Відмінності між версіями «Портал:Афроамериканці/Твори мистецтва про афроамериканців»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
(Створена сторінка: {{#switch: {{#expr: {{#time:s}} mod 1}} |0= 120пкс|праворуч '''«Кохана»''' ({{lang-en|Beloved}})...)
 
 
{{#switch: {{#expr: {{#time:s}} mod 14}}
 
|0=
|1=
 
[[Файл:КоханаКрід (романплакат фільму).jpgjpeg|120пкс|праворуч]]
 
.::::::::::::::::[[с|''читати далі'']]
'''''«Крід: Спадок Роккі Бальбоа»''''' ({{lang-en|'''Creed'''}}) — [[США|американський]] кінофільм Раяна Куглера з [[Майкл Б. Джордан|Майклом Б. Джорданом]] і [[Сільвестер Сталлоне| Сільвестром Сталлоне]] в головних ролях, що є сьомою за рахунком стрічкою серії «Роккі» — одночасно [[Спін-офф # Спін-оффи по відношенню до оригінального твору|спін-оффом]] і [[сіквел]]ом, які продовжують історію фільму 2006 року «[[Роккі Бальбоа (фільм)|Роккі Бальбоа]]». Основні зйомки проходили з 26 січня по 2 квітня 2015 в [[Філадельфія | Філадельфії]]. Вихід у прокат [[Сполучені Штати Америки|США]] відбувся 25 листопада 2015, в Україні — 14 січня [[2016 у кіно|2016]] року.
 
Роккі Бальбоа востаннє повернувся у світ професійного боксу, і йому належить стати тренером і наставником Адоніса Кріда, сина {{Не перекладено|Аполло Крід|Аполло Кріда|en|Apollo Creed}} — першого серйозного суперника і близького друга Роккі. На відміну від свого родича, Крід-молодший не відчуває до боксу ні найменшого інтересу, проте в певний момент спортивне минуле батька проявляється у хлопцеві, змушуючи його продовжити шлях, розпочатий Аполло, і поборотися за допомогою Роккі за титул чемпіона.
 
Тим часом, Роккі, який не раз втрачав близьких йому людей, змушений зіткнутися з таким смертоносним супротивником, який на рингу йому ще не зустрічався..::::::::::::::::[[Крід: Спадок Роккі Бальбоа|''читати далі'']]
 
 
|2=
 
[[Файл:UncleTomsCabinCover.jpg|120пкс|праворуч]]
'''«Хатина дядька Тома»''' ({{lang-en|Uncle Tom's Cabin; Life Among the Lowly}}) — роман американської письменниці [[Гаррієт Бічер-Стоу]] антирабовласницького спрямування, опублікований [[1852 у літературі|1852]] року. На думку історика Вілла Кауфмана роман «сприяв утвердженню підґрунтя [[Громадянська війна в США|громадянської війни]]».
.::::::::::::::::[[с|''читати далі'']]
 
Стоу була вчителькою й активною [[аболіціонізм|аболіціоністкою]]. Головним персонажем свого роману вона зробила [[дядько Том|дядька Тома]], старого чорношкірого раба, відданого своїм білим господарям. Роман, написаний у дусі [[сентименталізм]]у, зображує реалії життя рабів, водночас проводячи думку, що християнська любов здатна здолати навіть таке негативне явище, як рабство.
 
Роман став одним із бестселерів XIX століття<ref name="GailSmith">«The Sentimental Novel: The Example of Harriet Beecher Stowe» by Gail K. Smith, ''The Cambridge Companion to Nineteenth-Century American Women's Writing'' by Dale M. Bauer and Philip Gould, Cambridge University Press, 2001, page 221.</ref>, другою за кількістю продажів книгою після Біблії. Через три роки після публікації його вже називали «найпопулярнішим романом нашого часу». Існує легенда, що на початку громадянської війни в США [[Авраам Лінкольн]] зустрівся із Стоу і проголосив: «Ви і є ця сама маленька жінка, що почала цю велику війну?». Однак відомості про цю зустріч і слова Лінкольна з'явилися в пресі тільки в 1896 році й, можливо, були зумовлені бажанням тогочасних інтелектуалів підкреслити роль літератури в сприянні суспільним змінам.
 
Книга та поставлені за її мотивами п'єси допомогли утвердженню й популяризації стереотипів чорношкірого населення США годувальниці-негритянки, чорношкірих дітей та дядька Тома як сумлінного багатостраждального слуги, вірного своєму господарю чи господині. З часом ставлення американців до таких стереотипів змінилося, вони стали сприйматися як образливі, що дещо затьмарило історичне значення книги як «важливого антирабовласницького знаряддя».
 
Стоу народилася в Коннектикуті й викладала в Гартфорській жіночій академії, водночас беручи активну участь в русі за скасування рабства. Свій роман вона написала у відповідь на другий [[акт про рабів-втікачів 1850]] року. Більша частина книги була написана в [[Брансвік]]у, штат [[Мен (штат)|Мен]], де в [[Боудін-коледж]]і викладав її чоловік [[Калвін Елліс Стоу]]..::::::::::::::::[[Хатина дядька Тома|''читати далі'']]
 
 
|3=
[[Файл:I Am Legend (ukr poster).JPGjpg|110пкс|праворуч]]
«'''Я&nbsp;— Легенда'''» ({{lang-en|I Am Legend, 2007}})&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американський]] постапокаліптичний [[художній фільм]] жахів режисера Френсіса Лоуренса. В головній ролі&nbsp;— [[Вілл Сміт]] (Will Smith). Це третя екранізація виданого в [[1954]] році [[Я — легенда|однойменного роману]] [[Річард Метісон|Річарда Метісона]], після «Остання людина на Землі» (The Last Man on Earth, 1964) і «[[Людина Омега]]» (The Omega Man, 1971). Вілл Сміт грає Роберта Невілла (Robert Neville), можливо, останню людину на Землі, що вижила після глобальної епідемії штучного вірусу. Він працює над створенням антивірусу, і пошуку джерела початку поширення зарази, в точці відліку в Нью-Йорку.
.::::::::::::::::[[с|''читати далі'']]
 
Роберт Невіл&nbsp;— афроамериканський військовий медик, учений, що намагається стримати розповсюдження жахливого невиліковного вірусу, який виявився результатом людської діяльності. Завдяки імунітету Невіл залишився єдиною людиною в руїнах міста, яким колись був Нью-Йорк, та, можливо, і на всій планеті. Протягом трьох років Невіл методично відправляв радіоповідомлення у відчайдушній надії виявити когось із тих, хто вижив. Він самотній. Єдиний його друг&nbsp;— собака Саманта, яка потім була інфікована. Жертви вірусу&nbsp;— інфіковані мутанти, ховаються в тіні, спостерігаючи за кожним рухом Невіла в очікуванні його неминучої помилки. Невіл намагається підібрати антивірус на основі власної крові, що має стійкий імунітет. І при цьому він знає, що в меншості, і часу дедалі менше..::::::::::::::::[[Я — легенда (фільм)|''читати далі'']]
 
|4=
92 052

редагування

Навігаційне меню