецьких військ на [[Кіпр]] у [[1974]] році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра [[Константінос Караманліс|Константіноса Караманліса]].
Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Греції за 2006 рік склали 99,2&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 106,7&nbsp;млрд; дефіцит становив 7 %<ref name="Дубович"/>.
 
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Греція пережила [[Грецьке економічне диво]]. Темпи приросту [[ВВП]] у середньому становили 7 % в період між 1950 і 1973 роками. З тихтого пірчасу Греція здійснила ряд структурних та фінансових реформ, отримуючи при цьому значну фінансову підтримку [[ЄС|Європейського союзу]]. У [[2001]] році Греція доєдналась до [[Єврозона|Єврозони]]. Щорічний приріст ВВП перевищував відповідний рівень більшості її партнерів в ЄС. У сучасній економіці Греції [[сфера послуг]] становить найбільшу частку та являє собою найбільш важливий та водночас швидкозростаючий сектор економіки, за яким слідують промисловість та сільське господарство. [[Туризм в Греції]]&nbsp;— одне з основних джерел [[валюта|валютних]] надходжень, він приносить державі понад 15 % ВВП<ref name="cia"/> і роботу 16,5 % від загальної кількості зайнятого населення.
 
На державний сектор Греції припадає близько 40 % ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10 % [[ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7 % ВВП.
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46 % від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48 % від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих в країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс з 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8 % в жовтні 2009 року до 12,6 % у вересні 2010 року та до 13,5 % в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5 % In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалу|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7 % [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3 % від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березень 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд. [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110&nbsp;млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошикукошика» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html Греция проведет налоговую амнистию]</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
{{main|Транспорт Греції}}
 
Впродовж останнього десятиліття транспортна мережа країни значно модернізована та інтегрована. Періодично впроваджуються нові проектипроєкти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Зокрема [[міст Ріо-Антіріо]] (офіційна назва ''«[[Харілаос Трикупіс]]»'') 2004 року з'єднав західний [[Пелопоннес]] із західною частиною [[Центральна Греція|Центральної Греції]] через [[Коринфська затока|Коринфську затоку]], сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим [[Вантовий міст|вантовим мостом]] в [[Європа|Європі]] (довжина 2&nbsp;880&nbsp;м)<ref>[http://www.gefyra.gr/en/index.php?ID=2ybqTBbWXdUn4xZd#137 Rio-Antirrio bridge//Concept & Construction&nbsp;— Офіційна сторінка]</ref>. У ПівнічнийПівнічній Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни&nbsp;— [[Егнатія-Одос]] (загальна протяжність близько 680&nbsp;км). Влітку [[2009]] року відкритий рух ділянкою [[Грецька національна дорога 1|Автобану 1]] сполученням Афіни&nbsp;— Салоніки (східне узбережжя)&nbsp;— перша черга швидкісної автомагістралі [[PATHE]]&nbsp;— осьового шляху, який сполучить міста [[Патри]], [[Афіни]] та [[Салоніки]].
 
Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення [[Олімпіада 2004|Олімпійських ігор 2004]] року в Афінах. [[Список аеропортів Греції|Міжнародні аеропорти]] були радикально модернізовані, [[Організація грецьких залізниць|залізничі лінії]] вдосконалені та оснащені сучасним, швидким рухомим складом. В [[Аттика|Аттиці]] побудовано приватним капіталом швидкісну автомагістраль [[Аттікі-Одос]], яка сполучила передмістя агломерації Афін із [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос»]] і вважається однією з найбезпечніших автомагістралей в Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2&nbsp;млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди<ref>[http://www.roadtraffic-technology.com/projects/attiki_odos/ Attiki Odos Motorway, Greece]</ref>. Крім того, будівництво Аттікі-Одос&nbsp;— наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії&nbsp;— виявило розмаїття [[артефакт]]ів, які передано археологічному товариству.
 
Напередодні Олімпіади власне в Афінах вдосконалено весь міський [[громадський транспорт]], запущено [[Афінський трамвай|швидкісний приміський трамвай]], введено в експлуатацію [[Лінія 2 Афінського метрополітену|2]] і [[Лінія 3 Афінського метрополітену|3 гілку]] [[Афінський метрополітен|афінського метрополітену]]. Триває будівництво [[Салонікський метрополітен|Салонікського метрополітену]]. Цілком оновлено рухомий склад гілки [[Проастіакос]] «Афіни-Пірей». Електрична магістраль була продовжена та сполучена із [[Організація грецьких залізниць|національною залізничною мережею]]. Зрештою будівництво нових терміналів та реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|аеропорту «Елефтеріос Венізелос»]], сертифікованого Європейським агентством авіаційної безпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком [[Airbus A380]]<ref>[http://www.aia.gr/entry.asp?pageid=741&tablepageid=12&langid=2&entryID=207 Athens International Airport: Diversion airport for A380 flight]</ref>, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення.
{{main|Туризм у Греції}}
 
