Захарченко Микола Харитонович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м оформлення |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
}} |
}} |
||
{{Однофамільці|Захарченко}} |
{{Однофамільці|Захарченко}} |
||
'''Микола Харитонович Захарченко''' ({{ДН|||1913}}, село Гирівка, тепер село [[Шевченкове (Конотопський район)|Шевченкове]] [[Конотопський район|Конотопського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — ?) — [[Україна|український]] [[УРСР|радянський]] діяч, голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 4-го скликання. |
'''Микола Харитонович Захарченко''' ({{нар}} {{ДН|||1913}}, село Гирівка, тепер село [[Шевченкове (Конотопський район)|Шевченкове]] [[Конотопський район|Конотопського району]] [[Сумська область|Сумської області]] — ?) — [[Україна|український]] [[УРСР|радянський]] діяч, голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 4-го скликання. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
Поточна версія на 14:09, 24 травня 2021
Захарченко Микола Харитонович | |
---|---|
Народився |
1913 село Гирівка, тепер село Шевченкове Конотопського району Сумської області |
Помер | невідомо |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Микола Харитонович Захарченко (нар. 1913, село Гирівка, тепер село Шевченкове Конотопського району Сумської області — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у родині селянина-середняка. У 1934 році закінчив Чернігівський технікум механізації та електрифікації сільського господарства.
У 1934—1940 роках — дільничний механік Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області, старший механік Кобижчанської машинно-тракторної станції Чернігівської області.
З 1940 по 1942 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив рядовим 219-го гаубичного артилерійського полку.
У травні 1942 — квітні 1946 року — майстер цеху Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.
У квітні 1946 — березні 1950 року — старший механік Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У березні 1950 — 1954 року — директор Олишівської машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У 1954 — після 1958 року — голова виконавчого комітету Олишівської районної ради депутатів трудящих Чернігівської області.
У 1962—1964 роках — секретар партійного комітету Ріпкинського виробничого колгоспно-радгоспного управління Чернігівської області.
Потім — на пенсії.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (6.04.1985)
- медаль «За оборону Москви» (1945)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
- медалі
Джерела[ред. | ред. код]
- газета «Деснянська правда» (Чернігів) — 1955 рік — лютий.
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |