Електрохімія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м робот додав: no:Elektrokjemi
мНемає опису редагування
Рядок 749: Рядок 749:


{{Commons|Electrochemistry}}
{{Commons|Electrochemistry}}
{{Розділи хімії}}


[[Категорія:Електрохімія|*]]
[[Категорія:Електрохімія|*]]

Версія за 20:34, 4 грудня 2009

Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).

Історія

Файл:Опыт гальвани.jpg
Дослід Луїджі Гальвані

В 19601970-х рр. інтенсивно розвивалася квантова електрохімія, лідером в якої бул радянський електрохімік Р.Догонадзе en:Revaz Dogonadze та його група.

Радянська школа електрохіміків

  • О.Н.Фрумкін
  • О.И.Левін
  • Л.І.Антропов
  • Б.Б.Дамаскін

Основні напрямки досліджень

Наукові основи

Прикладна електрохімія

Гальванічні елементи и акумулятори

Виготовлення електролітічних конденсаторів

Гальванічні покриття

Технологія нанесення тонких шарів металу (цинк, або тришарове покриття мідь-нікель-хром, та ін.) може захистити сплави заліза від корозії.

Гальваничні покриття застосовують також для декоративних цілей (золочіння, сріблення).

Електрохімія неводніх розчинів

Дослідження у водних розчинах обмежені електрохімічною стійкістю води, як розчинника. Електроліз розплавів не завжди можливий, тому що прості та комплексні сольові системи, у цьому випадку евтектичні розплави, мають надто високу температуру плавлення. Неводні розчини в органічних розчинниках, в рідкому SO2 и т.п. дозволяють здійснити деякі процеси, надто енергомісткі або зовсім неможливі у воді чи розплавах.

Див. також

Зовнішні посилання

Література

  • ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98