Іредентизм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
GALIEC (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Fedoria (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:RegioniIrredenteItalia.jpg|thumb|right|Іредентистські претензії Італії після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]]] |
[[Файл:RegioniIrredenteItalia.jpg|thumb|right|Іредентистські претензії Італії після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]]] |
||
'''Іредентизм''' ({{lang-it|irredentismo}}, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — термін міжнародних відносин, що позначає політику [[держава|держави]], [[Політична партія|партії]] чи [[Політичний рух|політичного руху]] за об'єднання [[народ]]у, [[нація|нації]], [[етнос]]у в рамках єдиної держави<ref>[http://enc-dic.com/politic/Irredentizm-2408.html Іредентизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130208051921/http://enc-dic.com/politic/Irredentizm-2408.html |date=8 лютого 2013 }} у політичному словнику (рос.)</ref>. Проявляється в етнічній мобілізації, |
'''Іредентизм''' ({{lang-it|irredentismo}}, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — термін міжнародних відносин, що позначає політику [[держава|держави]], [[Політична партія|партії]] чи [[Політичний рух|політичного руху]] за об'єднання [[народ]]у, [[нація|нації]], [[етнос]]у в рамках єдиної держави<ref>[http://enc-dic.com/politic/Irredentizm-2408.html Іредентизм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130208051921/http://enc-dic.com/politic/Irredentizm-2408.html |date=8 лютого 2013 }} у політичному словнику (рос.)</ref>. Проявляється в етнічній мобілізації, що порушує питання про возз'єднання території, де мешкає іредента, з титульною державою, в якій їхній етнос становить більшість. |
||
Це особливості політики ідентичності культурної та політичної географії. Оскільки більшість [[кордон]]ів було колись переміщено, дуже багато країн могли б виявити іредентизм стосовно своїх сусідів. Територію, щодо якої можуть виставити вимогу на возз'єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз'єднуваною територією. Не всі потенційно возз'єднувані території залучено у фактичний іредентизм. |
Це особливості політики ідентичності, культурної та політичної географії. Оскільки більшість [[кордон]]ів було колись переміщено, дуже багато країн могли б виявити іредентизм стосовно своїх сусідів. Територію, щодо якої можуть виставити вимогу на возз'єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз'єднуваною територією. Не всі потенційно возз'єднувані території залучено у фактичний іредентизм. |
||
Вперше термін став вживатися стосовно руху за приєднання до [[Італія|Італії]] територій з італо-романським населенням ([[Трієст]]а, [[Трентіно-Альто-Адідже]]), що перебували у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та інших країн. |
Вперше термін став вживатися стосовно руху за приєднання до [[Італія|Італії]] територій з італо-романським населенням ([[Трієст]]а, [[Трентіно-Альто-Адідже]]), що перебували у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та інших країн. |
Версія за 21:39, 20 лютого 2021
Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento — незвільнений, такий, що перебуває під чужим владарюванням) — термін міжнародних відносин, що позначає політику держави, партії чи політичного руху за об'єднання народу, нації, етносу в рамках єдиної держави[1]. Проявляється в етнічній мобілізації, що порушує питання про возз'єднання території, де мешкає іредента, з титульною державою, в якій їхній етнос становить більшість.
Це особливості політики ідентичності, культурної та політичної географії. Оскільки більшість кордонів було колись переміщено, дуже багато країн могли б виявити іредентизм стосовно своїх сусідів. Територію, щодо якої можуть виставити вимогу на возз'єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз'єднуваною територією. Не всі потенційно возз'єднувані території залучено у фактичний іредентизм.
Вперше термін став вживатися стосовно руху за приєднання до Італії територій з італо-романським населенням (Трієста, Трентіно-Альто-Адідже), що перебували у складі Австро-Угорщини та інших країн.
Класичні приклади іредент
- Угорці в Румунії, в Україні.
- Казахи в Росії, Монголії, Китаї, Узбекистані.
- Узбеки в Киргизстані, Афганістані.
- Росіяни в Україні.
- Поляки в Литві
- Українці в Мармарощині, в Росії (Стародубщина, Східна Слобожанщина, Кубань, Далекий Схід), Пряшівщині, Берестейщині.
Діаспора чи іредента?
На відміну від діаспори, члени якої розсіяно проживають на території віддалених від їхньої історичної батьківщини держав, члени іреденти, як правило, компактно розселені в державах, що межують з їхньою історичною батьківщиною, особливо висока їхня концентрація в прикордонних, суміжних територіях (наприклад, раніше так проживали фольксдойче в Чехословаччині (область Судети) та Польщі (Сілезія, Польський коридор)).
Приклад відмінностей між діаспорою та іредентою:
- Поляки в Литві (іредента) — Поляки в Казахстані (діаспора)
- Українці на Кубані (іредента) — Українці в США (діаспора)
- Українці в Мармарощині (іредента) — Українці Канади (діаспора)
Див. також
- Велика ідея — іредентистська концепція греків під владою Османської імперії.
- Постколоніалізм
- Анклав
Примітки
- ↑ Іредентизм [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.] у політичному словнику (рос.)
Посилання
- Іредентський рух, або Іредента // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 552. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іредентизм |
Література
- ІРЕДЕНТИЗМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- М. Капітоненко. Іредентизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.302 ISBN 978-966-611-818-2
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
|
|
|