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15 % [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36 % на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18–20 % [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |archivedate=27 грудень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9 % загальної кількості населення, це третій показник в [[ЄС]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березень 2012 }}</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймомнаймання російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
 
Серед найбільш відомих та популярних туристичних центрів Греції: історико-культурних&nbsp;— [[Афіни]], [[Дельфи]], острів [[Керкіра (острів)|Корфу]], [[Крит]]; центри [[пляж]]ного відпочинку&nbsp;— півострів [[Халкідіки]], острови-курорти [[Міконос]], [[Санторіні]], [[Парос]] і [[Крит]]; центри паломництва християн&nbsp;— [[Афон|Свята гора Афон]], [[Метеора|Метеорські]] монастирі, візантійські пам'ятки [[Салоніки|Салонік]] ([[Базиліка Святого Дімітрія]], [[Базиліка Святої Софії]] та інші), занесені до переліку об'єктів [[світова спадщина|світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]].
[[Файл:Pyramide Grece.PNG|міні|200пкс|Вікова піраміда населення Греції]]
{{main|Населення Греції}}
Населення держави 2006 року становило 10,7&nbsp;млн осіб (73 місце у світі). За оцінкою [[Євростат]]у станом на 1 січня [[2010]] року, населення Греції становить 11&nbsp;305&nbsp;118<ref name="ELSTAT"/>, чоловіків&nbsp;— 49,49 %, жінок&nbsp;— 50,51 %. Населення Греції у 1940 році становило 7,3&nbsp;млн осіб, у 1970&nbsp;— 8,9&nbsp;млн осіб, у 1984&nbsp;— 9,9&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 83,2 осіб/км² (83 місце у світі). Згідно статистичнихзі данихстатистичними даними за 2010 рік [[народжуваність]] 9,34&nbsp;‰ (9,7&nbsp;‰ 2006 року); [[смертність]] 10,6&nbsp;‰ (10,2&nbsp;‰ 2006 року); [[природний приріст]] 0,1&nbsp;‰ (-0,5&nbsp;‰ 2006 року)<ref name="cia"/><ref name="Дубович"/>.
 
[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати в двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися {{lang-el|Ενιαίο Λύκειο}}, 2006 року перейменовані на {{lang-el|Γενικό Λύκειο}}) та закладах професійно-технічної освіти ({{lang-el|Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο}}&nbsp;— [[технікум]]ах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки із здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі&nbsp;— 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки ({{lang-el|Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης}}), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
 
Згідно з чинною [[Конституція Греції|Конституцією Греції]] (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів в країні заборонено<ref>[http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 Конституція Греції]</ref>. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти ({{lang-el|Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα}}). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцею. Крім того, у віці 22 повних років в результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. Впродовж року тривалі канікули присвячені до [[Різдво|Різдвяних свят]] та [[Пасха|Пасхи]], їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів.<ref name="eurydice">{{Cite web |url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |title=Eurybase — Descriptions of National Education Systems and Policies |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100525003826/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |archivedate=25 травень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
 
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів&nbsp;— Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4 % від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
 
[[2010]] року [[уряд Греції]] оголосив про поступове впровадження радикальних [[Реформа|реформ]] у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та [[Інтернаціоналізація|інтернаціоналізації]] [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того, до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |title=Радикальные изменения в сфере образования |accessdate=28 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306082026/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Інтернет ===
 
=== Комунальні послуги ===
Оплата відбувається раз в два місяці. Наприклад за холодну воду -30-60 євро в місяць, електроенергія 100-150 євро на місяць. Послуги інтернету на місяць коштують 10-15 євро. Якщо знімативинаймати житло, то ціни варіюють від 200 до 600 євро в середньому.<ref>{{Cite web|title=Переїзд до Греції - житло і вартість комунальних послуг в країні Південної Європи.|url=https://emigrantrus.ru/iz-rossii-v-grecziyu/|website=|date=|accessdate=|language=|last=|first=|publisher=}}</ref>
 
== Культура ==
У сучасній популярній грецькій музиці відчувається значний вплив Заходу. Проте і в ній нерідко простежуються традиційні для мелодії [[бузукі]]&nbsp;— так звана, [[лаїка|сучасна лаїка]]. У багатьох країнах, наприклад, [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Швеція|Швеції]], [[Австралія|Австралії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], не просто теоретично вивчають музику бузукі, але й існують цілі колективи, що професійно виконують її. Іноді на початку і часто в середині пісень чути окремі музичні фрази різних інструментів в стилі імпровізації&nbsp;— таксімі. Це свого роду введення в атмосферу пісні, що задає її тему<ref name="Greek_music"/>.
 
