Унціал: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sthx (обговорення | внесок) Додано посилання Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
* [[Устав (письмо)]] |
* [[Устав (письмо)]] |
||
* [[Глаголиця]] |
* [[Глаголиця]] |
||
*[[Text Encoding Initiative|ТЕІ (ініціатива кодування тексту)]] |
|||
* [[Таміл]] |
* [[Таміл]] |
||
Версія за 17:56, 24 березня 2021
Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н. е. Застосування унціалу заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.
Ранній унціал (3—6 ст.) позбавлений зарубок.
Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.
В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.
Слід розрізняти унціал старий і новий.
Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого уніціалу в грецькому писмі є знахідки папірусу Тимофійя Мілетського, візантійські Синайський кодекс та трактат дравногрецького лікаря Діоскорида[1]
У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.
З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.
Див. також
Примітки
- ↑ Овчинніков, В (2005). Історія книги. Еволюція книжкової структури (українська) . Львів: Світ. с. 57—62. ISBN 966-603-169-8.
Посилання
- Унціальне письмо // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 515.
- Унціал // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 512. — ISBN 978-966-439-921-7.
| |||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
