Енгельгардт Василь Павлович: відмінності між версіями

'''Василь Павлович Енгельгардт''' ({{lang-ru|Василий Павлович Энгельгардт}}; {{ДН|29|7|1828|16}} -1915)  — російський астроном і громадський діяч.

У 1875 оселився в [[Дрезден]]і, де на власні кошти в 1879 побудував Велику обсерваторію, в якій одноосібно, без помічників пропрацював до 1897. Основні роботи Енгельгардта присвячені дослідженням комет, астероїдів, туманностей і зоряних скупчень. У 1879-18941879—1894 виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. C 1883 досліджував туманності й зоряні скупчення, склав каталог понад 400 туманностей. Починаючи з 1886, спостерігав 829 зір каталогу Брадлея з метою виявлення у них зірок-супутників.

В кінці 1890-х років через погіршення стану здоров'я Енгельгардт відійшов від практичних спостережень і передав все обладнання Великої обсерваторії в дар [[Казанський університет|Казанському університету]], [[ректор]]ом якого був його друг [[Дубяго Дмитро Іванович|Д. І. Дубяго]]. Нова обсерваторія Казанського університету, оснащена інструментами Енгельгардта, була відкрита в 1901 і з 1903 по 1931 називалася Енгельгардтовскою. До кінця життя Енгельгардт брав активну участь у будівництві та організації роботи нової обсерваторії, а в своєму заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії.

У 1889 обраний почесним доктором Казанського університету, в 1890  — [[член-кореспондент|членом-кореспондентом]] [[Російська академія наук|Російської академії наук]].

Був близьким другом [[Глінка Михайло Іванович|М. І. Глінки]]. Після кончини Глінки в [[Берлін]]і в лютому 1857, Енгельгардт у травні того ж року організував перенесення його праху на батьківщину, на Тихвінське кладовище. Крім того, Енгельгардт передав своє зібрання рукописів Глінки Публічній бібліотеці в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], поклавши цим основу архіву композитора, а також видав партитури опер М. І. Глінки та інших його симфонічних творів. Згодом, на прохання [[Стасов Володимир Васильович|В. В. Стасова]] Енгельгардт написав спогади про М. І. Глінку і [[Даргомижський Олександр Сергійович|О. С. Даргомижського]].

В кінці 1890-х, відійшовши від астрономічних досліджень, Енгельгардт займався збором матеріалів про Швейцарський похід [[Суворов Олександр Васильович|О. В. Суворова]], які передав Суворовському музею в Петербурзі. Колекції матеріалів були зібрані Енгельгардтом до 100-річчя [[Франко-російська війна 1812|Вітчизняної війни 1812 року]].

Велику цінність являє також листування Енгельгардта з відомими діячами культури (з М.&nbsp;І.&nbsp;Глінкою, [[Ліст Ференц|Ф. Лістом]], Г. Бюловим, знаменитим мистецтвознавцем В.&nbsp;В.&nbsp;Стасовим, його колишнім товаришем по училищу правознавства)<ref>''В. &nbsp;М. Калыгина'' [http://www.smolensklib.ru/kray/2003/bibl_sprav/bibliogr/17_iyn_2003.htm Василий Павлович Энгельгардт. К 175-летию со дня рождения (1828)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111007071038/http://www.smolensklib.ru/kray/2003/bibl_sprav/bibliogr/17_iyn_2003.htm |date=7 жовтень 2011 }}</ref>.

== Увічнення пам'яті ==

* Ім'я Енгельгардта носить астрономічна обсерваторія Казанського університету;

* Observations astronomiques, faites par V. d 'Engelhardt a son Observatoire a Dresde. / / Dresde, 1886-18951886—1895

* Воронцов-Вельяминов Б. &nbsp;А. &nbsp;Очерки истории астрономии в России. &nbsp;— М., Физматгиз, 1956

* [http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Энгельгардт,_Василий_Павлович Энгельгардт Василий Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). &nbsp;— СПб.: 1890—1907]