Монаднок: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 10: Рядок 10:
Інсельберги поширені на ерозованих та вивітрених [[Кристалічний щит|щитах]].<ref name=Nenonenetal2018>{{cite journal |last1=Nenonen |first1=Keijo |last2=Johansson |first2=Peter |last3=Sallasmaa |first3=Olli|last4=Sarala |first4=Pertti |last5=Palmu |first5=Jukka-Pekka |date=2018 |title=The inselberg landscape in Finnish Lapland: a morphological study based on the LiDAR data interpretation |journal=[[Bulletin of the Geological Society of Finland]] |volume=90 |issue=2 |pages=239–256 |doi=10.17741/bgsf/90.2.008|doi-access=free }}</ref> Присутність інзельберга, як правило, вказує на існування сусіднього плато чи нагір’я, або їх залишків. Особливо це стосується островів, що складаються з осадових порід, які матимуть ті самі стратиграфічні одиниці, що і сусіднє плато. Однак, зазнавши ерозії, інсельберги руйнуються внаслідок [[Вторинна тріщинуватість|незначного обвалення блоків та відшарувань]]. Після ерозії залишаються {{нп|тори (гірська порода)|тори||Tor (rock formation)}}, що розташовані на їх вершинах, і з часом з’являються [[осип]]и<ref>{{cite web |url=http://www.tec.army.mil/research/products/desert_guide/lsmsheet/lsinsel.htm |title=Summary: Inselbergs/Hills/Knobs |department=Desert Processes Working Group |publisher=Knowledge Sciences, Inc. |access-date=January 6, 2008 |df=dmy-all}}</ref><ref>{{cite book |last=Easterbrook |first=Don J. |chapter=Chapter Three: Weathering |title=Surface Processes and Landforms |edition=2nd |location=Upper Saddle River, NJ |publisher=Prentice Hall |year=1999 <!--45. Print-->}}</ref>. Інсельберзькі поля в Африці та Південній Америці вважають пережитками еродованих рівнинних рівнин<ref name=Guillocheauetal2017/><ref name=GarciaHermelin>{{cite book |last1=García |first1=Carolina |last2=Hermelin |first2=Michel |date=2016 |chapter=Inselbergs Near Medellín |title=Landscapes and Landforms of Colombia |editor-last=Hermelin|editor-first=Michel |publisher=Springer |page=219 |isbn=978-3-319-11800-0}}</ref>
Інсельберги поширені на ерозованих та вивітрених [[Кристалічний щит|щитах]].<ref name=Nenonenetal2018>{{cite journal |last1=Nenonen |first1=Keijo |last2=Johansson |first2=Peter |last3=Sallasmaa |first3=Olli|last4=Sarala |first4=Pertti |last5=Palmu |first5=Jukka-Pekka |date=2018 |title=The inselberg landscape in Finnish Lapland: a morphological study based on the LiDAR data interpretation |journal=[[Bulletin of the Geological Society of Finland]] |volume=90 |issue=2 |pages=239–256 |doi=10.17741/bgsf/90.2.008|doi-access=free }}</ref> Присутність інзельберга, як правило, вказує на існування сусіднього плато чи нагір’я, або їх залишків. Особливо це стосується островів, що складаються з осадових порід, які матимуть ті самі стратиграфічні одиниці, що і сусіднє плато. Однак, зазнавши ерозії, інсельберги руйнуються внаслідок [[Вторинна тріщинуватість|незначного обвалення блоків та відшарувань]]. Після ерозії залишаються {{нп|тори (гірська порода)|тори||Tor (rock formation)}}, що розташовані на їх вершинах, і з часом з’являються [[осип]]и<ref>{{cite web |url=http://www.tec.army.mil/research/products/desert_guide/lsmsheet/lsinsel.htm |title=Summary: Inselbergs/Hills/Knobs |department=Desert Processes Working Group |publisher=Knowledge Sciences, Inc. |access-date=January 6, 2008 |df=dmy-all}}</ref><ref>{{cite book |last=Easterbrook |first=Don J. |chapter=Chapter Three: Weathering |title=Surface Processes and Landforms |edition=2nd |location=Upper Saddle River, NJ |publisher=Prentice Hall |year=1999 <!--45. Print-->}}</ref>. Інсельберзькі поля в Африці та Південній Америці вважають пережитками еродованих рівнинних рівнин<ref name=Guillocheauetal2017/><ref name=GarciaHermelin>{{cite book |last1=García |first1=Carolina |last2=Hermelin |first2=Michel |date=2016 |chapter=Inselbergs Near Medellín |title=Landscapes and Landforms of Colombia |editor-last=Hermelin|editor-first=Michel |publisher=Springer |page=219 |isbn=978-3-319-11800-0}}</ref>


