Парадокс Ейнштейна — Подольського — Розена: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
Немає опису редагування
Знання хвильової функції дозволяє визначити [[ймовірність|ймовірності]] результатів вимірювання будь-якої фізичної величини. Але в квантовій механіці не всі сукупності величин можуть бути виміряні одночасно. Так, наприклад, згідно з [[принцип невизначеності|принципом невизначеності]] [[координата]] та [[Імпульс (механіка)|імпульс]] об'єкта не можуть одночасно мати визначені значення. Що точніше вимірюється координата, то невизначенішим стає значення імпульсу та навпаки. Таким чином, стан об'єкта у квантовій механіці описується меншою кількістю величин, ніж у класичній, тобто є менш докладним та більш ймовірнісним.
 
Саме така недетермінованість квантової механіки була джерелом суперечок та причиною її несприйняття. Найвизначнішим опонентом нової теорії був Альберт Ейнштейн, на думку якого квантова механіка не є цілісною теорією, що описує фізичну реальність, та мають існувати деякі [[Теорія прихованих параметрів|«приховані» параметри]], відповідальні за її ймовірнісний характер. Так, на підставі уявного експерименту, Ейнштен, Подольский та Розен дійшли висновку про неповноту квантової теорії.
 
== Суть парадоксу ==
== Див. також ==
* [[Квантова телепортація]]
* [[Приховані параметри]]
* [[Кіт Шредінгера]]
* [[Теорія поглинання Вілера-Фейнмана]]
* {{нп|Сінглетний стан||en|Singlet state}}
* {{нп|Супердетермінізм||en|Superdeterminism}}
 

Навігаційне меню