Відмінності між версіями «Пелікан Борис Олександрович»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
нема опису редагування
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
м
}}
 
'''Пеліка́н Бори́с Олекса́ндрович Пеліка́н''' ({{н}} [[1861]], [[Одеса]] — {{†}} [[1931]], [[Белград]]) — російський монархіст, політичний і громадський діяч, [[Міські голови Одеси|одеський міський голова]] ([[1913]]–[[1917]]).
 
== Життєпис ==
З початком смути [[1905]] взяв активну участь в монархічному русі в Одесі та відразу висунувся на керівні ролі. На початок [[1906]] року він був головою Одеського відділу Російського Зборів. [[4 лютого]] спільно з О. І. Коновніциним і педагогом М. М. Родзевичем став засновником Одеського відділу [[Союз російського народу|Союзу Російського Народу]], в якому спочатку був заступником голови (голова — Коновніцин). Був учасником перших монархічних з'їздів. Він привітав делегатів Першого Всеросійського З'їзду Російських Людей у ​​Петербурзі 8-[[12 лютого]] [[1906]] року від імені Одеського відділу РЗ (з'їзд був організований як 1-й З'їзд Російського Зборів). На Другому Всеросійському З'їзді Російських Людей у ​​Москві 6-[[12 квітня]] [[1906]] був обраний головою державного відділу, виступав з доповідями «Про патріаршество» і «Про необхідність створення єдиної націоналістичної організації». Брав участь у роботі Третього Всеросійського З'їзду Російських Людей у ​​Києві 1-[[7 жовтня]] [[1906]]. Був обраний до складу двох комісій з вироблення постанов З'їзду з найважливіших питань: про виборчий закон і про об'єднання монархістів. На початку [[1908]] року у Пелікана почалися чвари з Коновніциним, якого він публічно звинуватив у розтраті коштів відділу. У цьому ж році за заявою Пелікана чиновниками Одеського градоначальства і делегатами від Головної Ради О. О. Майкова і О. І. Трішатним була проведена ревізія фінансової діяльності відділу, яка не виявила ніяких порушень. В результаті Пелікан був виключений з РРН за наклеп.
 
В [[1908]] році Борис Олександрович заснував одеський відділ [[Союз Михаїла Архангела|союзу Архангела Михаїла]]. У [[1909]] році Пелікан спільно з Родзевичем заснували товариство «Братська допомога» для матеріальної допомоги членам монархічних організацій Одеси і біднякам. Керували суспільством полковник Биковський і відставний генерал Нікітін. У [[1914]] році після ревізії місцева влада заборонила спілці виробляти «кружечний» збір по церквах, і діяльність спілки заглохлапризупинилася.
 
У [[1912]] Пелікан був прийнятий міністром внутрішніх справ О. О. Макаровим, якому запропонував спосіб взяти під контроль вибори всіх рівнів. Після аудієнції у міністра він склав записку на ім'я Макарова, де виклав свої ідеї. Головна з них полягаєполягала ву тому, що уряд повинен створити опору для себе з правих партій, а не загравати з [[октябристиСоюз 17 жовтня|октябристами]], які на ділінасправді не є центром. Пелікан пропонував уряду активніше втручатися в хід виборів, використовуючи фінансові та адміністративні ресурси. Перш за все, потрібно взяти під свій контроль земські та міські управління. У врегулюванні єврейського питання Пелікан пропонував спиратися на ортодоксальних юдеїв, протиставляючи їх єврейській інтелігенції. Пелікан переконував міністра, що «при грошах і тлумачному керівника можна робити дива». Його пропозиції не були взяті на озброєння [[Міністерство внутрішніх справ Російської імперії|Міністерством внутрішніх справ]].
 
Свої ідеї він реалізував на практиці в період виборів до міської думи [[19 травня]] [[1913]], коли прихильники Пелікана здобули переконливу перемогу, а він став Одеським міським головою (єдиний випадок в історії монархічного руху). Ліберали намагалися через судові тяжби скасувати невигідні для них підсумки виборів, але Одеська судова палата, розглянувши скарги на порушення в ході голосування, не знайшла в них ознак злочину. Скарга супротивників Пелікана в Сенат також не дала результату. З точки зору закону причепитися було ні до чого. Тільки в червні [[1917]] вже революційний Сенат порушив справу за обвинуваченням Пелікана і його найближчих сподвижників у фальсифікації підсумків голосування.
Перемога Пелікана призвела і до загострення відносин між ним та іншим видатним діячем монархічного руху Одеси Н. Н. Родзевичем. Незважаючи на те, що Родзевич підтримував Пелікана на виборах і був обраний гласним міської думи, після виборів газета «Російська мова» (що знаходилася під контролем Пелікана) постійно публікувала статті проти нього. Чвари двох видних діячів монархічного руху в Одесі тривали аж до [[1915]]. Пелікан брав участь у Нараді Монархістів 21-[[23 листопада]] [[1915]] року у [[Петроград]]і, на якому був обраний членом Ради монархічних З'їздів.
 
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]], будучиперебуваючи Одеськимна міськимпосаді головоюОдеського міського голови, Пелікан відіграв велику роль у формуванні сербської добровольчої дивізії. За заслуги перед Сербією був нагороджений [[Орден Святого Сави|орденом Святого Сави]]. Після революції був підданий репресіям. У [[1917]] році Надзвичайна слідча комісія Тимчасового уряду повідомила про порушення кримінального переслідуванняпровадження проти Пелікана, він був заарештований іта поміщений у вув'язницюязнений. Восени [[1917]] року газети писали про те, що готувалася втеча Пелікана та інших монархістів з Одеської в'язниці. Звільненню Пелікана з в'язниці, за іронією долі, сприяло захоплення влади більшовиками.
 
Пеликанові вдалося втекти з охопленої смутою Росії, його прихистила у себе гостинна [[Сербія]], як кавалера ордена Святого Сави. В еміграції він грав помітну роль в монархічному русі, одним з перших став «легітимістом». Будучи в еміграції, опублікував у газеті «Російський стяг» статтю «Чорносотенства», в якій з гіркотою писав, що саме уряд зруйнувало РРН — «сильну і діяльну, єдину організацію, і, зруйнувавши її, не змогло організувати іншу».
 
== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20150210201837/http://www.misto.odessa.ua/gorod/gradonachalniki/boris-aleksandrovich-pelikan Информационный сайт Одессы] {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Файтельберг-Бланк Віктор Рафаїлович|В.  Файтельберг-Бланк]], В.  Савченко|назва = Одеса в епоху війн та революцій (1914-1920)|оригінал = Одесса в эпоху войн и революций (1914–19201914—1920)|рік = 2008}} {{ref-ru}}
{{bio-stub}}
{{Odessa-stub}}

Навігаційне меню