Скупчення інсельбергів, що називають інсельберзькими полями та інсельберзькими рівнинами, що зустрічаються у: [[Танзанія|Танзанії]],<ref>{{cite book |author1=Sundborg, Å. |author1-link=Åke Sundborg |author2-link=Anders Rapp |author2=Rapp, A. |year=1986 |title=Erosion and Sedimentation by Water: Problems and prospects |publisher=[[AMBIO|Ambio]] |pages=215–225}}</ref> [[Антиатлас]] [[Марокко]],<ref name=Guillocheauetal2017>{{cite journal |last1=Guillocheau |first1=François |last2=Simon |first2=Brendan|last3=Baby |first3=Guillaume|last4=Bessin |first4=Paul|last5=Robin |first5=Cécile|last6=Dauteuil |first6=Olivier |date=2017 |title=Planation surfaces as a record of mantle dynamics: The case example of Africa |journal=[[Gondwana Research]]}}</ref> Північно-Східну Бразилію, [14] Намібію, [15] внутрішні райони Анголи, [16] та північні частини Фінляндії [17] [18] та Швеція. [19] [A]
Скупчення інсельбергів, що називають інсельберзькими полями та інсельберзькими рівнинами, що зустрічаються у: [[Танзанія|Танзанії]],<ref>{{cite book |author1=Sundborg, Å. |author1-link=Åke Sundborg |author2-link=Anders Rapp |author2=Rapp, A. |year=1986 |title=Erosion and Sedimentation by Water: Problems and prospects |publisher=[[AMBIO|Ambio]] |pages=215–225}}</ref> [[Антиатлас]] [[Марокко]],<ref name=Guillocheauetal2017>{{cite journal |last1=Guillocheau |first1=François |last2=Simon |first2=Brendan|last3=Baby |first3=Guillaume|last4=Bessin |first4=Paul|last5=Robin |first5=Cécile|last6=Dauteuil |first6=Olivier |date=2017 |title=Planation surfaces as a record of mantle dynamics: The case example of Africa |journal=[[Gondwana Research]]}}</ref> {{Північно-східний регіон (Бразилія)|північно-східній Бразилії}},<ref>{{cite journal |last1=Maia |first1=Rúbson Pinheiro |last2=Frêgo Bezerra |first2=Francisco Hilário |last3=Leite Nascimento |first3=Marcos Antônio |last4=Sampaio de Castro |first4=Henrique |author-last5=de Andrade Meireles |author-first5=Antônio Jeovah |author-last6=Rothis |author-first6=Luis Martin |date=2015 |title=Geomorfologia do Campo de Inselbergues de Quixadá, nordeste do Brasil |trans-title=Geomorphology of inselbergs field of Quixadá, Northeast Brazil |journal=Revista Brasileira de Geomorfogia |volume=16 |issue=2 |doi=10.20502/rbg.v16i2.651 |language=Portuguese|doi-access=free }}</ref> Намібії, [15] внутрішні райони Анголи, [16] та північні частини Фінляндії [17] [18] та Швеція. [19] [A]


Класифікація Ентоні Янга (1969) виділяє шість типів інсельбергів; Buttes, конічні пагорби, опуклі-увігнуті пагорби, гребінь скелі над покритим реголітом схилом, гірський купол (цукровий хліб) і коп'є або тор. [21]
Класифікація Ентоні Янга (1969) виділяє шість типів інсельбергів; Buttes, конічні пагорби, опуклі-увігнуті пагорби, гребінь скелі над покритим реголітом схилом, гірський купол (цукровий хліб) і коп'є або тор. [21]

Версія за 18:00, 5 березня 2021

Монаднок
нім. Inselberg[1][2]
CMNS: Монаднок у Вікісховищі
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Zvr (внесок, журнали) о 18:00 UTC (1648742 хвилини тому).

Монаднок (англ. monadnock, нім. Monadnok m, Härtling m) або інзельберг — останцеве узвишшя невеликих розмірів (що різко здіймається з пологих або практично рівних навколишніх рівнин), складене породами стійкішими проти вивітрювання та денудації у порівнянні з гірськими породами найближчого оточення.

