Пам'ятники Гребінки: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Turzh (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Turzh (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є ''[[Пам'ятник Євгену Гребінці (Гребінка)|пам'ятник-погруддя]]'' на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику [[Гребінка Євген Павлович|Євгену Павловичу Гребінці]]. |
Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є ''[[Пам'ятник Євгену Гребінці (Гребінка)|пам'ятник-погруддя]]'' на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику [[Гребінка Євген Павлович|Євгену Павловичу Гребінці]]. |
||
Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише [[1959]] року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині — тут навіть на початку незалежності України (ранні [[1990-ті]]) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. [[1965]]), Жовтневій ([[1967]]), Червоноармійській ([[1967]])<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref> втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій. |
Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише [[1959]] року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині — тут навіть на початку незалежності України (ранні [[1990-ті]]) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. [[1965]]), Жовтневій ([[1967]]), Червоноармійській ([[1967]])<ref>''Гребінка'' // [[Полтавщина:Енциклопедичний довідник]] (За ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.В. Кудрицького]]., К.: УЕ, 1992, стор. 210</ref>, втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій. |
||
Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків — [[1978]] року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], [[1989]]-го — пам'ятник (радше пам'ятний знак) [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Г. Шевченку]], а вже за Доби Незалежності — меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав. |
Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків — [[1978]] року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], [[1989]]-го — пам'ятник (радше пам'ятний знак) [[Шевченко Тарас Григорович|Т.Г. Шевченку]], а вже за Доби Незалежності — меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав. |
Версія за 19:26, 16 вересня 2009
У містечку Гребінці (райцентр на Полтавщині) встановлено декілька зразків міської скульптури та меморіальних плит. Власне пам'ятники Гребінки представлені персоналізованими погруддями і низкою пам'ятних знаків.
Цетральним і за значенням, і за місцем розташування (біля районного будинку культури) є пам'ятник-погруддя на постаменті особі, чиє ім'я носить містечко — видатному українському письменнику Євгену Павловичу Гребінці.
Гребінка, чиє населення ніколи не сягало і 15 тисяч чоловік, а статус міста був присвоєний лише 1959 року, лишалося одним з найбільш «ленінізованих» міст на Полтавщині — тут навіть на початку незалежності України (ранні 1990-ті) стояло цілих 5 «вождів пролетаріату»[1], в т.ч. на вулицях Крупської (встановл. 1965), Жовтневій (1967), Червоноармійській (1967)[2], втім дотепер вцілів лише один на центральній Жовтневій.
Міський сквер на розі вулиць Петровського і Жовтневої став основним місцем розташування міських пам'ятників і пам'ятних знаків — 1978 року тут встановили пам'ятний знак воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, 1989-го — пам'ятник (радше пам'ятний знак) Т.Г. Шевченку, а вже за Доби Незалежності — меморіальний камінь на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.
- Пам'ятники Гребінки:
Назва | Рік встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Воїнам-односельцям та робітникам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, пам'ятний знак | 1978 | у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної) | Встановлено 1978 року. | |
Гребінки Євгена, бюст | 1987 | біля районного будинку культури на вулиці Жовтневій | Пам'ятник-погруддя видатному українському письменнику Є.П. Гребінці встановлено 1987 року. Автори — скульптор Ю.М. Гирич та архітектор О.Ф. Охріменко. | |
Загиблим при визволенні Гребінки радянським воїнам, монумент | 1968 | на початку вулиці Миру (на розі з вулицею Жовтневою) | Встановлено 1968 року. Являє собою танк часів ВВВ, встановлений на високому постаменті, облицьованому декоративним камінням. | |
Кагамлика Григорія, бюст | 1968 | на вулиці Миру | Погруддя Героя Радянського Союзу Г.С. Кагамлика встановлено 1968 року. | |
Леніна Володимира, бюст | 1967 | на вулиці Жовтневій | Встановлено 1967 року. | |
Ліквідаторам-чорнобильцям Гребінківшини, пам'ятний знак | біля Свято-Георгіївської церкви | |||
Шевченку Тарасу | 1989 | у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної) | Споруджено на честь 175-річчя від народження великого українського поета Т.Г. Шевченка 1989 року. Автори — скульптор В.І. Білоус та архітектор О.Ф. Охріменко[3]. По суті являє собою пам'ятний знак — мідний барельєф поета на гранітній брилі. | |
на честь воїнів 253-ї стрілецької дивізії 47-го стрілецького корпусу 40-ї армії 2-го мотострілецької бригади 10-го танкового корпусу, пам'ятна стела | на вулиці Миру | 2-га мотострілецька бригада 10-го танкового корпусу 47-го стрілецького корпусу 253-ї стрілецької дивізії 40-ї армії 19 вересня 1943 року звільнили Гребінку від німецько-фашистських загарбників. | ||
на честь воїнів-механізаторів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, мемораільна стела | 1968 | на вулиці Миру | Встановлено 1968 року. | |
на честь загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав, меморіальний камінь | у сквері на розі вулиць Петровського і Жовтневої (центральної) |
Виноски
- ↑ Гребінка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 210
- ↑ Гребінка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 210
- ↑ Шевченку Т.Г. Пам'ятники // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького., К.: УЕ, 1992, стор. 982
Джерела і посилання
- Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992 ISBN 5-88500-033-6