Кераміка Стародавньої Греції: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
нема опису редагування
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
 
Стародавні греки розписували будь-які види глиняного посуду, що використовувався для зберігання, вживання їжі, в обрядах та святкуваннях. Вироби кераміки, опрацьовані особливо ретельно, приносили в дар храмам або вкладали до поховань. Пройшовши дужий [[випал]], стійкі до впливів навколишнього середовища керамічні посудини і їхні уламки збереглися десятками тисяч, тому давньогрецький вазопис незамінний для встановлення віку археологічних знахідок.
[[Файл:Ольвія чорна кераміка.jpg|міні|Кераміка [[Ольвія|Ольвії]], [[Миколаївський обласний краєзнавчий музей]]|250x250пкс]]
Завдяки написам на вазах, збереглися імена багатьох [[гончарне виробництво|гончарів]] і вазописців, починаючи з [[архаїка|архаїчного періоду]]. У разі, якщо ваза не підписана, щоби розрізняти авторів та їхні вироби, стилі розпису, у мистецтвознавців заведено давати вазописцям «службові» імена. Вони відбивають або тематику розпису та її визначні риси, або вказують на місце виявлення чи зберігання відповідних археологічних предметів.
 
 
=== Глина ===
Для успіху в гончарному мистецтві вирішальне значення має якість [[Глина|глини]]. Гірська порода має бути вивітрена. Вихідний матеріал часто розмочується на місці видобутку і змішується з іншими добавками, що надавали глині бажаний колір після випалу. Глина в Коринфі мала жовтуватий відтінок, в [[Аттика|Аттиці]] — червонуватий, у нижній Італії — бурий колір. Перед обробкою глина піддавалася очищенню. Для цього в гончарній майстерні глину розмочувати або промивали у великій місткості. При цьому великі частки глинозему опускалися на дно, а органічні домішки підіймалися до поверхні води. Глиняна маса поміщалася потім у друге вмістище, де з неї видалялися надлишки води. Далі глину виймали та довгий час витримували у вологому стані. Під час такого дозрівання глина «старіє» і стає еластичною. Надто жирні (м'які) сорти глини перед обробкою змішували з піском або розмеленим керамічним боєм для того, щоби «знежирити» їх, зробити глину міцнішою. Оскільки на прикрашених розписом афінських вазах відсутні сліди «знежирення» глини, можна зробити висновок, що вони були виготовлені з дуже добре «зістареної» глини.
 
== Періодизація давньогрецького вазопису ==

Навігаційне меню