У Південній Африці подібне утворення граніту відоме як koppie, африкаанське слово ("маленька голова") від голландського зменшувального слова kopje.[3] Якщо інзельберг має куполоподібну форму і сформований із граніту або гнейсу, його також можна назвати борнхардтом[en], хоча не всі борнхардти є інсельбергами.

Назва походить від гори Монаднок (Monadnock) в шт. Нью-Гемпшир, США.

Геологія

Інсельберги поширені на ерозованих та вивітрених щитах.[4] Присутність інзельберга, як правило, вказує на існування сусіднього плато чи нагір’я, або їх залишків. Особливо це стосується островів, що складаються з осадових порід, які матимуть ті самі стратиграфічні одиниці, що і сусіднє плато. Однак, зазнавши ерозії, інсельберги руйнуються внаслідок незначного обвалення блоків та відшарувань. Після ерозії залишаються тори[en], що розташовані на їх вершинах, і з часом з’являються осипи[5][6]. Інсельберзькі поля в Африці та Південній Америці вважають пережитками еродованих рівнинних рівнин[7][8]

Скупчення інсельбергів, що називають інсельберзькими полями та інсельберзькими рівнинами, що зустрічаються у: Танзанії,[9] Антиатлас Марокко,[7] Шаблон:Північно-східний регіон (Бразилія),[10] Намібії, [15] внутрішні райони Анголи, [16] та північні частини Фінляндії [17] [18] та Швеція. [19] [A]

Класифікація Ентоні Янга (1969) виділяє шість типів інсельбергів; Buttes, конічні пагорби, опуклі-увігнуті пагорби, гребінь скелі над покритим реголітом схилом, гірський купол (цукровий хліб) і коп'є або тор. [21]

Вулканічні або інші процеси можуть спричинити утворення гірської породи, стійкої до ерозії, всередині тіла з м’якших порід, таких як вапняк, який є більш сприйнятливим до ерозії. Коли менш стійка порода стирається, утворюючи рівнину, більш стійка порода залишається позаду як ізольована гора. Міцність нерозмитої породи часто пояснюється герметичністю її стику. [22] [B]

Інсельберги можуть бути перероблені крижаними покривами приблизно так само, як і роутон мутоні. На півночі Швеції приклади цього типу інзельбергів називають флігбергами [24]: 326–327 [25].

Література

Примітки

  1. ↑ Baker V. R. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ "inselberg." Encyclopædia Britannica. 2009. Encyclopædia Britannica Online. 29 Nov. 2009 <http://www.britannica.com/EBchecked/topic/289113/inselberg>.
  4. ↑ Nenonen, Keijo; Johansson, Peter; Sallasmaa, Olli; Sarala, Pertti; Palmu, Jukka-Pekka (2018). The inselberg landscape in Finnish Lapland: a morphological study based on the LiDAR data interpretation. Bulletin of the Geological Society of Finland. 90 (2): 239—256. doi:10.17741/bgsf/90.2.008.
  5. ↑ Summary: Inselbergs/Hills/Knobs. Desert Processes Working Group. Knowledge Sciences, Inc. Процитовано 6 січня 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  6. ↑ Easterbrook, Don J. (1999). Chapter Three: Weathering. Surface Processes and Landforms (вид. 2nd). Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall.
  7. ↑ а б Guillocheau, François; Simon, Brendan; Baby, Guillaume; Bessin, Paul; Robin, Cécile; Dauteuil, Olivier (2017). Planation surfaces as a record of mantle dynamics: The case example of Africa. Gondwana Research.
  8. ↑ García, Carolina; Hermelin, Michel (2016). Inselbergs Near Medellín. У Hermelin, Michel (ред.). Landscapes and Landforms of Colombia. Springer. с. 219. ISBN 978-3-319-11800-0.
  9. ↑ Sundborg, Å.; Rapp, A. (1986). Erosion and Sedimentation by Water: Problems and prospects. Ambio. с. 215—225.
  10. ↑ Maia, Rúbson Pinheiro; Frêgo Bezerra, Francisco Hilário; Leite Nascimento, Marcos Antônio; Sampaio de Castro, Henrique; de Andrade Meireles, Antônio Jeovah; Rothis, Luis Martin (2015). Geomorfologia do Campo de Inselbergues de Quixadá, nordeste do Brasil [Geomorphology of inselbergs field of Quixadá, Northeast Brazil]. Revista Brasileira de Geomorfogia (Portuguese) . 16 (2). doi:10.20502/rbg.v16i2.651.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Гора Це незавершена стаття про гірську вершину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монаднок&oldid=30928590