Грецька виконавиця популярної музики [[Єлена Папарізу]] з піснею ''«[[My Number One]]»'' посіла перше місце на пісенному конкурсі [[Євробачення 2005]] в [[Київ|Києві]]&nbsp;— вперше для Греції. Серед популярних поп-співаківпопспіваків та виконавців [[лаїка|сучасної лаїка]] слід виділити [[Сакіс Рувас|Сакіса Руваса]], [[Анна Віссі|Анну Віссі]], [[Василіс Каррас|Василіса Карраса]], [[Антоніс Ремос|Антоніса Ремоса]], [[Деспіна Ванді|Деспіну Ванді]], [[Йоргос Мазонакіс|Йоргоса Мазонакіса]], [[Нікос Вертіс|Нікоса Вертіса]], [[Паола Фока|Паолу]], [[Пантеліс Пантелідіс|Пантеліса Пантелідіса]].
 
=== Кінематограф ===
На сучасному етапі провідна наукова установа в галузі фізичних наук&nbsp;— [[Національний центр наукових досліджень «Демокріт»|центр ядерних досліджень «Демокріт»]]<ref>[http://www.demokritos.gr/ Ο ιστότοπος του Εθνικού Κέντρου Έρευνας Φυσικών Επιστημών «Δημόκριτος»]</ref>, заснований 1961 року в [[Ая-Параскеві]]. Він має [[атомний реактор]], субкритичний реактор і [[електростатичний генератор Ван де Граафа]]. Дослідження з астрономії, фізики атмосфери, сейсмології і метеорології здійснює [[Афінська національна обсерваторія]]. Науковими дослідженнями з прикладної математики займається профільне бюро і обчислювальний центр [[Афінська академія|Афінської академії наук]]. Найважливіші роботи в галузі електроніки, штучного інтелекту, електрохімії, аеродинаміки проводяться в [[Університет Аристотеля|Університеті Аристотеля]] та [[Афінський національний технічний університет|Афінському технічному університеті]].
 
[[Іоанніс Аргіріс]]&nbsp;— грецький математик і інженер, один із авторів [[Метод скінченних елементів|методу скінченних елементів]] і методу прямої жорсткості. Математик [[Костянтин Каратеодорі]] працював в області дійсного аналізу, [[Варіаційне числення|варіаційного числення]] і [[Міра множини|теорії мір]] на початку 20 століття, його вчення допомогло [[Альберт Ейнштейн|Альберту Ейнштейну]] в математичноїматематичній частині його [[теорія відносності|теорії відносності]]. Біолог [[Фотіс Кафатос]]&nbsp;— піонер в галузі молекулярного [[Клонування (біотехнологія)|клонування]] і геноміки. [[Дімітріс Нанопулос]]&nbsp;— відомий фізик-теоретик, зробив значний внесок в галузі [[Фізика елементарних частинок|фізики елементарних частинок]] і [[Фізична космологія|фізичної космології]]. [[Георгіос Папаніколау]]&nbsp;— піонер [[цитологія|цитології]] та ранньої діагностики [[рак (захворювання)|раку]], винахідник [[Тест Папаніколау|пап-тесту]]. Грецький дизайнер автомобілів [[Алек Іссігоніс]] створив конструкцію «[[Mini]]», в той час як [[Міхаліс Дертузос]] був одним із піонерів [[Інтернет]]у. Широко відомі у світі грецькі інформатики [[Христос Пападімітріу]], [[Діомідіс Спінелліс]], [[Йосиф Сіфакіс]], [[Міхаліс Яннакакіс]]. [[Ніколас Негропонте]] заснував медіа-лабораторіюмедіалабораторію [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетського технологічного інституту]] та програму [[One Laptop Per Child]].
 
=== Філософія ===
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення&nbsp;— ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio&nbsp;— Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтень 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій в Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
 
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35&nbsp;500 та 50&nbsp;800 екз. відповідно)&nbsp;— правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135&nbsp;500 екз.)&nbsp;— видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55&nbsp;000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видань ліво-центристськоголівоцентристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51&nbsp;000, 133&nbsp;000 та 108&nbsp;000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40&nbsp;000 екз.)&nbsp;— офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2 % грецьких газет і журналів експортуються на [[Кіпр]], до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Німеччина|Німеччини]] та [[Велика Британія|Великої Британії]]. У Греції ж найбільшим попитом користуються німецько- та англомовні видання<ref name="pressreference"/>.
 
=== Спорт ===

Навігаційне меню