Пам'ятники Гребінки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Turzh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Turzh (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є ''[[Пам'ятник Євгену Гребінці (Гребінка)|пам'ятник-погруддя]]'' на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику [[Гребінка Євген Павлович|Євгену Павловичу Гребінці]].
Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є ''[[Пам'ятник Євгену Гребінці (Гребінка)|пам'ятник-погруддя]]'' на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику [[Гребінка Євген Павлович|Євгену Павловичу Гребінці]].


Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише [[1959]] року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині&nbsp;— тут навіть на початку незалежності України (ранні [[1990-ті]]) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. [[1965]]), Жовтневій ([[1967]]), Червоноармійській ([[1967]])<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref> втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій.
Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише [[1959]] року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині&nbsp;— тут навіть на початку незалежності України (ранні [[1990-ті]]) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. [[1965]]), Жовтневій ([[1967]]), Червоноармійській ([[1967]])<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій.


Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— [[1978]] року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], [[1989]]-го&nbsp;— пам'ятник (радше пам'ятний знак) [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Г. Шевченку]], а вже за Доби Незалежності&nbsp;— меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.
Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— [[1978]] року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], [[1989]]-го&nbsp;— пам'ятник (радше пам'ятний знак) [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Г. Шевченку]], а вже за Доби Незалежності&nbsp;— меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.

Версія за 19:26, 16 вересня 2009

У містечку Гребінці (райцентр на Полтавщині) встановлено декілька зразків міської скульптури та меморіальних плит. Власне пам'ятники Гребінки представлені персоналізованими погруддями і низкою пам'ятних знаків.

Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є пам'ятник-погруддя на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику Євгену Павловичу Гребінці.

Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише 1959 року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині — тут навіть на початку незалежності України (ранні 1990-ті) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»[1], в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. 1965), Жовтневій (1967), Червоноармійській (1967)[2], втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій.

Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків — 1978 року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, 1989-го — пам'ятник (радше пам'ятний знак) Т.Г. Шевченку, а вже за Доби Незалежності — меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.

Пам'ятники Гребінки:
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, пам'ятний знак 1978 у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної) Встановлено 1978 року.
Гребінки Євгена, бюст 1987 біля районного будинку культури на вулиці Жовтневій Пам'ятник-погруддя видатному українському письменнику Є.П. Гребінці встановлено 1987 року. Автори — скульптор Ю.М. Гирич та архітектор О.Ф. Охріменко.
Загиблим при визволенні Гребінки радянським воїнам, монумент 1968 на початку вулиці Миру (на розі з вулицею Жовтневою) Встановлено 1968 року. Являє собою танк часів ВВВ, встановлений на високому постаменті, облицьованому декоративним камінням.
Кагамлика Григорія, бюст 1968 на вулиці Миру Погруддя Героя Радянського Союзу Г.С. Кагамлика встановлено 1968 року.
Леніна Володимира, бюст 1967 на вулиці Жовтневій Встановлено 1967 року.
Ліквідаторам-чорнобильцям Гребінківшини, пам'ятний знак біля Свято-Георгіївської церкви
Шевченку Тарасу 1989 у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної) Споруджено на честь 175-річчя від народження великого українського поета Т.Г. Шевченка 1989 року. Автори — скульптор В.І. Білоус та архітектор О.Ф. Охріменко[3]. По суті являє собою пам'ятний знак — мідний барельєф поета на гранітній брилі.
на честь воїнів 253-ї стрілецької дивізії 47-го стрілецького корпусу 40-ї армії 2-го мотострілецької бригади 10-го танкового корпусу, пам'ятна стела на вулиці Миру 2-га мотострілецька бригада 10-го танкового корпусу 47-го стрілецького корпусу 253-ї стрілецької дивізії 40-ї армії 19 вересня 1943 року звільнили Гребінку від німецько-фашистських загарбників.
на честь воїнів-механізаторів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, мемораільна стела 1968 на вулиці Миру Встановлено 1968 року.
на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав, меморіальний камінь у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної)

Виноски

  1. Гребінка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 210
  2. Гребінка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 210
  3. Шевченку Т.Г. Пам'ятники // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 982

Джерела і посилання